7 меседжів Україні від гуру економіки Еріка Райнерта
Еріка Райнерта, професор технологій управління та стратегій розвитку Талліннського технічного університету Естонії

Днями у столиці на Київському міжнародному економічному форумі виступив відомий норвезький економіст Ерік Райнерт. Його думки йдуть в розріз сучасним уявленням про розвиток економіки, але за його книгами багато країн стали економічно успішними. Нагадамєо, що Ерік Райнерт – автор книги «Як багаті країни розбагатіли ... і чому бідні країни залишаються бідними», яка за версією Всесвітнього економічного форуму входить до ТОП-100 книжок, які найбільш вплинули на економіку світу за останні 100 років. Він є випускником Гарвардської школи бізнесу (МВА) та Корнуельського університету (Ph.D, економіка, філософія), професор технологій управління та стратегій розвитку Талліннського технічного університету Естонії, голова міжнародного фонду «Другий канон» (The Other Canon Foundation). У 2008 році Райнерт отримав щорічну премію Мюрдаль (Gunnar Myrdal Prize) за найкращу монографію в еволюційній політичній економії. AgroPolit.com приводить сім його цитат з виступу.

 1)  Про квоти для України в ЄС

Не чекайте, щоб ЄС збільшив вам квоту на томатний сік ще на пару десятків тон. Краще розлийте цей сік у банки та продайте у Саудівську Аравію абощо. Досить продавати пшеницю в Італію та купувати у них спагеті в рази дорожче. Організуйте виробництво у себе.

2)  Про робочу силу в АПК

Для агросектору потрібно в 10 разів менше населення, ніж для індустріальної країни. Саме це змусило союзників відмовитись від реалізації «Плана Моргентау», який передбачав перетворення післявоєнної Німеччини на сільськогосподарську країну без промисловості. Адже при цьому треба було кудись діти 25 млн німців, якім не було б місця в такій країні. Тому врешті було реалізовано план реіндустріалізації, який запропонував Маршалл. І цей план на певний час відмінив вільну торгівлю. Постає питання – чому ЄС сьогодні фактично реалізує «План Моргентау» для України?

 3) Про синергію між сільським господарством і промисловістю

Голод буває тільки в тих країнах, які спеціалізуються на сільському господарстві. У державах Західної Європи і США лише 3% населення зайняті в сільському господарстві та повністю забезпечують потреби своїх країн і навіть торгують. При цьому субсидії та протекція держави зберігаються за цими галузями і в розвинених країнах. Дуже важливо. Чим обробленішим буде ваш сільськогосподарський продукт, тим краще ви захищені. Свого часу таким шляхом пішла Австралія. Маючи переважно сільськогосподарську економічну орієнтацію, австралійці розвивають неконкурентний порівняно із США чи Європою сектор промисловості. Він створює інновації, необхідні для розвитку сільського господарства. Без промисловості сільське господарство деградує.

4) Про трудову еміграцію

Якщо молоді люди не можуть реалізувати себе в країні, вони емігрують. В першу чергу – люди з підприємницьким духом. 25% Латвії залишили країну після вступу до ЄС. В абсолютних цифрах це небагато, але уявіть, що 25% українців поїдуть на роботу в інші країни – це гігантська кількість!

5) Про вільну торгівлю у світі

Наступає час, який я називаю кінцем західного лицемірства. Занепад концепції вільної торгівлі, яка на повну не працює навіть усередині ЄС. Симптоматично те, що протилежні ідеологічно Трамп та Сандерс згодні з тим, що вільна торгівля більше не є вигідною для США. А як свідчить історія, старий економічний уклад руйнується, коли його одночасно атакують як з правого боку , так і з лівого. Відлуння цієї ж ідеї – Брексіт і проблеми ЄС, де периферійні країни (Греція, Іспанія, Італія, Португалія) все більше занурюються у борги.

 6)  Шлях виходу з боргового рабства

Німеччина має позитивне сальдо торгівлі у розмірі 8,9% ВВП, причому в абсолютних цифрах воно більше, ніж у Китаю! В України – зовнішньоторговий дефіцит у 3,6% ВВП. Україна та багато хто з її сусідів через цей торговий дефіцит йдуть у «боргове рабство». Шлях виходу з цього? Підтримка власної промисловості задля експорту не сировини, а продуктів з вищою доданою вартістю, плюс девальвація національної валюти, хоча останнє болісно.

7)  Про кризу у макроекономіці

Криза, що почалася у третьому світі, зараз рухається на Захід. Що відбувалось у 1970-х у країнах Латинської Америки? Деіндустріалізація, падіння зарплатні, зникнення середнього класу. У 1990-х те є саме відбулось у «другому світі» - у країнах колишнього СРСР. Що ми бачимо у країнах першого світу у 2010-х? Хоча й в меншому ступені, але: деіндустріалізація, падіння рівня зарплат, зменшення середнього класу, Брексіт, Трамп/Сандерс

 За матеріалами: Київський міжнародний економічний форум

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus