Депутат-контроль, або Як аграрний комітет слухав звіт голови ДПЗКУ Бориса Приходька
Депутат-контроль, або Як аграрний комітет слухав звіт голови ДПЗКУ Бориса Приходька

Депутат-контроль, або Як аграрний комітет слухав звіт голови ДПЗКУ Бориса Приходька Депутати парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин заслухали звіт голови ДПЗКУ Бориса Приходька. Захід цікавий. Ширма над діяльністю державного зернотрейдера привідкрилася. За дверима ледь не залишили представників ЗМІ: перед початком засідання Борис Приходько звернувся до заступника аграрного комітету Олександра Бакуменка із проханням зробити засідання закритим. Але отримав відмову. Незважаючи на озвучені Приходьком успіхи компанії, від депутатів було багато питань. AgroPolit.com пропонує найцікавіше з почутого.

Про досягнення

До них Борис Приходько відносить: позитивну динаміку експорту, відсутність у 2015 році контрактів з офшорними компаніями, виконання форвардної програми, збільшення частки закупівель у дрібних виробників, зростання кількості клієнтів. «Було укладено близько 7 тис. контрактів, у структурі поставок тільки 15 % було надано великими компаніями. Завдання полягало в тому, щоб зерно закуповувалося на власних елеваторах, оскільки намагалися мінімізувати ризики з логістикою і зберіганням, і в такій ситуації могли конкурувати», — пояснив він.

У планах ДПЗКУ — розвиток виробництва й експорт борошна. У корпорації — 12 переробних підприємств, які виробляють 680 тис. т борошна. «Ми вже відправили один корабель з борошном до Лівії. Гадаю, що на цьому тижні будемо вантажити ще один, поставки будуть не хаотичними, якщо вдасться завоювати авторитет», — запевняє він.

Стримує розвиток компанії накопичена дебіторська заборгованість, отримана у спадщину від попередників (за 2013—2014 роки) в розмірі $ 132 млн (ці гроші винні 5 офшорних компаній). За словами Приходька, через курсові коливання вказана сума зростає в перерахунку на гривню.

Про китайський кредит

1. Відкрито близько 100 кримінальних справ за фактом дебіторської заборгованості попередніх періодів. Але результату немає, зізнався Приходько, особливо, що «стосується валютної виручки».

2. Виплати за кредитом. «Починаючи з 2018 року, ми повинні платити $150 млн щороку. Загальна сума відсотків за кредитною лінією — $778 млн. Сьогодні ці гроші не є дуже дешевими. Ставка за кредитом — 4,5 %, плюс шестимісячний LIBOR виріс з 2012 року на 0,4 %...» — каже Приходько. При цьому загальна ставка, як уточнив глава ДПЗКУ, за китайським кредитом — 5,4 %. А депозитна, під яку розміщуються «вільні» гроші ДПЗКУ, приблизно така ж. Так, Приходько додав, що $ 300 млн з китайського кредиту поклали під 5,35 % річних в «Укрексімбанку". На його думку, все це створює дуже велике фінансове навантаження на корпорацію ДПЗКУ.

3. Торгівля з ССЕС відбувається дуже мляво.

4. Тривають переговори про перегляд умов контракту. Цікаво, що ССЕС пропонує українській стороні підписати так званий договір про унікальність партнерства. «Ми цього особливо не бажаємо, бо розуміємо: підпишемо — заженемо себе в кут: наш партнер не є великою транснаціональною компанією з продажу зерна. У такій ситуації це нам завадить робити продажі, виходити на великі обсяги торгівлі й таким чином заробляти ресурси на те, щоб погасити відсоток за китайським кредитом», — пояснив Приходько.

Про операційний прибуток: за наявності 612 млн грн операційного прибутку є великі збитки за курсовими різницями — 5,6 млрд грн.

Про елеватори

За словами Приходька, тут спостерігається «негативна тенденція». Через низку причин. З одного боку, 3 елеватори перебувають в Криму, 1 — в ДНР, 3 — близькі до зони АТО. З урахуванням сухої погоди дохід від наданих елеваторами ДПЗКУ послуг склав лише 300 млн грн. «Зараз ми ведемо переговори з Китаєм, щоб використовувати кредитні ресурси з 1-го траншу на модернізацію елеваторів — $ 57 млн», — пояснив держчиновник.

Про капітал компанії

За оцінками держкомпанії і аудитора ТОВ «БДО», близько $ 263 млн — це негативний власний капітал корпорації. «Він виник тому, що в нас недооцінені основні засоби і є досить великий обсяг дебіторської заборгованості у валюті», — повідомив Приходько. Збільшити вартість корпорації, на думку глави ДПЗКУ, можна двома шляхами: через підвищення її ефективності або ж модернізацію активів, — наприклад, побудувати нові портові термінали.  

Про відносини з ДФСУ

Вони «важкі». «За результатами всіх перевірок ДФСУ 1,7 млрд грн нарахували... Доходить до абсурду: податкова не визнає «Ексімбанк» Китаю резидентом. Таким чином, відсотки, які ми платимо за користування кредитом, не йдуть на валові витрати», — пояснив Приходько. Штрафні санкції за незахід валютної виручки в країну становлять 713 млн грн, з яких ДПЗКУ вже сплатила 159 млн грн. Бюджет заборгував держкорпорації станом на 31.05.2016 557,9 млн грн. «Ми порахували, що якщо будемо закуповувати в місяць 200-220 тис. т за ціною 4,5 -5 тис. грн /т, то за 3 роки з корпорації буде виведено через неповернення ПДВ близько 6-7 млрд грн. Це складне питання», — каже глава компанії.

