Як виконується Коаліційна угода в частині АПК?
Уряд змінився, а текст коаліційної угоди — ні.

За останні півроку на політичній арені нашої країни настало відносне затишшя. Владу до своїх рук взяли «люди Президента», а палкі баталії між представниками прем’єр-міністра та глави держави припинилися чи принаймні більше не розгортаються в ЗМІ. Півроку тому сформувалася й нова парламентська коаліція з представників Блоку Петра Порошенка, «Народного фронту» та мажоритарників. Більшість у парламенті покинули представники БЮТу, «Самопомочі» та Радикальної партії. Від старого складу коаліції залишилося тільки одне — текст Коаліційної угоди, який і далі слугує дороговказом для розвитку економіки, зокрема сільськогосподарського напряму.

AgroPolit.com на початку року вже перевіряв виконання аграрних пунктів політичної угоди  в матеріалі "План «п’ятьох»...". Ми вирішили повернутися до цього питання і наприкінці року. Наскільки успішним є виконання стратегічного плану країни в частині розвитку вітчизняного АПК? З чим парламентарі та урядовці впоралися повністю, з чим частково, а які пункти Коаліційної угоди так і залишилися тільки на папері?

У пошуках позитиву

Експерти, з якими поспілкувався AgroPolit.com, давали стримані коментарі. Є як перемоги, так і поразки.

Дерегуляція. Це той приклад швидкої перемоги, яка насправді вдалася. Була переглянута низка обов’язкових процедур та дозволів у сфері ветеринарії, пестицидів та агрохімікатів, тваринництва, рибного господарства. У результаті успішної роботи зі 110 дозволів 22 скасували. Економічний ефект від дерегуляції має становити 5 млрд грн щороку.

Логістичний ланцюг в агросекторі скоротився на один тиждень. Економічний ефект для бізнесу оцінюється в кілька мільярдів гривень», — пояснив наслідки цього в коментарі AgroPolit.com народний депутат України Іван Мірошніченко.

Земельні відносини. Великий крок зробили в законодавчому врегулюванні орендних земельних відносин. Так, вдалося врегулювати набуття права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної чи комунальної власності на неконкурентних засадах. Спростити процедуру реєстрації прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зокрема шляхом стимулювання нотаріального посвідчення сторонами договорів оренди землі. На законодавчому ріні закріпили мінімальний строк договору оренди земельних ділянок.

Важливим кроком також стало врегулювання ситуації з обов’язковою сплатою орендної плати саме в грошовій формі. Також парламент спромігся на законодавчому рівні визначити правовий статус і врегулювати порядок розпорядження землями колективної власності та відумерлої спадщини. Ще депутати закріпили права власності і користування зрошувальними системами, що актуально для розвитку зрошувальних систем на Півдні України.

Гармонізація законодавства зі стандартами ЄС. У цій частині Коаліційної угоди проведено чималу роботу, яку де-факто можна записати в актив урядовців. Ці зміни розпочала попередня команда Міністерства аграрної політики і продовольства, а продовжує останні сім місяців нова на чолі з Тарасом Кутовим. Серед останніх здобутків: українській стороні вдалося досягнути прогресу в перегляді квот на експорт продукції до ЄС. Нинішній аграрний міністр Кутовий запевняє, що на порядку денному розширення списку квот, обсяги поставок за якими переглянуть.

Позитив — реформування «аграрних» органів контролю і створення Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Щоправда, цей процес поки ще не завершений. Але він необхідний. Адже всі ці кроки мали на меті одну ціль — підвищення якості продукції та, відповідно, стимулювання експорту агропромислової продукції. Щоб дати оцінку виконанню цього пункту, варто дивитися на цифри, які наводить Держстат. За даними статистів, за дев’ять місяців поточного року в порівнянні з відповідним періодом 2015 року суттєво збільшився експорт олії та жирів, борошномельної і круп’яної продукції, овочів та риби. А за підсумками першого кварталу 2016 року кожен п’ятий експортний долар надійшов до України за рахунок АПК.

Відбулася диверсифікація ринків збуту сільськогосподарської продукції та продуктів харчування. На третину зменшився експорт до країн СНД, зріс — до США, Азії, країн Євросоюзу. Швидкими темпами розвивається співробітництво з Китаєм в аграрній галузі. Відкрили ринок для експорту нашої продукції до Канади», — додає Іван Мірошніченко.

Підтримка сільського господарства. Позитив полягає в тому, що: а) експортерам зернових повернули відшкодування ПДВ; б) уперше за останні роки аграрне міністерство заговорило про пріоритетну підтримку фермерів та середнього бізнесу; в) попри вимогу МВФ скасувати спецрежим ПДВ для АПК наразі профільний міністр наполягає на тому, щоб залишити цей режим для тваринництва, або в разі таки відміни — надати на прямі програми бюджетної підтримки до 10 млрд грн (5,5 млрд грн уже передбачені у проекті бюджету, ще на 5 млрд грн дозвіл має дати парламент, проголосувавши відповідний законопроект про ЄСВ).

