Аграрна журналістика «під прицілом» — вітання експертів до Дня журналіста
Аграрна журналістика «під прицілом» — вітання експертів до Дня журналіста

Журналіст – це бути на «стрьомі» кожну хвилину. Аграрна журналістика – подвійна доза робочого адреналіну. Ти маєш вміти не лише писати тексти, а й сіяти, пахати. Сьогодні у нас професійне свято – день журналіста. Хочеться сказати багато про те, що вже зроблено і куди іти далі. Найкраща оцінка нашої діяльності – це думка наших спікерів. Напередодні свята ми розпитали спікерів про найяскравіші журналістські спогади, а також попросили оцінити сучасну аграрну журналістику.

Юрій Косюк, голова правління МХП:

Аграрна журналістика така ж як і загалом вся в країні: стандартна, нормальна, не краща і не гірша. Сьогодні вона виконує правильну роль – допомагає тримати руку на пульсі усіх актуальних новин. Бажаю журналістам одного – менше залежати від волі власників видань, зберігати свою індивідуальність, унікальність та завжди лишатися цікавими для читача. Журналіст — це совість суспільства. Вона буде чистою, якщо кожна «акула» пера триматиме свою марку професійності і об’єктивності. Хотілося б бачити більше тем на міжнародну тематику: про досвід інших країн світу, проводити паралелі як розвиватиcя Україні. 

Олег Бахматюк, засновник найбільшого агрохолдингу UkrLandFarming:


До мене завжди було лояльне відношення з боку аграрних журналістів. Мабуть, тому, що я з ними завжди відвертий. Саме ваша настирність і «зубатість» вчити бути готовим до будь —яких запитань. В останні 5 років відчувається активне зростання саме професійної аграрної журналістики. Вона росте паралельно із сектором. З’явився новий напрямок аграрної журналістики — політична. Це добре. Адже вона показує інші сторони сектору, які до того ніхто не бачив. В інтерв’ю AgroPolit.com ми говорили про появу аграрного лобі. Воно — це результат укріплення аграрної галузі. А як інакше, якщо більше третини експорту — аграрний. Логічно, що сектор впливає на економіку та політику країни. Аграрно —політична журналістика показує, що за цим усім стоїть, вчить мислити читачів, аби робити правильний вибір як на виборах, так і в повсякденні (хто за ким стоїть). Як на мене, головний виклик для аграрно —політичного напрямку — чи зможе в Україні викристалізуватися публічне лобі. Якщо його цілі співпадають з суспільними, то про це треба відкрито говорити. Ви (журналісти), в цьому допомагаєте. Наразі у парламенті є майже 100 осіб, які створюють це лобі. Журналістам я бажаю натхнення на кожний день. Щоб ви починали ранок з цікавої теми для резонансного матеріалу. І звісно — у цьому ритмі бажаю зберегти внутрішню гармонію. Здоров’я вам і вашим рідним. 

Максим Мартинюк, голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру:

Щиро вітаю колектив Agropolit з професійним святом – Днем журналіста! 
Ви є тією ланкою, що поєднує суспільство, політиків, бізнес, економістів та науковців, майданчиком для професійних дискусій та обміну думками. Питання земельної реформи в Україні традиційно належать до найбільш соціально гострих та, на жаль, заполітизованих. Це зумовило надвисоку потребу в неупередженій, професійній, об’єктивній інформації. Такій, яку подає, зокрема, і Ваше видання. Реформування та розвиток земельних відносин в Україні є частиною стратегічної мети – побудови заможної, справедливої та демократичної держави. Цей процес неможливий без відкритого, чесного діалогу усіх зацікавлених сторін. Медіа роблять значний внесок у ці перетворення, доносячи актуальну інформацію до суспільства та забезпечуючи зворотний зв’язок. З нагоди Дня журналіста бажаю успіхів у творчому процесі, професійного натхнення та яскравих інформаційних приводів. 

Вадим Чагаровський, голова Ради директорів Союзу молочних підприємств України, голова наглядової ради «Білоцерківського молочного комбінату»:


Ніякі питання не викликали ніякого внутрішнього неспокою. Українська журналістика дуже коректна. З'явилося багато нових цікавих видань, таких як Latifundist та AgroPolit, стало більше аналітики на таких сайтах як УЗА. Радує, що з'явилося більше матеріалів по молочному ринку. Все це дуже допомагає в розвитку бізнесу і аграрного сектору в нашій країні. Можу побажати журналістам лише найкращого! Ви «п’ята» колона, на якій тримається сучасна демократія. Укріплюйтесь!

Ірина Паламар, голова Асоціації тваринників України:


Питань доводилося чути багато. Запам’яталось одне з прямого ефіру на телеканалі. Чоловіки — журналісти ніяк не могли зрозуміти, як може красива жінка бути керівником, вести бізнес, управляти підрозділами, працювати над стратегією, аналізувати ринок. Сучасна аграрна журналістика різноманітна. Але Вам величезна подяка, бо саме Ви — «перчинка» сучасної аграрної журналістики. У текстах мало пафосу, але дуже жарко, коли їх читаєш. Те, що Ви робите — дуже правильно, бо населенню потрібно звикати, що аграрна галузь дуже тісно переплітається з політикою. Україна, в першу чергу, аграрна країна. Сільське господарство динамічно розвивається. І дуже добре, що у парламенті нарешті з’явилося потужне галузеве лобі, які не дадуть зупинитися галузі і захистить її інтереси. Аграрна журналістика сприяє популяризації галузі і матеріали на сільськогосподарську тематику читають не тільки задіяні в галузі експерти, але й решта населення. Сподіваюся, що незабаром в аграрній галузі з'явиться більше якісних кадрів, студенти почнуть більше звертати увагу на цей напрямок. Кадровий голод в АПК завжди був, є і буде, тому аграрна журналістика в цьому плані тільки сприяє залученню кваліфікованих фахівців. Бажаю успіхів, триматися на такій же сильній хвилі. Якби не було таких «гострих» журналістів, то не піднімалися б гострі теми. А від цього виграли б лише зацікавлені особи. Проблемні теми потрібно піднімати до громадськості, це буде йти тільки на благо аграрного сектору. Тому, від щирого серця щиро бажаю успіху.

Іван Слободяник, голова Українського державного фонду підтримки фермерських господарств:


Аграрна журналістика перебуває на стику двох професій — аграрної економіки і журналістики. І сьогодні існує величезна потреба у якісних журналістських матеріалах, які б сприймалися не тільки широким загалом, але і професіоналами, які працюють в аграрній галузі. Які є у ній мінуси? Журналісти, які вміють правильно працювати з текстами, можуть не розумітися у галузі. Рекомендації: більше заглиблюватися в аналітичні матеріали і більш професійно виконувати функції «четвертої влади». Найбільше запам’яталося питання Наталії Білоусової про те, чи вірю, що вийде реалізувати плани з реформування Фонду. 

Володимир Клименко, президент «Української зернової асоціації»:


Хочу побажати всім аграрним журналістам здоров'я! З першого дня заснування УЗА (в 1997 році) ми працювали з аграрними журналістами. Багато з них, коли тільки починали, зараз вже стали великими начальниками і керують різними виданнями, працюють на телебаченні, до них підтягується і молодь. Зараз я бачу, що аграрна журналістика змінюється і вдосконалюється точно так само, як і решта галузей. Хотілося б, щоб аграрні журналісти писали всі якісніше і якісніше. Щоб було більше аналітичних матеріалів, великих інтерв'ю з дуже важливим для галузі керівниками відомств і компаній. Багато доводилося чути запитань. Були різні важливі. Незручних — не було. Якщо люди запитують, то — хочуть дізнатися твою думку, і це нормально. 

Олександр Бакуменко, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин:


Я люблю професійні питання, коли це робиться не для отримання «смажених фактів», а для правильного прогнозу. Тобто це питання макроекономічному розвитку, про сільські території, і для мене завжди такі питання цікаві. Я задоволений нашою аграрної журналістикою. Як на мене, то зараз є до 10 хороших видань, які професійно працюють. 
Найважливіша тема, на яку треба звернути увагу — це підтримка сільгоспвиробників і подальше майбутнє України в плані аграрної галузі. А також розвиток земельних відносин. Ці стратегічні теми завжди повинні бути в полі зору. Бажаю об'єктивності, а також, щоб журналісти завжди залишалися журналістами зі своїми інтелектуальними особливостями. Необхідно, щоб журналісти завжди доносили достовірну і чесну інформацію. 

Олег Проценко, проектний менеджер аграрної реформи Національної ради реформ: 


Ви наша четверта влада і зовсім не небезпечні акули... пера, звичайно. Щиро вітаю Вас з Днем журналіста! Завдяки вашій непосильної праці ми завжди дізнаємося про палаючі події в аграрці. Журналіст — це дуже важлива, цікава і складна професія, яка вимагає не тільки глибоких знань і ерудиції, а й особливого таланту. У Ваше професійне свято я бажаю вам завжди вміти відрізнити правду від наклепу, істину від брехні, а важливе від несуттєвого. Ви наші вуха і очі, Нехай в День журналіста здійсняться ваші заповітні мрії, щоб ваша красномовність і креативність отримала гідні відгуки і лайки, принесла вам бажану популярність і любов читачів. 
Чого не вистачає журналістиці: Хотілося, що б в аграрній журналістиці було більше дійсно кваліфікованих журналістів, які б більше орієнтувалися на якісний контент, стежили за динамікою реформ, відкривали світу історії успіху не тільки відомих люде, а й тих, хто творить аграрну історію на місцях і перестали концентруватися на сенсації, негативі і перестали ганятися за рейтингами. Каверзне питання: думаю, що вони у нас ще попереду.

Віталій Саблук, заступник директора ННЦ "Інститут аграрної економіки":

Мабуть, надзвичайно важко робити зрілий продукт про те, що ще не зовсім визріло в країні само по собі. Треба розуміти деталі і природу не одного явища в цьому складному житті. Але скажу, що Ви вже набагато глибше розібрались в багатьох із них, ніж дехто з цеху нашого брата „аграрної економіки”. Це важливо, у вашій справі не те що вірна побудова, а навіть різна інтонація одного і того ж питання дають різну ступінь розкриття. Чув не від одного, що навіть у самих неочікуваних місцях, від Вас очікують професійно коректного, але гострого запитання. Тому - маєте добрий старт і продовжуйте вдосконалюватись із тим же бажанням і наполегливістю. І не звертайте уваги на те, як дехто пробує швидко піднятись на сенсаціях. Ми вже говорили на деяких зустрічах про репутаційну відповідальність товаровиробників, яка є основою зрілого ринку. Те ж і щодо Вашої справи: формуйте довіру читача через відповідальне ставлення до матеріалів, які публікуєте. Зростайте в якості, кількість прийде сама собою. Зі Святом!

Команда AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

Вибір редакції

16 жовтня 2023
Аграрні закони та законопроекти за 2023 рік
Ринок землі, передача державних земель Фонду держмайна, земельні пільги для учасників бойових дій, ринок ГМО, агроекспорт, сухопутні коридори,...
13 листопада 2023
Аграрний експорт з України – уряд змінив правила
Аграрний експорт України з 11 листопада 2023 року почав здійснюватися за новими правилами. Підстава – в дію вступили дві урядові постанови: №...
8 грудня 2023
Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?
Входження України до Євросоюзу радикально оновить реформу Спільної аграрної політики (САП) ЄС, або «розірве» з середини аграрний бюджет...