План зрошення України до 2050 року: як уряд планує врятувати агросектор від спраги?

«Довгостроковий план розвитку іригаційного комплексу України до 2050 року» розробили у міністерстві аграрної політики та продовольства України разом із Державним агентством України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм. Документ затверджений урядом та перекликається із «Стратегією зрошення та дренажу до 2030 року» та «Водною стратегією України до 2050 року» (нижче дивіться тексти цих двох документів). Генеральний директорат Європейської Комісії з питань політики сусідства та переговорів схвалив цей план зрошення.

Читати до теми: Потреба зрошення в Україні: інвестиції, протидія наслідкам посухи, фінансова складова

В зоні ризику посухи – половина орних земель України

В Україні загалом нараховується  5485,3 тис. га меліорованих земель, зокрема, 2178,3 тис. га зрошуваних і 3307 тис. га осушуваних земель із відповідною меліоративною інфраструктурою.

За даними ж Мінагрополітики (воно посилається на дані науковців), до 2050 року майже половина орних земель України може опинитися в зоні ризикованого землеробства. При цьому за їх оцінками, в країні залишилося з усього потенціалу зрошуваних земель менше 13% від всіх потенціально зрошувальних земель, тобто близько 130 тис. га. Після підриву росією Каховської ГЕС було знищено 94% зрошувальних систем на Херсонщині, 74% – на Запоріжжі та 30% – на Дніпропетровщині. Загальні збитки та потреби на відновлення зрошувальної системи України, за оцінками Світового банку, сягають більше $10 млрд.

Важливо: як уже писав AgroPolit.com до кінця серпня 2025 року Держводагенство зобов’язалось передати водокористувачам на місця всі водоканали. Без цього ефективної реформи зрошення та іригації не буде. Поки що процес передачі Держводагенством державних водоканалів в управління об’єднанням водокористувачів (ОВК), за словами заступника голови аграрного комітету, народного депутата Степана Чернявського, постійно блокувався.

Землеробство, особливо, на півдні України без серйозних заходів зі зрошення чи меліорації у найближчі 10-15 років може виявитися збитковим.  Ми розуміємо ці виклики і працюємо у цьому напрямку. Минулого року відбулося три меліоративних форуми по Україні з усіма учасниками проекту. У грудні відбулася велика нарада з Мінохорони навколишнього природного середовища, Мінагрополітики, Мінводагенства та Держрибагенства. Все це сприяло тому, що станом на 11 березня 2025 року в Україні утворилося  56 організацій водокористувачів (ОВК), у тому числі – 47 по зрошенню і 9 – з питань зрошення.  Лідери у цьому питанні – Одеська та Черкаська області. Загалом же ці 56 ОВК об’єднують 140 водокористувачів у 13 областях України», –  раніше зазначив Степан Чернявський.

Читати до теми: Втрати від посухи. Чи подасть уряд «сильну» руку українським аграріям

Стратегія зрошення та дренажу до 2030 року

Читати до теми: Поки грім не гряне, або Питання зрошення українських земель
 

Водна стратегія України до 2050 року 

Читати до теми: Державне агентство з питань меліорації та рибного господарства України – хто і як напоїть країну
 

Довоєнний план водної реформи України: створення НАК «Вода України»

Нагадаємо, що  безпосередньо перед військовим вторгненням росії в Україну уряд влада схвалила реформу розвитку зрошення. Тоді йшлося про створення державного оператора води — НАК «Вода України», який би отримав на баланс всю інженерну інфраструктуру. Далі — розробка та ухвалення Закону України «Про розмежування функцій управління водними ресурсами і інженерною інфраструктурою». Але наразі цей формат реформи повис у повітрі. 

Детальніше план цієї реформи дивіться читайте у матеріалові «Зрошення, меліорація та іригація — план проведення водної реформи в Україні» і дивіться у презентації.

План трансформації зрошувальних мереж України

Мінагрополітики активно співпрацює зі Світовим Банком над розробкою Генерального плану розвитку зрошення в Україні до 2050 року. Ключову роль у відновленні зрошення мають за задумом відігравати саме Організації водокористувачів (ОВК). Їх запуск відбувся після набрання чинності 7 травня 2022 року закону № 2079-IX «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель». 

Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль нещодавно у блозі на Укрінформ презентував план із п’яти напрямків  розвитку іригаційного комплексу України.

1. Нова роль водокористувачів

Центральним елементом реформи стають Організацій водокористувачів (вони отримають всю інфраструктуру, окрім каналів державного значення) у власність. До 2030 року планується створення 110 ОВК. Сьогодні вже створено 60 ОВК.

2. Технологічне оновлення та інновації

Повна інвентаризація 242 меліоративних систем та енергоаудит 142 насосних станцій. На базі отриманих даних відбудеться модернізація сучасних технологій зрошення — від низьконапірних дощувальних машин до систем краплинного зрошення та автоматизованого управління подачею води, а також створення та розвиток інфраструктури для накопичення водних ресурсів. До 2030 року заплановано модернізувати щонайменше 38 насосних станцій та реконструювати понад 66 км каналів та трубопроводів. Наразі 9 пропозицій від Одеської ОДА та концепція відновлення зрошення на Запоріжжі включені до Цифрової системи для підзвітного управління відновленням (DREAM) та отримали підтримку Держрибагентства і Мінагрополітики.

3. Фінансування та державна підтримка

Обсяг потрібних інвестицій складає  близько 29 млрд грн  до 2030 року. У 2024 році через Державний аграрний реєстр 10 аграрним підприємствам отримали 39,4 млн грн на такі цілі під 2,5 тис. га.

4. Науковий супровід та кадровий потенціал

Створення актуальних геопросторових даних для планування зрошення, підтримку наукових досліджень у сфері гідротехніки, меліорації та адаптації до змін клімату, а також підготовку кваліфікованих фахівців, здатних працювати з сучасним обладнанням.

5. Екологічна відповідальність

Забезпечення балансу між збільшенням сільськогосподарського виробництва та захистом довкілля – пріоритет державної політики у цій сфері (збереження родючості ґрунтів, запобігання їх засоленню чи підтопленню, захисту водних ресурсів від забруднення та раціональному використанню води).

Мінагрополітики очікує такі результати від виконання цього плану заходів:

• Збільшити площі ефективного зрошення до 235 тис. га до 2030 року та до 700-750 тис. га до 2050 року.
• Підвищити врожайність сільськогосподарських культур (пшениця, кукурудза, соя, соняшник) на зрошуваних землях у середньому до 92%
• Щорічний додатковий дохід більше 2,3 млрд грн на першому етапі.
• Зміцнити міжнародні продовольчі позиції України та підвищити стійкість сільського господарства до кліматичних змін.