«Кредит у мішку», або За що голосували депутати?
«Кредит у мішку», або За що голосували депутати?

В українському сільському господарстві скоро очікується поява багатьох нових проектів. Принаймні, так запевняє уряд Гройсмана. Вистражданий кредит від ЄІБ на суму 400 млн євро (називається - «Основний кредит для аграрної галузі – Україна» або - AgriApexLoan), якого так прагнули ще кілька років тому, успішно ратифікувала Верховна Рада. А вчора Президент Петро Порошенко підписав закон про ратифікацію, а отже, договір набув чинності. У тексті договору Європейський інвестиційний банк обіцяє відкрити кредитну лінію для розвитку аграрних проектів. Перемовини із ЄІБ Мінагрополітики розпочало ще за часів прем’єра Яценюка. Тим не менш, підписання відбулося за прем’єрства Гройсмана. Та чи не зарано радіти? Що це за кошти та хто може ними скористатись? AgroPolit.com детальніше вивчив тему і виділив декілька цікавих нюансів.

У проекті документу, доступному на сайті Верховної Ради, зазначено, що реалізація угоди дасть можливість залучити 400 млн євро на 12 років «із 4-річним пільговим періодом для підтримки аграрного сектору України». Кошти планується спрямувати на реалізацію проектів у сфері вирощування зернових та олійних культур, модернізації рибного господарства й аквакультури в Україні. Звучить круто.

В ексклюзивному коментарі AgroPolit.com радник міністра аграрної політики та продовольства України Владислава Рутицька розповіла, що кредит AgriApexLoan спрямований на фінансово-кредитну підтримку малого та середнього підприємництва: на це виділять 70% суми. «Проект має особливість: ЄІБ надає 400 млн євро, а загальна сума коштів, яку буде спрямовано в аграрний сектор, становитиме 800 млн євро. Це відбуватиметься завдяки тому, що інвестиційні проекти будуть фінансуватися коштами позики ЄІБ у розмірі 50% від вартості проекту», - пояснила Рутицька. На перший погляд, непоганий початок. Як бачимо, динаміка українського експорту за останній рік була досить непогана:

Цікаво, що угода ратифікована, проте самого документу ще немає в публічному доступі. Розглядаючи ж текст проекту закону на сайті Ради, можна простежити, що конкретних умов у ньому немає, як і фіксованих сум, які мають відраховуватись за обслуговування кредиту, чи будь-яких дат виділення траншів цього кредиту. До речі, про відкритість: ще одна назва кредиту, яку озвучила Рутицька – AgriApexLoan – навіть не відстежується у пошукових системах. 

Перевіривши сайт ЄІБ, ми не знайшли жодної інформації щодо подібних кредитів для України з 2014 року. 

Оскільки «Декларація про наміри щодо фінансування проектів в АПК» (документ передував виділенню кредиту) підписувалась Міністерством аграрної політики та продовольства України, AgroPolit.com звернувся до них із запитом для роз’яснення термінів і умов угоди. Проте у телефонній розмові прес-служба відповіла, що поки Президент не підпише законопроект, коментувати відомство вони некомпетентні.  

Щоби розібратися з деталями кредиту, ми звернулися в Міністерство фінансів України за коментарями. Однак там не дали конкретної відповіді. Це виглядає досить дивно, адже саме Мінфін і виступає відповідальним виконавцем зазначеного проекту закону. На сайті ж КМУ зазначається, що: «Текст самої Угоди буде оприлюднений тільки після завершення в Україні внутрішньодержавної процедури (ратифікації Верховною Радою України)». Старший партнер адвокатської компанії «Кравець і Партнери» Ростислав Кравець пояснює, що це робиться навмисно, «щоб приховати від громадськості умови кредиту».

Лише половина суми заявленого проекту

Важливий момент – гроші від ЄІБ спрямовуватимуться лише на покриття 50% вартості проектів в АПК. Решту суми мають дати інвестори. Їх пошук та стимулювання угодою не передбачені. Сума одного проекту не може перевищувати 50 млн євро.

