Українська «земельна Санта-Барбара»
Українська «земельна Санта-Барбара»

Депутати Верховної Ради України проголосували за продовження дії мораторію на землю до 1 січня 2018 року. Тож українцям ще на рік зав’язали руки й позбавили права вільно розпоряджатися паями. У зв’язку з цим, AgroPolit.com вирішив пригадати, як довго тягнеться земельна реформа в Україні, і як оцінюють продовження мораторію українці?

З історії земельного питання

Проблема «зародилася» ще у 1990 році, коли на засіданні Верховної Ради було прийнято Земельний Кодекс Української РСР. Згідно з яким, усі землі стали об’єктом земельної реформи, котрій судилося затягнулася на довгих 25 років. Далі 30 січня 1992 року депутати ухвалили перший закон «Про форми власності на землю»: «Встановити, що власність  на  землю  в  Україні  має  такі  форми: державна,  колективна,  приватна.  Всі  форми  власності  є рівноправними», однак, як ви розумієте, на практиці усе виглядало інакше. У 1994 році, Леонід Кучма підписав ще один Указ «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», зазначивши: «Установити,  що  приватизація  земель,  які  перебувають у  користуванні сільськогосподарських підприємств  і  організацій,  є невідкладним першочерговим  заходом у здійсненні земельної реформи в Україні». Відтак, землю «порізали» на шматочки й «роздали селянам». 6, 7 млн українців отримали сертифікати на земельний наділ – пай, але водночас не отримали право на обробіток цієї землі. 5 років по тому, у 2001, Кучма повернувся до теми землі і 8 січня (цього року) було прийнято Закон України «Про угоди щодо відчуження земельної частки (паю)». У Законі мова йшла про тимчасову заборону купівлі-продажу чи дарування земельної частки: «Власники земельних паїв тимчасово не можуть укладати угоди щодо купівлі-продажу, дарування земельної частки (паю) або іншим чином відчужувати зазначені частки (паї), крім передачі їх у спадщину та при викупі земельних ділянок для державних і громадських потреб». Але із прийняттям нового Кодексу (25.10.2001), масштаби мораторію розрослися. Під заборону потрапили земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства та іншого товарного сільськогосподарського виробництва. Загалом, після цього, дію мораторію в Україні продовжували ще 6 разів: у 2006, 2008, 2010, 2011, 2012, 2015 роках. Цікаво, що в жодній країні земельна реформа не тривала так довго, як у нас, якщо, звісно, не брати до уваги Мексику, де землею «граються» уже 23 роки поспіль. Щодо української «земельної Санта-Барбари», то її чергове закінчення заплановане (поки що!) на  1 січня 2018 року.

КОМЕНТАРІ:

Володимир Гройсман, прем'єр-міністр України

Без широкої моделі ринку землі в Україні ніяких рішень про впровадження продажу землі бути не може. Хочу наголосити, що мораторій на заборону продажу сільгоспземель в Україні діє, незалежно від того, продовжить його парламент чи ні. Він діє доти, доки український парламент не ухвалить рішення про обіг земель.

Андрій Парубій, голова Верховної Ради України

Мораторій на продаж землі має бути продовжений, і разом з тим мають бути одночасно ухвалені законодавчі акти, які б регулювали цю сферу.

Юрій Косюк, голова правління МХП

Продовження парламентом на рік мораторію на продаж землі не вплине на роботу МХП,  але загалом такий крок обмежує права українців. 

Для компанії нічого не міняє продовження мораторію і ніяка форма власності.  Як для громадянина, то  вільний ринок – правильніше.  Це було  дорожче  і затратніше для нас,  але правильніше для країн в цілому. Адже людей би не  обдурювали. Чому людина може продати корову, дім,  а не землю,  яка йому належить?

Нам і досить  комфортно  працювати  в будь-яких  умовах.  Чому? Вибудовуючи правильні комфортні правила співпраці з власниками землі. В такому разі вони  від нас нікуди не дінуться, бо їм з нами гарно. Але оскільки  політики  вирішили що так… Це не демократично  і не чесно,  але виріши так то  й так.

Андрій Кошиль, президент асоціації «Земельної спілки України»

Кращі сільськогосподарські землі давно розпайовані і це близько 27 млн га, а загальна площа приватних земель перевалила за половину території країни і становить близько 32 млн га. Забрати їх без згоди власників, за винятком відвертого криміналу, не можна. У тому числі й особливо іноземцям – ця заборона вже є в Земельному Кодексі і, сподіваюся, залишиться. В першу чергу потрібно дати можливість купити землю українцям, які хочуть почати займатися агробізнесом.

Віктор Пинзеник, народний депутат

Прогресуємо. Минулого року заборону продажу українськими громадянами власної землі підтримали 309 народних обранців. Цього року черговий 17-й мораторій підтримали лише 297 депутатів. Водночас удвічі зросла кількість тих, хто проголосував проти. Минулого року їх було 3, зараз – аж 7. Прогресуємо.

Якщо українські політики демонструватимуть такий рішучий прогрес, то внуки первинних власників нарешті отримають право розпоряджатися своєю землею. Можливо.

Тимофій Милованов, доцент економіки в Піттсбурзькому університеті, виконуючий обов'язки Президента Київської Школи Економіки

«Я обурений тим що в Україні немає ринку землі. Я обурений тим, що депутати кожний рік продовжують схему яка завдає шкоди кожному і з нас і дозволяє заробляти декільком «обраним». Я обурений тим, що партії, прем'єр, та президент не називають речі своїми іменами: оренда замість повноцінного ринку землі надає несправедливі переваги великим агро компаніям та їх володарям за рахунок всіх нас – споживачів агропродукції, власників землі, та просто людей що платять податки».

Олег Ляшко, депутат, лідер «Радикальної партії»

Just do it! Ми це зробили – мораторій на продаж землі продовжили. Скількох нервів це мені коштувало – вже не важливо. Головне – #перемога. Оскільки мораторій на продаж землі продовжений на рік – будемо боротися далі. Я ляжу кістьми, але не дам продати українську землю. Земля має належати українцям і крапка. Ті, хто цього не розуміють – вороги України.

 Юлія Тимошенко, голова фракції партії «Баьківщина»

Якщо ми дійсно цінуємо нашу землю, якщо ми хочемо отримати трильйони євро через поетапне освоєння с/г земель як національний дохід держави, нам треба мінімум на 5 років відкласти продаж сільськогосподарської землі. За цей час ухвалити стратегію розбудови сімейних ферм, фермерських господарстві і розробити систему підтримки і сприяння. А потім всі сили кинути, щоб розвивати сімейні фермерські господарств, а після того вже переходити того, щоб знайти механізм, як дати фермеру цю землю у володіння. Ми зробимо за цей рік все можливе, щоб перейти на правильну систему оподаткування, щоб селяни отримали пільгові кредити. Зараз зроблений перший крок і я вас з цим вітаю! Адже завтра вони землю не продадуть, як того хотіли.

Андрій Мартин, член ради Асоціації «Земельна спілка України»

Земля сільгосппризначення коштує рівно стільки, скільки доходу вона приносить власнику. Є певний дохід, який вона здатна генерувати. Сьогодні реальна вартість землі, умовно кажучи, – 1000 грн за га на рік – це більш-менш реальна орендна плата. Також варто розуміти, що ціна залежить і від регіону.

Правила земельної гри

Із року в рік українцям обіцяють дати право вільно розпоряджатися своїми паями. Хтось не дочекався цього світлого дня і уже пішов на той світ (понад 1 мільйон українців), а хтось уперто продовжує чекати, будуючи плани на майбутнє. Чим закінчиться 25 років ходіння по муках, поки що не дуже зрозуміло. Однак хотілося б нагадати політикам, що окрім банального продовження мораторію на землю 15 рік поспіль, українці вимагають встановлення чітких правил земельної гри. Адже час іде, а віз і нині там. Далі буде.

Довідка:

В Україні 7 млн людей мають приватизовану землю. Понад 1 мільйон власників земельних паїв уже померли. За даними дослідження USAID «Проект АгроІнвест», власники паїв – люди старші за 50 років (79%) та 60 років (43%). Власники паїв: пенсіонер – 60%, безробітний – 10%, підприємець або зайнятий поза сільськогосподарською сферою – 2%, службовець, працівник соціальної сфери – 9,8%, сільський голова – 0,6%. Лише 13,8% – власники паїв, які працюють у сільськогосподарській сфері: головний спеціаліст, самозайнятий у с/г, працівник у с/г. Здача землі в оренду за місяць у середньому становить 100 грн за 1 га.

Тетяна Крисюк, для AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus