Дійне… крісло, або як державне підприємство «Пасічна» втратила 7 мільйонів гривень

У газеті "Рідне село" вийшло журналістське розслідування про діяльність одного з держпідприємств, яке показало про накопичення мільйонних збитів від неефективної діяльності директора. AgroPolit.com подає його передрук без змін.

У розпорядженні редакції «Рідне село» опинилися результати внутрішньої перевірки державного підприємства «Дослідне господарство «Пасічна», яке входить до складу НВЦ «Соя». Підприємство належить до системи Національної  академії  аграрних наук (НААН) і працює в с. Пасічна Старосинявського району на Хмельниччині. Аудитори зробили приголомшливий висновок: торік підприємство втратило державного майна майже на 7 млн грн, що стало наслідком «неефективних управлінських рішень» керівника підприємства Олександра Юзви (зокрема,  від продажу за заниженими  цінами молока, меляси тощо). Наразі порушено кримінальне провадження. На запит «Рідного села» начальник департаменту захисту економіки Управління захисту економіки Національної поліції України в Хмельницькій області Антон Ковальов підтвердив факт  відкриття кримінальної справи. В офіційних  листах-відповідях НААН та НВЦ «Соя» сказано, що дана справа стосується саме фінансових порушень О. Юзви на посаді директора ДП ДГ «Пасічна».

Оскільки тема ефективності роботи аграрної науки останнім часом  дуже активізувалася,  ми  вирішили розібратися  у цій ситуації  і провести  журналістське розслідування. Для цього розіслали кілька запитів, знайшли аудиторів і поїхали в село, де працює підприємство, щоб перевірити, де ж правда, а де — вигадка.

Ми розшукали аудитора.  Ним виявився заступник директора з економічної безпеки НВЦ «Соя» НААН України Сергій Сидорук. Він підтвердив у телефонному коментарі, що, разом із бухгалтером підприємства, у лютому-березні цього року проводив внутрішню перевірку ДП ДГ «Пасічна», в ході якої й виявилися збитки.

Втім, це не стало сюрпризом для самих селян&працівників ДП. Як з’ясувалося, раніше сільські активісти вже писали керівництву НААН щодо неефективної діяльності керівництва  підприємства Юзви. Зокрема, зі слів Сидорука, вони повідомляли про продаж зерна за заниженими цінами, втрати урожаю цукрового буряку, який просто залишили гнити на полі, про те, що ДП ДГ «Пасічна» збуває молоко зі своєї ферми за надто низькою ціною. На початку лютого 2017 року аудитори держпідприємства НВЦ «Соя» прибули в с. Пасічна, щоб провести аудит власного структурного підрозділу. Та їх заблокували невідомі, котрі видавали себе за жителів села. Викликали поліцію  і вона з’ясовує  деталі. Про це йдеться на сайті Старосинявської територіальної громади.

На місці

Поїхали до с. Пасічна, щоб на власні очі побачити господарство й поспілкуватися з директором,  якого  звинувачують  у розтраті держмайна. Сергій Сидорук, заступник директора з економічної безпеки «Соя», також погодився зустрітись із селянами та журналістами на місці. Він також надав нам копії актів перевірки держпідприємства. Що ж ми  побачили? Вранішній приїзд журналістської групи збурив с. Пасічну. Ми лише встигли оглянути територію ферми — як на в’їзді почав збиратися натовп. Наш легковик заблокували, й утримували близько 10 годин. Розпашілі молодики обіцяли розтрощити авто, порізати колеса. Вимагали від журналістів віддати відеозаписи. Мовляв, не маєте права знімати, бо керівництво ДП ДГ не дало «акредитацію» на ферму.

На галас приїхав і директор ДП «Пасічна» Олександр Юзва. Попросили його розповісти про здобутки господарства. Втім, попри наші неодноразові наполягання, Олександр Степанович відмовлявся давати пояснення. Повідомив лише, що про кримінальне провадження проти нього нічого не знає, як і про результати перевірки НВЦ «Соя». 

Так і не отримавши відповіді від пана Юзви, ми надіслали йому поштою офіційний запит рекомендованим листом із повідомленням про вручення, щоби з’ясувати його позицію. Одначе на момент здачі матеріалу до друку відповіді не надійшло. Ми готові її подати, якщо вона буде.