Ідею з прямими дотаціями підтримують експерти галузі. Голова Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов вважає, що логіка такої грошової підтримки правильна. Проте поки що залишаються чималі ризики в питанні розподілу цієї дотації. Адже де є втручання людини в процес розподілу коштів автоматично виникають корупційні ризики. Ось це, на його думку, і потрібно вирішити.

Оцінювати детальніше можна тільки після того, як будуть розроблені чіткі порядки, і ми бачитимемо на досвіді, як це працюватиме», — зазначає Михайло Соколов.

Тож загалом щодо багатьох аграрних пунктів у Коаліційній угоді є прогрес. «Угода в частині реформи АПК загалом містить близько 40 пунктів і підпунктів. Частину положень виконано, проте більшість із запізненням. Багато чого ще не зроблено. Також уже є випадки порушення домовленості. Станом на тепер Угода в частині АПК виконана лише на чверть», — вважає Іван Мірошніченко.

Робота над помилками

Земельні відносини. Експерти кажуть, що в цьому розділі є чимало недопрацьованих моментів.

«У парламенті зареєстровано кілька проектів, які передбачають врегулювання питання передачі в комунальну власність земель державної власності, розташованих за межами населених пунктів. Рада підтримала в першому читанні, а аграрний комітет підготував до другого читання законопроект № 4355. Однак його прийняття затягується», — наводить приклад Іван Мірошніченко. За його словами, не виконаний пункт про впровадження ринку прав оренди земельних ділянок.

Жорсткості та імперативності в цій Коаліційній угоді немає. Це деякі політичні побажання в частині того, що б ми хотіли отримати. Коли ця Коаліційна угода готувалася, в ній була прописана підготовка до запровадження ринку землі сільгосппризначення. Потім на вимогу БЮТ та Радикальної партії цей пункт викинуто з редакції старої Коаліційної угоди. Це те, над чим зараз зовсім не працюють», — таку оцінку ситуації дав заступник голови ради асоціації «Земельна спілка України» Андрій Мартин.

Експерти кажуть, що в Угоді просто відсутні відповідні пункти щодо завдань, які необхідно виконати перед відкриттям ринку землі, не визначено, як цей ринок формуватиметься. Це означає, що розуміння того, якою буде відповідь на «вічне» питання: продавати сільгоспземлі чи ні, все ще немає.

Підтримка сільгоспвиробників. Новий закон про підтримку сільського господарства досі так і не внесений урядом до Ради, хоча його розробили ще минулого року. Крім того, один із пунктів Угоди про збереження до 1 січня 2018 року чинної системи оподаткування сільськогосподарських товаровиробників реально на практиці не виконується. Так, цього року спецрежим ПДВ суттєво обмежили, а з 1 січня 2017-го взагалі можуть скасувати. Від скасування спецрежму ПДВ більше за все програли ті галузі сільського господарства, які були орієнтовані на внутрішній ринок та справді перебували в кризі і потребували допомоги: тваринництво, овочівництво тощо.

Приватизація. Це насправді була велика PR-кампанія команди попереднього аграрного міністра Олексія Павленка, вважають експерти. Кабмін підтримав та навіть затвердив рішення про приватизацію таких гігантів галузі, як ДПЗКУ та «Укрспирт», але далі аудитів і обрання нових керівників держпідприємств справа не пішла. Тож цей головний біль перейшов новому керівнику Мінагропроду. Кутовий уже заявив, що фокус приватизації 2017 року буде направлений передусім на продаж «Укрспирту».

Лісове господарство. У Коаліційній угоді це один із найкоротших розділів. Було передбачено виконання трьох основних пунктів. Утім, фактично — лише запроваджено мораторій на експорт необробленої деревини. На цьому реформа лісового господарства, яка передбачала серед іншого і створення єдиної державної лісогосподарської структури, зупинилася. Наразі вона знову зрушилася з місця — у листопаді 2016 року Мінагропрод презентувало інтерактивну карту рубки дерев. Наразі вона працює лише на прикладі однієї області.

За два роки існування Коаліційної угоди можемо говорити лише про фрагментарні зміни та невиконання більшої частини взятих на себе зобов’язань політичним істеблішментом країни. Значна частина недоробок зумовлена повільною реакцією парламенту у прийнятті важливих для галузі законодавчих рішень. Немає закону — нічого виконувати. А отже, і їх виконання затримується. 

Разом із тим зараз говорять і про існування нової Коаліційної угоди, яку створили дві провладні фракції. Проте офіційно її текст не опубліковано. Як гадаєте, що там може бути написано, а головне, чи виконуватимуться нові зобов’язання по-новому?

Ольга Воздвиженська, спеціально для AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus