АГРО-2016 — про нову агрополітику та старт дня народження Latifundist Мedia
АГРО-2016 — про нову агрополітику та старт дня народження Latifundist Мedia

Вчора відбулось урочисте відкриття наймасштабнішої аграрної події року — Агро-2016 — виставка, де збираються учасники сільського господарства з усієї України. Рік видався аж занадто переповнений подіями та емоціями. AgroPolit.com вирішив розпитати у чиновників, експертів та науковців про те, чого вдалось досягти за минулий рік аграрній політиці та які завдання стоять перед владою для того, щоб сільське господарство залишилось «локомотивом економіки». Крім того, ми святкуємо Нагадаємо, що в її рамках Latifundist Media святкує свій перший ювілей — п'ятиріччя! Тому ми окремо попросили оцінити не тільки аграрну політику, а і наш медіахолдинг.

Дивіться детальний фотозвіт з першого дня і другого.

Олександр Бакуменко, народний депутат від БПП, заступник голови аграрного комітету Верховної Ради:

У минулому році, на жаль, АПК втратив багато — 50% режиму відшкодування ПДВ, який був єдиною нормою підтримки, а особливо для тваринництва. Не знаю, чи вдасться нам відвоювати чи ні, але якщо втратимо і 50% відшкодування, то це стане серйозним ударом для тваринництва. Але ми отримали повернення коштів при експорті зерна, який законно повернули аграріям.

На 5% зменшилася валове виробництво сільськогосподарської продукції, тому з аналітичної позиції відпрацювали значно гірше. Цьому є об'єктивні причини — зростання курсу долара по відношенню до гривні. Але найгірше, що почала знижуватися державна підтримка АПК.

Позитивні зміни так само були — це початок реформ. Зокрема, приватизації державної власності, проведення аудитів, відкриті конкурси на ключові посади. А також активна міжнародна діяльність, спрямована на збільшення ринків експорту вітчизняної продукції.

Зараз дуже гостро стоїть питання відкриття ринку землі, але думаю, що це повинна бути комплексна робота. Потрібно прийняти закон про емфітензісе і це буде початком системних перетворень. Далі має бути прийнятий закон про обіг земель, в якому пропишуть початок відкриття ринку землі. Але не думаю, що це буде в наступному році, а як мінімум 3-5 років для запуску земельного ринку. Стартувати він буде з державної землі на базі пілотних проектів, які дозволять розуміти вартість земель і потреби ринку.

Леонід Козаченко, народний депутат від БПП, член аграрного комітету Верховної Ради:

Якщо ви такі відомі через 5 років, то страшно подумати, що буде через 10 років) Те, що ви зробили за 5 років — це великий успіх, хочеться, щоб ви його не просто подвоїли і стали не просто найпопулярнішим аграрним ЗМІ, а і щоб вийшли на глобальний рівень і вас читали у всьому світі.

Якщо говорити про те, що було у аграрній політиці за минулий рік, то в цілому вона була конструктивною. Недоліком можна назвати строкатість у фіскальній політиці (зміні системи оподаткування), яка спричинила певний хаос. Також були недоопрацювання у питаннях приватизації державного майна. З одного були корисні рішення по дерегуляції, але не всі заплановані проекти були доведені до кінця.

Що стосується програми «3+5» нового міністра Кутового, то це є ті основні напрями, по яких треба рухатись зараз. Можна було б дещо додати, що прив’язувало би нас до глобальних процесів. Проте, якщо вдасться втілити у життя те, що було задекларовано, то цього вистачить на рік-два.