Розблокувати машину журналістів вдалося лише після втручання поліції. Тож багато поспілкуватися не вдалося. Довелося розмовляти з людьми переважно телефоном та біля села.

Колись урожаї, тепер — бур’яни

Один із сільських активістів, учасник АТО Володимир Алєксєєв зустрічає нас на в’їзді до с. Пасічна.

— Колись «Пасічна» була серед найкращих господарств України, — розповідає Володимир Михайлович. — Найвищі надої молока, пшениця добре родила. 100 гектарів у нас були під хмільниками — посадками хмелю. А тепер подивіться: хмільники стоять у бур’янах. Нема в господарства хорошого господаря, і все занепадає. Розкрадають і валять у боргову яму.

Володимир Михайлович здавна працює в господарстві. Був бригадиром тракторної бригади. Коли почалася війна на сході, приховав свою хворобу — цукровий діабет — і пішов захищати країну, як і його син. Після повернення з АТО мусив працювати слюсарем машинного доїння. Місце бригадира віддали іншому. 

— У нас поля брудні, забур’янені, бо гербіциди вносять несвоєчасно, — приєднується до розмови житель Пасічної Микола Кузь.

Микола Кузь працював у ДП ДГ «Пасічна» зоотехніком із 1978 року. У грудні 2016-го звільнився. Каже, несила більше миритись із безгосподарністю.

– А запізнення через те, що техніки обмаль. Як бур’яни переростають, витрати гербіцидів доводиться збільшувати удвічі. У нас на полях працює така стара техніка, яку в сусідньому селі Ладиги вже давно списали б на брухт. Озимі там густі, темно-зелені, бо добрива вчасно внесли. А наші озимі — ріденькі, жовтуваті. Торік добрив набрали, але вчасно за них не розрахувалися. На «Пасічну» подали в суд. І тепер маємо: в господарство їздять судові виконавці. А директор Юзва всім працівникам розказував, ніби нема про що хвилюватись. Бо він про все домовився. У добрих господарів у сусідніх селах інакше, — розповідає пан Микола.  

Кому молока задешево?

Є на території села і тваринницька ферма. Колись була гордістю села Пасічна. Ось що про неї тепер розповідають мешканці.

— У нас корови голштинсько-фризької породи, за хорошого догляду та відгодівлі давали до 30 літрів молока на день улітку (в середньому 7,2 тонни на рік), а нині — 9-12 літрів на день, — продовжує Микола Кузь. — До худоби ставлення безвідповідальне, ветеринарію занедбали. 2015-го у нас упали 43 корови та 70 телят. Усього ж на вимушений забій, за безцінь, віддали 123 корови і 78 телят, які вже не підлягали лікуванню. Минулого року теж мусіли дорізати тварин. Несвоєчасна ветдопомога корові — це мертвонароджені телята. Корови страждають на некробактеріоз — ратиці загниваються і корови падають на ноги.

Чи правда, що в ДП ДГ «Пасічна» — мільйонні втрати, та звідки вони, питаємо Володимира Алєксєєва та Миколу Кузя.

— Керівництво «Пасічної» молоко здає по 6-7 гривень за літр, тоді як сусідні господарства — по 9,4 гривні, — обурюються селяни. — Виходить, що на кожному літрі недоотримуємо по 2-3 гривні. А з нашої ферми щодня вивозять більше 5 тонн молока. Йде воно першим сортом, хоча за всіма показниками мало б іти вищим сортом.

Селяни наводять за приклад фермерів-сусідів. Ті здають молоко на підприємства, які пропонують вищу ціну і розраховуються без затримок. На сировину нині добрий попит. Бо всюди по країні поголів’я ВРХ скорочується, і серед молокопереробних підприємств Хмельниччини, сусідніх Житомирщини та Вінниччини — справжня конкуренція за незбиране молоко з ферм. Адже там застосовують доїльні апарати, тому бактеріологічні показники відповідають найвищим стандартам, та й обсяги продукції немалі. Сусідні господарства обладнують ферми автоматизованими доїльними цехами, закуповують нову сільгосптехніку. А в «Пасічній» — збитки.