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає, що ЄІБ «реальних» грошей майже не дає. «Ця торгово-кредитна лінія називається «зав’язана». Тобто, якщо ви хочете нею скористатися, то заповнюєте документи, часто через посередника (який отримує за це відсоток). Причому лише частину фінансування проводить українська сторона, 100% не дається ніколи», - пояснює деталі кредиту експерт. У проекті написано, що загалом може бути до 20 траншів коштів, за кожен з яких Україна ще має сплатити комісію. «Відсоткова ставка найчастіше буває невелика – 2-5%, але гроші посереднику – наперед», - говорить Олександр Охріменко. Мінімальна сума траншу – не менше 10 млн євро. Виплати будуть надходити до двох державних банків – «Ощадбанк» і «Укрексімбанк», а Мінагрополітики вже буде перерозподіляти кошти за секторами. Детальніше про доходи у АПК за минулий рік дивіться у графіці:

Хто – в «шоколаді»?

Згідно з інформацією у проекті закону, суми розподілятимуться так:

– 5-15% на фінансування інфраструктури технічної підтримки, зокрема на випробувальні лабораторії, обладнання для сертифікації, поширення сільськогосподарських знань, досліджень та моніторингу рибних господарств;

– 5-20% на фінансування технологічного обладнання та технічних засобів для первинного виробництва у ланцюгах створення доданої вартості зернових та олійних культур;

– 30-60% на фінансування інфраструктури й обладнання для логістики та зберігання у ланцюгах створення доданої вартості зернових та олійних культур;

– 15-30% на фінансування інфраструктури та обладнання для переробки й дистрибуції у ланцюгах створення доданої вартості зернових та олійних культур;

– 10-20% на фінансування первинного виробництва, зокрема обладнання та інфраструктури у ланцюгах створення доданої вартості аквакультури;

– 5-15% на фінансування інфраструктури та обладнання для переробки і логістики у ланцюгах створення доданої вартості рибних господарств.

Як можна побачити, левову частку коштів віддали саме рибному господарству. В інтерв’ю газеті «День» голова Держрибагентства Ярема Ковалів зазначив, що ця програма передбачає фінансування як приватного сектору, так і інфраструктурних проектів, важливих для розвитку галузі загалом. Цілий список таких проектів буде направлено на розгляд експертам ЄІБ. Тобто, не кожен проект має шанси на життя. «Ці кошти наші підприємці зможуть отримати за зниженими відсотковими ставками, порівняно зі звичайними комерційними кредитами», – додав Ковалів. Проте, які підприємці: за обсягом виробництва чи кількості оброблюваних земель – невідомо. Як можна побачити на графіку, за останні роки динаміка добування водних ресурсів знижується:

Крім того, кожен пункт угоди дозволяє виділяти гроші на модернізацію лабораторій. Втім, знову ж, закупівля якого обладнання (українського чи іноземного) дозволяється – невідомо. Охріменко додає, що ЄІБ жорстко контролює усі покупки, як і погашення суми, тож під час використання коштів кредиту, у разі відхилення від його умов, можливі штрафи. А головна вимога, судячи з написаного у договорі ЄІБ, – купувати європейське обладнання або послуги підприємств із тих країн. «Наприклад, кредити беруться на обладнання європейського виробництва, а платити за обслуговування треба зі своїх грошей. Тож обходиться таке підприємству втридорога – і це одна з причин, чому подібні кредитні програми європейців ніколи не виконуються», – пояснює фінансист.

В умові кредиту також сказано, що європейська сторона може припинити фінансування у випадку невиконання умов, недоцільності розподілення коштів тощо. Тож саме ЄІБ «біля керма» договору.

В умовах, коли бюджет особливо не передбачає допомоги аграріям, даний кредит був би хорошим варіантом для сільгосптоваровиробників. Проте, уповноважений за розподілення коштів орган – Міністерство фінансів – досі не дав чітких позицій. І наразі невідомо, за яких умов виробники можуть скористатися цими коштами.

Довідник випущений за підтримки банку ПАТ «КредіАгріколь Банк», Baker Tilly в Україні та юридичної компанії AEQUO. Над ним також працювали фахівці Latifundist Media та контент-маркетингового агентства Top Lead.

Правила використання матеріалів довідника:

Дозволяється частковий передрук матеріалів цього довідника з прямим гіперпосиланням на сторінку сайту Latifundist.com або Business Views, на якій розміщений даний довідник;

Використання повної версії цього довідника і розміщення її на сторонніх сайтах в електронному вигляді забороняється.

Наталія Ключнікова, AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

27 грудня 2017
Олена Коробкова: Банки прокредитували аграріїв на 60,5 млрд грн
Аграрний портфель банків зростає. За даними НБУ,  спостерігається хороша динаміка гривневих кредитів для аграріїв: приріст 24,1%, а проблемними...