Чому світ поважає українських селекціонерів, але боїться віддавати нову генетику 

Світовий ринок насіння змінюється швидше, ніж будь-коли. Якщо ще кілька років тому компанії змагалися масштабами виробництва, сьогодні конкурентну перевагу визначають швидкість селекції, штучний інтелект і здатність працювати з генетикою. 

Саме це стало головною темою Світового конгресу насіння ISF 2026 у Лісабоні. Для українських компаній ця подія – не лише можливість знайти нових партнерів, а зрозуміти правила гри найближчих років. Тож якими вони будуть та що говорять не на камеру про Україну? Наводимо думки і тези тих, хто там побував.

Світ більше не конкурує заводами – він конкурує швидкістю селекції

За словами Сюзани Григоренко, виконавчої директорки Насіннєвої асоціації України, цьогоріч на Конгресі майже не говорили про те, хто виробляє більше насіння чи володіє більшими площами. Натомість головним показником конкурентоспроможності стає швидкість створення нових сортів і гібридів.

Штучний інтелект, цифрове фенотипування, аналіз великих масивів польових даних уже перестали бути технологіями майбутнього. Сьогодні вони допомагають селекціонерам швидше аналізувати результати випробувань, прогнозувати перспективні комбінації батьківських ліній і скорочувати час, необхідний для створення нових продуктів.

Втім, як наголошує Голова НВФГ «Компанія Маїс» Віктор Борисов, навіть найкращі алгоритми не здатні замінити досвід людини. Штучний інтелект лише допомагає швидше знаходити перспективні рішення. У будь-якому випадку остаточний вибір усе одно робить селекціонер, який роками працює з конкретною генетикою і розуміє, як рослина поводиться в реальних умовах, а не лише в моделі. 

Саме тому Україна має важливу конкурентну перевагу. У нас сильна селекційна школа, великий досвід польової роботи і десятки років накопичених даних та спостережень. А це той фундамент, без якого жоден алгоритм працювати не буде. 

Погода з пригодами

Посуха, спека, дефіцит вологи, різкі перепади температур сприймаються як нова реальність, під яку доведеться перебудовувати селекційні програми в усьому світі.

Українським аграріям у цьому сенсі не потрібно створювати штучні випробування – природа робить це сама. Наприклад, селекційний центр компанії «Маїс» на Синельниківщині – тут спека та посуха щоліта природно тестують гібриди прямо в полі, тому лабораторна імітація стресу науковцям просто не потрібна. 

Так само давно відпрацьована технологія надранніх посівів кукурудзи, коли насіння може майже місяць перебувати в холодному ґрунті до появи сходів. Такий природний відбір дозволяє знаходити генотипи зі стабільною продуктивністю навіть у складних погодних умовах.

Для прискорення селекційного процесу українські компанії використовують і зимові розсадники в Чилі та Індії, що дозволяє швидше змінювати покоління рослин та оперативніше просувати перспективні лінії.

Екологічні фарби, праймінг, нове в інкрустації

Якість підготовки насіння на заводах стає такою ж важливою, як і його генетика. Мало створити стійкий гібрид – його потрібно філігранно підготувати до посіву, захистити та дати максимальний імпульс для старту. 

Дмитро Шацман, директор та співвласник компанії «Євросем», звертає увагу на кілька технологій, які найближчим часом з’являться й в Україні. 

Насамперед це екологічні фарби без мікропластику. ЄС суворо обмежує використання полімерів, тому хімічні гіганти перейшли на біорозкладні компоненти, в які тепер ще й вшивають мікродобрива та стимулятори росту, що працюють як «сухпайок» для проростка на перших етапах життя.

Ще один технологічний хіт – праймінг насіння. Це процес керованого замочування та подальшого висушування насінини за спеціальним температурним алгоритмом. Рослину фактично «пробуджують», запускають внутрішні процеси підготовки до росту, а потім знову консервують.Таке насіння сходить одночасно й набагато швидше, що критично в умовах дефіциту весняної вологи.

В компанії Євросем вже тестують нові технології та суміші для обробки насіння, які збільшують захист та дозволяють точніше доставляти необхідні речовини безпосередньо до паростка.

Усі ці інновації вимагають абсолютно нової культури виробництва. Віктор Борисов акцентує, що для таких технологій Україні потрібно інвестувати не лише в обладнання, а й у мізки. Нам терміново необхідно готувати міждисциплінарних фахівців, які здатні управляти складними фізико-хімічними процесами обробки насіння на заводах, розуміючи при цьому його біологічну природу. Перемагатимуть ті компанії, які швидше за інших навчать свій персонал працювати за цими новими світовими стандартами.

Що говорять про Україну в кулуарах

Попри те, що іноземні партнери вважають Україну перспективним ринком і щиро дивуються нашій стійкості, не менш щиро вони вказують на наші системні проблеми. І якщо ми хочемо залучати новітню світову генетику, їх доведеться розв’язувати вже зараз. 

Найгостріше питання – захист інтелектуальної власності. В цьому контексті Дмитро Шацман поділився показовим кейсом. Під час перемовин європейські та канадські партнери прямо сказали, що побоюються давати свої нові продукти для розмноження в Україні. Причина – величезний тіньовий ринок так званих «білих мішків», коли чужу генетику просто крадуть і нелегально продають під іншими назвами. 

Іноземні селекціонери розповіли, що зараз серйозніше розглядають Казахстан, де ринок насінництва хоча тільки розвивається, але немає таких масштабів піратства. Для нас це тривожний сигнал: без впровадження механізмів захисту інтелектуальної власності ми ризикуємо залишитися без доступу до найкращих світових технологій.

Другий виклик – це майбутня гармонізація нашого законодавства з європейським. Євроінтеграція принесе українським виробникам не лише нові ринки, а й жорсткі обмеження. У ЄС уже заборонили багато діючих речовин для обробки насіння, зокрема популярний у нас тіаметоксам. Коли Україна приєднається до спільноти, нам доведеться шукати заміну звичним препаратам. Альтернативні рішення коштують дорого, і це суттєво вплине на собівартість виробництва. Готуватися до цього екологічного переходу потрібно вже сьогодні.

На думку Сюзани Григоренко, щоб подолати це, Україні доведеться вирішити кілька принципових питань: забезпечити дієвий захист інтелектуальної власності, адаптуватися до нових європейських вимог і продовжувати інвестувати у сучасні технології та людей. Саме від цього залежить, чи залишатиметься український насіннєвий бізнес не просто учасником, а одним із помітних гравців світового ринку.