Українським аграріям пропонують індексне страхування
Українським аграріям пропонують індексне страхування

Аграрна галузь стала однією з провідних у вітчизняній економіці. Забезпечити її стабільну роботу покликане агрострахування, зокрема й індексне, яке віднедавна почало запроваджуватися в Україні. Серед тих, хто долучився до його активного поширення, – Проект IFC «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії».

Погодні катаклізми

Є очевидні факти, про які ми чуємо доволі часто, але на які не надто зважаємо. Тому їх доводиться повторювати знову та знову, щоби ті, кого вони безпосередньо стосуються, нарешті відреагували на них належним чином.

Наприклад, достеменно відомо, що вже протягом тривалого часу клімат на планеті зазнає суттєвих змін. Екологи б’ють на сполох – планета перегрівається. Це стосується не лише південних широт. Подібні процеси спостерігаються і в Україні.

Зрештою, це доводить статистика. Згідно з нею, нинішня середня температура, у порівнянні з показниками 1960–1990 років, зросла на 1,5º. Рівень опадів за цей час скоротився на 10 мм.

Наприкінці 90-х років українські аграрії доволі часто жалілися на температурні перепади зимового періоду. Зазвичай вони призводили до появи льодової кірки, а відтак – і до значних втрат посівів озимих культур.

З початку нинішнього десятиліття дедалі частішими стають періоди літньої та осінньої спеки. Нерідко у цей час стовпчик термометра сягає позначки в 40–45º і надовго зависає на цій критичній межі. Так, протягом серпня-вересня 2015 року в багатьох українських регіонах не випало жодної краплі дощу. Через відсутність вологи в ґрунті під загрозою опинилася осіння посівна кампанія.

Читати до теми: Страхувати аграріїв планують за державні кошти

Вередливою на погоду виявилася й цьогорічна весна. Часто тепла погода змінювалася різким та тривалим похолоданням, що негативно позначилося на вегетації рослин. Особливо значних втрат через травневі заморозки зазнали виробники ягід, фруктів та винограду. За інформацією Міністерства аграрної політики та продовольства, загальнонаціональний недобір врожаю цих культур складе приблизно 29%. Аналітики Українського клубу аграрного бізнесу стверджують, що збитки, яких зазнали садівництво та ягідництво, можуть сягнути 50%.

Втім, схоже на те, що вітчизняні сільгоспвиробники не надто переймаються погодними катаклізмами. Як і раніше, рівень агрострахування в Україні залишається вкрай низьким і складає близько 5%. У багатьох країнах із розвиненою аграрною економікою, з якими нам доводиться гостро конкурувати на зовнішніх продовольчих ринках, він набагато вищий. Наприклад, рівень агрострахування в Канаді дорівнює 63%, а в США – 75%.

Вага агрострахування

Керівник Проекту IFC «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії» Лія Сорока розповідає: «В Україні спостерігається певна закономірність неврожайності та повної втрати врожаю, а саме – циклічна неврожайність зернових відбувається раз на 4–5 років, а катастрофічні втрати, які здатні призвести до повної втрати врожаю, – раз на 20–30 років. Однак, на жаль, жодні спостереження й дослідження не дають точної відповіді, коли саме настане та сама ризикова подія».

Тому, пояснює Лія Сорока, страхування аграрних ризиків залишається єдиним ефективним інструментом, здатним не просто покрити втрати, яких аграрний бізнес зазнає через погодні примхи, а й забезпечити йому стабільний розвиток.

На підтвердження своєї думки щодо ефективності агрострахування керівник Проекту IFC наводить статистичні дані. У відповідності до них, в структурі собівартості виробництва озимої пшениці на насіння припадає 11%, на засоби захисту рослин – 15%, на добрива – 19%, на оренду земельних площ – 14%, на інші витрати – 41%, з яких на страховку – 4-7%.

Читати до теми: Аграрії найбільше страхують озиму пшеницю від повної загибелі

«Лише 4–7%, – додає Лія Сорока. – Насправді це незначні витрати, порівняно з тими збитками, яких через ігнорування агрострахування одномоментно може зазнати сільгоспвиробник. Тому, розуміючи, що кліматичні зміни триватимуть і в подальшому, а прогнози синоптиків це підтверджують, не варто покладатися на щасливий випадок. Потрібно завчасно убезпечувати себе та свій бізнес від небажаних сценаріїв».

Особливості індексного страхування

Загалом в Україні на агростраховому ринку представлено понад 40 ліцензованих страхових компаній. Серед них чимало з іноземним капіталом. Їхня присутність засвідчує, що український ринок агрострахування, попри всі притаманні йому недоліки, все ж таки зберігає потенціал до зростання.

Переважно страхові компанії надають послуги з традиційного страхування. Проте, наголошують у Проекті IFC, не варто недооцінювати можливості індексного страхування, основою якого є певний визначений параметр (індекс). Звідси й походить його назва.

Існує багато різновидів індексних страхових продуктів. Зокрема, можна виділити  погодні та «врожайні» – це коли враховується, наприклад, середня врожайність щодо застрахованої культури в межах району, області чи у країні загалом. Індекси вираховують за статистичними даними, зібраними на визначеній території за тривалий період. Наприклад, за 15 років. Такий термін залежить від продукту та наявності необхідних даних.

Індексне страхування передбачає право страхувальника на відшкодування в тому випадку, якщо врожайність застрахованої ним культури впаде нижче від гарантованого рівня. Приміром, деякі страхові компанії можуть його встановити на рівні 70% від багаторічної врожайності даної культури на визначеній території, інколи він буває меншим.

Індексне страхування здійснюється від тих погодних ризиків, які вимірюються певними параметрами. Тому вони обмежені температурою, опадами, силою вітру, товщиною снігового покриву тощо. А от град до цього переліку не потрапляє. Індексом можна застрахувати осінню посуху, неможливість розпочати посів через відсутність опадів чи їхню надмірність.

На відміну від традиційного страхування, індексне не передбачає обов’язкового передстрахового огляду посівів та оцінки понесеного господарством збитку.

Вже зараз можливостями індексного страхування можуть скористатися виробники провідних в Україні сільгоспкультур. До таких, зокрема, належать пшениця, жито, ячмінь, соняшник, кукурудза, цукровий буряк, гречка.

Переваги індексного страхування

Зрозуміла річ, що сільгоспвиробники ретельно рахують власні гроші. Одна справа – вкласти кошти в конкретну справу, яка не лише окупиться, а й забезпечить прибуток, і зовсім інша – пустити за вітром. Тому, щоб підтримати пропозицію щодо індексного страхування, аграрії мають знати його переваги.

Учасники ринки визнають, що традиційному агрострахуванню в Україні бракує достатньої прозорості процесу оцінки. Трапляється, що в аграріїв виникають сумніви щодо об’єктивності цієї оцінки, здійснюваної окремими страховими компаніями. Індексне страхування передбачає прозорість та виключає суб’єктивні підходи в процесі оцінки. Страхові виплати в разі настання страхових випадків здійснюються на підставі незалежних загальнодоступних метеорологічних даних.

Читати до теми: Держава хоче підтримати страхування сільськогосподарських продуктів 

 Індексне страхування також значно спрощує оцінку та процеси виплат. Передусім це пов’язано з тим, що відпадає необхідність виїзду страховиків на поля з метою оцінки збитків. Швидкість виплати залежить від обраного параметру (індексу).

Такі підходи роблять індексне страхування привабливим не лише для фермерів, а й для самих страховиків. Також це знижує фінансові ризики для банків, які надають сільгоспвиробникам свої кредити. В цілому це створює сприятливі передумови для збільшення фінансування аграрного сектору.

Як контролювати погоду?

Точно розрахувати індекси доволі складно. Особливо, коли йдеться про погодний індекс. Адже потрібно опрацювати великий масив інформації, яка стосується кількості опадів, кількості посушливих днів тощо.

На жаль, ресурс українського Гідрометцентру обмежений. Він експлуатує лише 164 метеостанції. Часто вони знаходяться на великій відстані від окремих сільгоспугідь, і тому промоніторити ситуацію, яка складається на них або поблизу них, буває непросто.

Серед новацій, про які повідомили експерти Проекту IFC, на особливу увагу заслуговують синтетичні мережеві дані. Їх надають міжнародні та незалежні провайдери. Дані мають мережеву структуру, оскільки вся територія поділена на певні осередки, кожен із яких має історичні та оперативні дані. Ці дані розраховуються за моделлю, яка ґрунтується на відомостях офіційних метеостанцій, супутників, топографії тощо. Така новація вже приживається в Україні. І, що важливо: індексне страхування її використовує.

 

Максим НАЗАРЕНКО, Національний прес-клуб «Українська перспектива»

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

24 травня 2016
Держава хоче підтримати страхування сільськогосподарських продуктів — офіційно
Кабінет міністрів прийняв проект Закону про внесення змін до Закону України № 4570 від 04.05.2016 "Про особливості страхування сільськогосподарської...
21 травня 2016
6 областей потребує субсидування для агрострахування — джерело
Вже на початковому етапі страхової кампанії 2016 року ряд регіонів наголосили на потребі в додатковому субсидуванні з федерального бюджету договорів...
30 березня 2016
Експерти назвали основні тенденції аграрного страхування — прес-служба
Українські сільськогосподарські виробники майже не користуються послугою мультиризикового страхування врожаю і віддають перевагу страхуванню озимих...