— Вартість молока залежить від жирності, а нам її занижували до 3,2%, і чомусь її визначали на молокозаводі в Деражні, куди «Пасічна» возить молоко, хоч зазвичай це мають робити одразу на фермі, — продовжує Володимир Федорович Алєксєєв. – Та й то лише після того, як за нашими скаргами в «Пасічній» почалися ревізії, після всіх скандалів нам почали ставити жирність 3,4-3,6%. Все ж, за фактом вона ще вища.

«Грязі» для корів

Від обсягу та жирності молока залежить заробіток доярок. Торік вони отримували у ДП ДГ «Пасічна» зарплату 1,4-1,7 тис. грн/місяць. І лише цього року, після підвищення мінімальної зарплати в країні, працівницям почали виплачувати близько 3 тис. грн.

— Але ж робота в них каторжна, — говорить Володимир Федорович, працівник «Пасічної». — На фермі немає нормальних обор, майданчиків для вигулу худоби. У загонах — багнюка. Корови загрузають у болоті, волочать вим’я по багну. Брудними йдуть на дойку. На кожну доярку припадає по 100 корів. Мити їх доводиться вручну, носять воду відрами. Щоб так-сяк обмити, на 6 корів треба 10 відер води. Моя жінка робить дояркою, після дійки приходить додому — і валиться з ніг. Худобі від того болота непереливки: вим’я пересихає, тріскається.

До розмови долучається Любов Миколюк, яка працює дояркою майже 40 років.  

— Наш директор Юзва говорив, що ферму треба закрити, бо вона збиткова, — скаржиться Любов Дмитрівна. — А нам робота потрібна! Скільки разів ми директора просили, щоб здавав молоко туди, де платять більшу ціну. Але ж ні, здають задешево. Мабуть, є якась домовленість. Водієві нашого молоковоза дають квитанції про прийом молока у запечатаному конверті. Сусідні села з того сміються. Що це за секретність така? Що ховають? Всі інші фермери не ховаються, всю звітність отримують відкрито, у прозорих файликах.

У акті перевірки ДП ДГ «Пасічна» НВЦ «Соя» за підписом Сидорука сказано, що «при здачі молока у 2016 році недоотримано  фінансових ресурсів на суму 5,601 млн грн». Окрім того, за даними  підсумків проведеного  аудиту, є  питання до Юзви  і в частині  повернення коштів за поставлене  переробникові молоко, зокрема, «претензійно-позовна робота щодо своєчасного стягнення дебіторської заборгованості за реалізовану с/г продукцію (молоко) не проводилась, внаслідок чого  втрачено можливість отримати  доходи на суму не менше 160,368 тис. грн». «Загалом втрати державного майна ДП ДГ «Пасічна» при реалізації молока… за 2016 рік становлять 6,473 млн грн», — сказано в акті перевірки, наданому заступником директора з  економічної безпеки НВЦ «Соя» НААН  С. Сидоруком.

То як господарюють у «Пасічній»? Прибутки чи збитки? Невже господарство втратило за минулий рік близько 7 млн грн? Насправді — значно більше, запевняють активісти.

— У жнива зерно розкрадають машинами, — переконує Любов Дмитрівна. — А коли закупили міндобрива, мало що використали на поля. Один спритник продавав ці добрива прямо в селі по 300 гривень за мішок, тоді як на базарі ціна — 500. До села звідусіль їхали машинами, питали, де ті добрива дають.

В наявних  у нас документах  аудиторської перевірки вказана ще одна причина збитків, яку встановила внутрішня перевірка НВК «Соя»: керівництво ДП ДГ «Пасічна» збувало мелясу 8,33 грн за тонну, тоді як оптова ціна на ринку — у 342-360 разів вища. Як наслідок, за рік — понад півмільйона гривень збитків.

Кум кумові ока не виклює / «Поб’єм! Уб’єм! Отравим! Спалим!»

Через тиждень після приїзду журналістів на аудиторів із НВЦ «Соя», які знову намагалися провести перевірку підпорядкованого їм підприємства ДП ДГ «Пасічна», напали невідомі молодики. Автомобілю пробили колеса. Працівників «Сої» кілька годин тримали в заручниках. Згодом пробили усі колеса молоковоза, на помсту водієві, який оприлюднив деталі молочних оборудок.

