Обмеження експорту палива з РФ та введення ліцензування для вітчизняних аграріїв – якими будуть наслідки?
Обмеження експорту палива з РФ та введення ліцензування для вітчизняних аграріїв – якими будуть наслідки?

З 1 червня 2019 року нафтопродукти з РФ завозяться в Україну лише за спецдозволами від МЕРТ Росії. Сьогодні ринок пального з РФ та Білорусі, за різними даними, становить близько 70%. Якщо Росія заморозить постачання палива, а Україна не встигне компенсувати ці об’єми з інших джерел, у нас почнуться проблеми. У свою чергу, Верховна Рада України додала клопоту представникам АПК: намагаючись удосконалити контроль за обігом пального та скоротити його тіньовий обіг, нардепи прийняли закон про обов’язкове ліцензування підприємств, які займаються виробництвом, зберіганням, оптовою та роздрібною торгівлею пальним.

Читайте до теми: У Раді проголосували за відтермінування накладення штрафів за зберігання аграріями пального

AgroPolit.com розпитав експертів про наслідки від цих двох подій для українського АПК: чи очікувати зростання попиту на пальне, чи вистачить нам запасів та чи очікувати підвищення цін на паливо напередодні збору врожаю?

Обмеження ввозу нафтопродуктів з РФ

Відповідно до змін, внесених РФ, оформлення партій нафтопродуктів, зокрема, дизельного палива і скрапленого нафтового газу, надається Міністерством економічного розвитку РФ. Якщо раніше цим питанням займалася митна служба РФ, то зараз це у віданні МЕРТ РФ. І список компаній, які мають право торгувати з Україною, переглядається кожного місяця. Цілком зрозуміло, що не всі компанії, які хотіли отримати дозволи на експорт пального до України, їх мають. У деяких учасників ринку виникли складнощі, але я знаю точно, що українські трейдери встигли зробити достатні запаси дизельного палива, яке було експортоване в Україну морем з інших країн», – коментує ситуацію фахівець із державної політики у паливно-енергетичному комплексі, доктор наук з державного управління, кандидат технічних наук Геннадій Рябцев.

За його словами, це швидше політичний крок з боку РФ, аніж економічний. Адже до переліку заборонених до ввезення в Україну товарів не потрапили нафтопродукти – лише сира нафта. А сиру нафту Україна не експортує з Росії з 2010 року.

Я вважаю, що справжньою причиною цих обмежень є спроба російської компанії «Роснефть» монополізувати привабливий (з точки зору прибутків) український ринок», – пояснює Рябцев.

Читайте до теми: Бізнес пропонує Раді узаконити аграріям повернення акцизу за купівлю пального

Трохи по-іншому на цю проблему дивиться директор ТОВ «Консалтингова группа А-95» Сергій Куюн, який вказує на зменшення обсягів поставок нафтопродуктів до України та фіксує виклики й можливі наслідки від цього процесу.

«Ми бачимо, що росіяни почали активно використовувати даний важіль впливу на економіку України. Коли у квітні вони заявили про санкції, багато хто вважав їх формальністю, думаючи, що обсяг постачань паливно-мастильних матеріалів (ПММ) залишиться незмінним. Але станом на 1 червня 2019 року ми бачимо, що квоту на постачання дизпалива було зменшено майже в 4 рази (з 225 тис. т до 65 тис. т), на скраплений газ – із 52 тис. т до 32 тис. т. До дефіциту це скорочення не призвело, адже в України є досить великі запаси пального на внутрішньому ринку. В червні, на мою думку, ніхто не відчує дискомфорту. Та є проблема в самій системі визначення обсягів постачання пального, адже вона визначається російським урядом і може коригуватися кожного місяця, що унеможливлює будь-який прогноз постачань у майбутньому», – заявив Сергій Куюн.

Що буде з цінами на пальне?

За його словами, трагедії в тому, що зменшився обсяг постачання палива, немає, адже ми маємо пальне. Проблема в тім, що ми не знаємо, коли і скільки нам цього пального знадобиться.

«Цей факт триматиме ринок в постійній напрузі. Російське паливо залишається найдешевшим, а його обсяги на українському ринку – наймасштабнішими (до 40% ринку, а з білоруським паливом – до 70%). Закуповувати його в іншому місці компанії не поспішають, що теоретично може призвести до лакуни на ринку в той момент, коли РФ захоче різко змінити умови гри», – каже Куюн.

Більш песимістично до подій на «паливному фронті» ставиться президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України Микола Стрижак.

Негативні наслідки цілком ймовірні – або подорожчання, або нестача пального. В ситуації з обмеженням постачань нафтопродуктів варто зважати, що це – політична інтрига нашого північного сусіда, хоча економічні наслідки для України цілком вірогідні. Якщо через зменшення постачання пального нам не вистачатиме 10%, варто очікувати пропорційного підвищення вартості ПММ – також на 10%. А якщо до гри підключаться спекулянти, то ще якийсь відсоток додасться до первинного показника», – вважає Микола Стрижак.