Дивіться фотозвіт із засідання аграрного комітету Верховної Ради

Про подальшу долю ДПЗКУ

Позиція Приходька: «ДПЗКУ необхідно якомога швидше приватизувати, тому що ця компанія не має ніяких соціальних функцій, пов'язаних з підтримкою ринку або населення... Це компанія, яка взяла на себе торгові ризики, які не повинні були опинитися у держкомпанії... Приватизацію треба зробити так, щоб уникнути погіршення взаємин з КНДР, оскільки в уряді Китаю дуже пильно відстежують виконання контракту... Гадаю, що немає нічого поганого, щоб у приватизації цієї компанії брали участь і китайські великі корпорації». З ним не згоден народний депутат Валерій Давиденко (БПП). «Не треба поспішати з китайцями», — вважає він. У провідних країнах світу, зазначає народний обранець, завжди є державний регулятор за прикладом ДПЗКУ. «Він повинен бути. Я переконаний, що його не треба продавати, принаймні не сьогодні», — підкреслює зі свого боку депутат. Якщо все ж ця ідея знайде підтримку більшості у владі, то, на його думку, не варто зупинятися тільки на китайцях, тому Китай має перехідні залишки кукурудзи в розмірі 120 млн т, цього йому вистачить на рік. «Україні треба шукати й інших потенційних інвесторів. Наприклад, є інформація, що іранці готові рефінансувати китайський контракт... Якщо і продавати, то необхідно робити це відкрито», — підсумовує Давиденко.

Що питали депутати?

Валерій Давиденко, БПП: «Ми не побачили у Вашій презентації суми «свіжої» дебіторської заборгованості. Кому компанія дає безвідсотковий кредит?»

Відповідь: Приходько пояснив, що краще відповісти на це питання після закінчення маркетингового року.

Григорій Заболотний: «Чи є боржники за сплачене зерно, але не поставлене? Чи є «мертві» борги?». Відповідь: «Так. У нас сьогодні є погана дебіторка в розмірі 59 млн грн за непоставлене зерно кукурудзи». Андрій Вадатурський, БПП: «Ви не показали компаній, які надають Вам послуги. Можна отримати такий звіт?». Також він зазначив, що цікаво послухати про кораблі, що здійснюють поставки вантажів ДПЗКУ, і про те, чи перебувають вони в офшорах.

Відповідь: «Так. У нас сьогодні є погана дебіторка в розмірі 59 млн грн за непоставлене зерно кукурудзи».

Андрій Вадатурський, БПП: «Ви не показали компаній, які надають Вам послуги. Можна отримати такий звіт?». Також він зазначив, що цікаво послухати про кораблі, що здійснюють поставки вантажів ДПЗКУ, і про те, чи перебувають вони в офшорах.

Відповідь: пообіцяли надати.

Обстановка в ході дискусії в парламентських стінах часом загострювалася до межі. Борис Приходько запропонував народним депутатам подивитися відеоролик про те, як «ремонтують» літак в повітрі, коли у нього під час польоту виникли технічні несправності. Звісно, говорить він, добре було б провести ремонт в ангарі, але в цьому випадку треба вирішувати все на ходу. Аналогія з ДПЗКУ явно простежувалась. Але сподобалася вона далеко не всім. «Нам політ для польоту не потрібен. Треба, щоб Ви літали і після Вас був ефект для тих, хто виробляє це зерно», — резюмував Заболотний. Приходько спробував виправдатися, що зроблене в непростих умовах, коли з різних боків бомблять «літак», — це вже досягнення. «Не наривайтеся. У мене є аналітика. Ми поки дуже доброзичливо ставимося до Вас і ставимо питання дуже м'які. Якщо треба, то поставимо такі, що Вам літак не допоможе...» — обірвав його все той же Заболотний, який вів засідання.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

2 червня 2016
Іран готовий рефінансувати китайський контракт ДПЗКУ — Давиденко
За інформацією народного депутата Валерія Давиденко, Іран готовий рефінансувати китайський контракт ДПЗКУ. Про це йдеться у аналітичному матеріалі...
2 червня 2016
ДПЗКУ можуть продати за безцінь — Білоус
Державну продовольчо-зернову корпорацію України (ДПЗКУ) може бути продано за екстремально низькою ціною через проблем з китайським кредитом. Про це...
31 травня 2016
Дебіторська заборгованість ДПЗКУ склала $132 млн — Приходько
Дебіторська заборгованість 5-ти офшорних компаный перед ДПЗКУ (за період 2013-2014 роки) складає $132 млн. Про це сьогодні на засіданні аграрного...
16 травня 2018
Аграрна 30-ка — результати діяльності депутатів аграрного комітету за 7-му та 8-му сесію
Чим займаються депутати аграрного комітету в стінах Ради? AgroPolit.com проаналізував діяльність депутатів за 7-му та 8-му сесію (включно до...
21 липня 2017
Аналіз річної роботи аграрного комітету парламенту
Верховна Рада пішла на канікули. 14 липня депутати офіційно поставили крапку на роботі під куполом і далі працюють у комітетах та з виборцями....