Жан-Жак Ерве, академік аграрних наук Франції:

Були позитивні зміни в плані земельного законодавства — стало менше бюрократії, спростилися орендні відносини, і це перші позитивні кроки до земельної реформи. Думаю, що зараз політикам потрібно продовжити мораторій на продаж земель ще не менше ніж на 5 років. За цей час потрібно прорахувати всі ризики і стабілізувати ринок, усунути корупцію. Так само необхідно встановити адекватні розміри господарств, тут потрібно знайти компромісне рішення. Не обов'язково, щоб підприємство було величезне або крихітне, головне, щоб воно було рентабельним і приносило цінність державі, виробляючи продукти з доданою вартістю. Від цього і буде залежати, скільки фінансів буде надходити до місцевих бюджетів і скільки нових робочих місць може бути створено.

Державі зараз потрібно створити умови стабільності і працювати над позитивним іміджем аграрного сектора, тоді будуть знижуватися і процентні ставки банків, оскільки чим вище ставка — тим більше ризиків.

Що стосується аграрної журналістики, то хочу сказати, що дуже добре, коли пишеться багато статей і матеріалів про сільське господарство. Ви зробили величезний прогрес у плані розвитку. Бажаю всього найкращого, а головне, побільше цікавих статей.

Ануш Балян, віце-президент НААН:

Дійсно, цей рік був переломним для аграрної галузі. В аграрній політиці почали працювати професіонали кожної галузі сільського господарства, які знають свою справу. І ставлення до української аграрної науки почало змінюватися. Вина в тому, що до науки погано ставилися в тому числі, була і наша, тому що ми були недостатньо відкритими для інвестицій і бізнесу. Сьогодні, маючи в своєму арсеналі багато розробок, ми дозволили собі це зробити і маємо повну підтримку Мінагрополітики і аграрного комітету Верховної Ради. Ми розуміємо ситуацію в країні і брак фінансування, але віримо в підтримку уряду.

НААН підготувало великий інноваційний проект, який презентуємо на Агро-2016 року для того, щоб подивитися, як реагуватимуть аграрії. Цей проект знаходиться в рамках затвердженого інноваційного розвитку та агротехнополіса — величезного віртуального офісу НААН, це перспектива на цей рік.

Дуже добре, що на сьогоднішній день є такі колективи, як ваш. Дуже хотіла б побажати, щоб вас супроводжували на творчому шляху стабільність, щоб колектив поповнювався молодими енергійними людьми, і щоб справа, якій ви присвятили себе, приносив задоволення. Для працівників науки і аграріїв це дуже важливо.

Крім того, пані Балян прийшла не сама... а з караваєм)

 

Владислава Рутицька, заступник міністра аграрної політики та продовольства з питань європейської інтеграції:

Я вже другий рік поспіль відповідаю за організацію виставки «АГРО». Звісно, організація такої виставки, що є однією з основних аграрних арен нашої країни — це дуже відповідальний момент. Я дуже щаслива, що до цього дійства долучились представники інших країн. Адже це чудова можливість поспілкуватись із представниками провідних компаній, державних агенцій, міністром. Ми намагаємося бути максимально відкритими і відповідати на запити. 

23-24 червня ми будемо проводити у Брюсселі чергову нараду з Єврокомісією, буде запланована зустріч із Філом Хоганом. Основні наші меседжі — представляти стратегію із фітосанітарних заходів, показувати пріоритети розвитку сільського господарства, також будемо говорити про завдання, що стоять перед АПК, а також говорити про збільшення квот до ЄС.

Я читаю вас кожного дня останні 5 років, тому що цей етап життя ми пройшли разом. Я дуже рада, що з’явились нові бренди під одним дахом. Ви дуже відповідальні і формуєте бачення ринку, аграрної політики і також завдання для нас.

Для Вас працювала команда AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

8 червня 2016
НААН презентує віртуальну виставку досягнень вчених у рамках "Агро-2016" — прес-служба
В рамках «Агро-2016» Національна академія аграрних наук України (НААН) презентувала 2 модулі з досягненнями своїх вчених. Перший модуль...
10 червня 2016
АГРО-2016 в обличчях: день другий
Другий день найбільшої агропромислової виставки Східної Європи та України (Агро-2016) був не менш  насичений, аніж перший. Аграрії прийшли...