Однак більшість експертів займають позицію стриманого оптимізму і стверджують, що ситуація з експортом пального та ліцензуванням його зберігання в середині країни не має викликати критичних наслідків для аграріїв, та завжди є декілька «але».

Наразі ми не бачимо цінових коливань на пальне. Аграрії розуміють ситуацію і завчасно роблять запаси. Зараз головне питання – розібратися: чи чекати поставок з РФ, чи везти його морем, чи якось іще? Сьогодні ми бачимо, що, з огляду на ситуацію, вже у травні багато палива було завезено морем (понад 100 тис. т), але це позаштатна ситуація (трейдери були налякані тим, що Білорусь призупинить постачання палива до України). Працювати так у штатному режимі поки що ніхто не налаштований. Повторю, сьогодні основна загроза – українські трейдери не закуповують паливо за альтернативним планом, а якщо РФ не надасть можливості купити потрібний обсяг палива, то ми в критичний момент ми будемо змушені бігати й шукати, де ж те паливо взяти, що, у свою чергу, призведе до нездорового ажіотажу та зростання цін. І нам потрібно уникнути такої ситуації», – попереджає Сергій Куюн.

Ліцензування нафтопродуктів: боротьба з контрафактом чи розплідник корупції?

Експерти також звертають увагу на внутрішню ситуацію з пальним. Нагадаємо, Верховна Рада проголосувала за законопроект №10359 про відтермінування накладання штрафів за зберігання аграріями пального без відповідної ліцензії до 31 грудня 2019 року.

«Щодо ліцензування, яке запроваджується в Україні та стосується виробництва, зберігання, транспортування й торгівлі усіма нафтопродуктами, тут дійсно є проблеми, адже не всі українські компанії встигли вчасно отримати необхідні дозволи. Зокрема компанії, які займаються зберіганням нафтопродуктів. Відповідне рішення, яке запроваджує санкції проти тих компаній, котрі не встигли вчасно отримати дозволи, були відтерміновані до кінця 2019 року. Варто зауважити, що цю проблему слід вирішувати, адже необхідно доопрацьовувати документи, які запроваджують це ліцензування, і відтермінування не вирішує проблеми. Потрібно усунути суперечності в самих законодавчих документах. На мою думку, до кінця року міністерство встигне це зробити. Також варто зауважити, що така неузгодженість може призвести до зростання тіньового ринку. І взагалі, у нас за всі негаразди, які існують на ринку, розплачується споживач», – прокоментував ситуацію Геннадій Рябцев.

За словами Сергія Куюна, ліцензування і посилений контроль за обігом підакцизних товарів – це нормальна європейська та світова практика. Будь-який рух пального відстежується на всіх етапах.

Так, це дуже складна й забюрократизована система, адже в цьому процесі присутня велика частка податків, а держава прагне контролювати обіг цього ресурсу. Концептуально Украна рухається в напрямку європейських практик і ми синхронізуємо наші правила з європейськими. Маємо відповідний закон, який встановлює рівноміри, встановлює взаємодію різних структур, які відстежують рух пального», – пояснює експерт.

Втім, в українських реаліях завжди є незадоволені діями державних органів.

«Зрозуміло, що це у багатьох викликає незадоволення. Не тільки в АПК а й у транспортній галузі. Для багатьох господарств тіньовий обіг нафтопродуктів – заробіток. Про це на ринку нафтопродуктів знають усі. «Сіре» пальне купується за готівку, такі операції зумовлюють велику недоїмку по ПДВ, податку на прибуток (формуються фіктивні затрати)», – пояснює Куюн.

За його словами, закон про ліцензування було принято 23 листопада 2018 року. Минуло вже 7 місяців. Ніхто нічого не зробив.

А тепер вони кажуть, що півроку для підготовки необхідної документації їм не вистачить! А що ви робили 7 місяців? Якщо цю систему постійно переносити, вона ніколи не запрацює. Я скажу більше, деяким господарствам доведеться закритися (зі своїми бочками, цистернами чи якимись старими резервуарчиками), адже обладнати їх усіма рівнемірами та іншими системами – просто нерентабельно. І я впевнений, що ініціатива з ліцензуванням не вплине на вартість палива для аграріїв. Просто ті, хто сьогодні купує за готівку нафтопродукти у контрабандистів чи «скруточників», будуть змушені купувати пальне на легальному ринку, що, знову ж таки, спричинить зменшення тіньового», – висловив свою позицію директор ТОВ «Консалтингова группа А-95».

Сергій Куюн упевнений: якщо ліцензування нормально запрацює, ніякого збільшення тіньового ринку чи дифіциту пального не відбудеться. Але якщо залишити ситуацію невирішеною, це стане стимуломом для тіньовиків.

Читайте до теми: Фермери обіцяють загальнонаціональний страйк аграріїв через закон про зберігання пального

«Варто зауважити, що сьогодні ціни на пальне формуються не в залежності від попиту на локальному ринку, а в залежності від загальної ситуації у світі: там на ринку зростає ціна на нафту – зростає у нас, там падає ціна – падає у нас», – пояснює Сергій Куюн.

Існує й альтернативне бачення проблем, які можуть виникнути у аграріїв через потребу ліцензування.

«Законодавцям варто зважати на той факт, що переважна більшість дрібних аграріїв має не такий розвинутий адмінапарат та бухгалтерію, як, наприклад, холдинги. Будь-яка нова бухгалтерська операція для них потребує адаптації, пояснень тощо. Вони можуть навчатися чи розбиратися в цьому питанні, але в міжсезоння, а не тоді, коли увесь час присвячено жнивам. Якщо ж вводити ліцензування нашвидкуруч, то аграріям доведеться розриватися між технологічними операціями і вивченням нововведень у законодавстві», – зауважив засновник проектів Zernovoz.ua и Zernotorg.ua Олександр Мащенко.

За його словами, нині важко сказати, позначиться процес ліцензування та всі сукупні фактори на підвищенні вартості палива для аграріїв, чи ні. Але варто пам’ятати, що будь-яке ускладнення реальної операції відіб’ється на підвищенні вартості продукції. Особливо, коли мова заходить про невеликі підприємства, які будуть змушені відмовитися від звичної процедури отримання палива відповідно до нових умов ліцензування.

Наприклад, ти вчора міг купити пальне і зберігати його у себе в хазяйстві, зафіксувавши для себе дешевшу ціну, взявши паливо за оптовими цінами, а зараз ти не зможеш використовувати власне сховище, тож не вийде використати оптові знижки й доведеться купувати паливо дрібнішими партіями, що позначиться на загальній вартості. У разі непродуманого втілення в життя ідеї з ліцензуванням, це лише підштовхне розвиток тіньового ринку палива», – прокоментував ситуацію Олександр Мащенко. 

Його позицію підтримав президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України.

Початок дії закону про ліцензування може потягнути за собою негативні наслідки для аграріїв, особливо для дрібних фермерів. Адже він дозволить не тільки пожежникам, не тільки екологам, а ще й податківцям та іншим структурам заходити з перевірками. Відповідно, з’являться нові «колядники». Ми хочемо звернутися до Кабінету міністрів з вимогою виокремити фермерські господарства (до 300-500 га) зі списку компаній, які повинні отримувати ліцензію, адже вони не потребують великих обсягів пального для своєї діяльності», – коментує ситуацію Микола Стрижак.

Тож, підсумовуючи прогнози й висновки експертів, можна цілком впевнено заявити – проблем на ринку пального та у сфері ліцензування можна уникнути, якщо зважено використовувати стратегію планування, а також, якщо зважати на вибрики «скаженої бензоколонки», з якою ми все ще співпрацюємо на 5-му році військової агресії. Бізнесу, профільним асоціаціям та іншим зацікавленим сторонам варто об’єднати зусилля, щоб донести свої проблеми та пропозиції до виконавчої влади. Від результату цих двох складових і залежатиме наповненість баків с/г техніки та впевненість аграріїв у завтрашньому дні.

Віталій Хворостяний журналіст AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

6 червня 2019
У Раді проголосували за відтермінування накладення штрафів за зберігання аграріями пального
У Раді проголосували за законопроект №10359 щодо відтермінування накладення штрафів за зберігання аграріями пального без ліцензування до 31 грудня...
24 травня 2019
Аграріїв попередили про величезні штрафи за пальне без ліцензії
Сільгоспвиробники, які мають ємності для пального, повинні з 1 липня 2019 р. отримати ліцензію на право його зберігання. Річна плата за ліцензію...
10 квітня 2018
Антимонопольний комітет у липні озвучить результати дослідження щодо цін на пальне на АЗС
У липні цього року Антимонопольний комітет України озвучить попередні результати у справі щодо зростання цін на пальне. Про це голова...

Вибір редакції

9 грудня 2019
Роман Лещенко: Мораторій – це найкраща форма розкрадання української землі
Уповноважений президента з земельних питань Роман Лещенко розповів AgroPolit.com в ексклюзивному інтерв'ю про свої відносини з Володимиром Зеленським...
9 грудня 2019
Діджиталізація у сфері земельних відносин
Чому «оцифровування» неймовірно актуальне для України? Діджиталізація — буквально «оцифровування» — у широкому...
6 грудня 2019
Обіцяли – зробили? Як оцінила агроспільнота перші 100 днів уряду
Агроспільнота оцінила 100 днів роботи нового уряду з розвитку сектору. Для цього AgroPolit.com провів опитування «Відповідають за...