— Моя сім’я вже звикла до постійних погроз: «Поб’єм! Уб’єм! Отравим! Спалим!», — каже Володимир Алєксєєв. — Після війни я погроз уже не боюся. Будемо зупиняти розкрадання. Коли в нас був радгосп, брали крадькома, боялися. Бо була дисципліна. А тепер нічого не бояться. Просто беруть і виносять, хто що вхопить.

Справжнє джерело лиха — кумівство, переконані активісти, з якими випало поговорити. Кажуть, директор Олександр Юзва влаштував найближчих друзів та родичів на керівні посади. Наприклад, кума призначив на посаду завідувача гаражем. Той тепер активно відробляє «кредит довіри»: влаштовує виїзди «тітушок» для блокування перевірок, забезпечує «півлітрами» та закускою.

— Серед тих блокувальників дуже мало облич із Пасічної, звідкись їх привозять. Завгар організував два автобуси. Кричать ті, хто найбільше краде, — одностайно говорять активісти, Алєксєєв. — А в каламутній воді легше рибки наловити.

Алєксєєв додає, що  від свого не  відступлять:  

— Ми «боролися і з попередніми директорами, які заводили наше господарство у збитки, — каже він. — Моя родина живе у Пасічній з давніх-давен, це моє рідне село. Нашому господарству потрібен новий, енергійний керівник, без усього цього кумівства, сватівства і кодла родичів. Сусідні села успішно працюють, заробляють — значить, і ми зможемо.
Реакція НААН

Свою позицію щодо цієї ситуації озвучила й НААН, до структури якої входить ДП ДГ «Пасічна». Перший віце-президент Академії М. Бащенко повідомив низку цікавих фактів. До речі, він  уточнив, що у січні 2017 року до НААН надійшло звернення жителів села Пасічна, в якому порушено питання роботи директора ДП ДГ «Пасічна» Юзви О.С., зокрема в частині погіршення фінансового-господарського стану підприємства, яке, на думку мешканців, умисно доводилося до банкрутства. Щоб розібратися в ситуації, НААН доручила НВЦ «Соя» провести перевірку ДП «Пасічна» за 2016 рік: «За результатами перевірки Академії представлено відповідну інформацію щодо виявлених порушень у частині здійснення фінансово-господарської діяльності ДП ДГ «Пасічна» за 2016 рік, що призвело до нанесення збитку на 7,7 млн грн. Також у поданій інформації було зазначено, що 08.02.2017 за цим фактом було відкрито кримінальну справу №12017240230000027», — говориться у офіційній відповіді НААН. Окрім того, Академія створила комісію, яка працюватиме над планами розвитку підприємств і наукових установ, дбатиме про енергоефективність, збільшення виробництва. В рамках її роботи 10.03.2017 року заслуховували директорів держпідприємств, серед них чекали  й О.С. Юзву. Проте він на це слухання не з’явився. Наприкінці ж березня, за рішенням комісії НААН, було проведено додаткову перевірку ДП ДГ «Пасічна» НВЦ «Соя» за період 2016 року — березня 2017-го. Результати перевірки зафіксували збитки в сумі 6,978 млн грн, яких зазнало господарство в результаті управлінських рішень директора Юзви О.С. Зокрема, до збитків призвели такі дії: продаж молока, м’яса та живих свиней за заниженою ціною, закупівля запчастин за завищеними цінами, перевитрати на збирання цукрового буряка внаслідок залучення сторонніх організацій, не обліковане зберігання жому тощо. Розміри збитків від  цього були різні. Наприклад, безпідставних втрат на 672,1 тис. грн «Пасічна» зазнала через те, що власним коштом доставляла сировину на молокозавод, тоді як зазвичай ці витрати оплачує покупець.

Як повідомив директор НВЦ «Соя» НААН В.Й. Красніцький у відповідь на інформаційний запит видання, Юзву О.С. ознайомили з результатами перевірки у присутності всіх членів комісії 31 березня 2017 року. Після цього директор ДГ «Пасічна» написав заяву на звільнення за власним бажанням із 3 квітня 2017року.

Ще 20 березня 2017 року ми надіслали Олександрові Степановичу Юзві запит із пропозицією викласти свою позицію. Проте й досі, на 10 квітня, відповіді від нього ми не отримали, як і повідомлення про вручення запиту. Директор зник?

Володимир Новосад,  «Рідне село»