Аграрний експорт з України – уряд змінив правила

Аграрний експорт України з 11 листопада 2023 року почав здійснюватися за новими правилами. Підстава – в дію вступили дві урядові постанови: № 1132 – «Про реалізацію експериментального проекту з верифікації суб’єктів агропромислового комплексу в умовах воєнного стану» та № 1133 зміни до процедури визначення товарів (аграрної продукції), експорт яких підлягає ліцензуванню. Перша постанова має безстрокову дію (хоч і містить у своїй назві «експериментальна») і її запровадження контролюватиме Мінагрополітики, друга – тільки два місяці і за неї відповідатиме Мінекономрозвитку.  

Причини зміни правил аграрного експорту

Підстав появи цих двох постанов є дві. Перша – боротьба з тіньовим кешем на українському агроринку. За оцінками БЕБ, орієнтовні загальні річні збитки 2022 року від експорту  сумнівного зерна через порти Чорноморськ, Південний, оцінили у 5,2 млрд грн. Ще до війни ця проблема загострилася: тоді про її маштаби у матерілі Agropolit.com говорив голова підкомітету з питань місцевих податків і зборів Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Мар’ян Заблоцький.

Друга – бажання спростити політичний діалог між Україною та ЄС щодо агроекспорту її територією (історія з польською блокадою кордону знову набуває розмаху).

Нагадаємо, що ще до початку війни з росією в Україні загострилася проблема з 

Читати до теми: ПДВ-накладні для агросектору: чи є світло в кінці тунелю?

Тож як і хто зможе від 11 листопада з аграріїв експортувати свою продукцію?

Державний аграрний реєстр – рятівне коло для білого бізнесу

Тож постанова № 1132 «Про реалізацію експериментального проекту з верифікації суб’єктів агропромислового комплексу в умовах воєнного стану» означає, що вже сформовано у рамках ДАР  перелік верифікованих суб’єктів агропромислового комплексу, які здійснюють експорт товарів (зернових, олійних і продуктів переробки).

Наразі у реєстрі Державного аграрного реєстру вже зареєстровано 735 агропідприємств. 

Читати до теми: ДАР – як він формується і чим наповнюється

Для включення в перелік верифікованих експортерів, підприємець повинен:

• зареєструватись в ДАР, якщо він там ще не  зареєстрований;
• отримати лист-підтвердження з банку щодо проведення успішної експортної операції.
• подати заявку в ДАР, де вказати код платника ПДВ (підприємець має бути платником цього податку станом на 23 лютого 2022 року)
• додати сканкопію листа з банку про те, що у період з 23 лютого 2022 року по 27 жовтня 2023 року він провів хоча б одну успішну експортну операцію, по якій було повернення валютної виручки.
• підприємець повинен не мати податкового боргу з повернення валютної виручки і засвідчити, що проти нього не складався  акт ДПС про відсутність за місцем юридичної реєстрації при перевірці дотримання валютного законодавства.

Рішення про включення в перелік експортерів ухвалюється протягом 3 робочих днів після подачі заявки.

Хто з аграріїв уже отримав право експорту дивіться за посиланням.

Читати до теми: У Раді боротимуться з експортерами, які не повертають валютну виручку – законопроєкт
 

МЕРТ у ручні відсіватиме чорних аграрних експортерів

Для всіх інших – пряма дорога до Мінекономрозвитку. Протягом двох місяців МЕРТ тестуватиме удосконалений механізм видачі експортних ліцензій агробізнесу – вже згадана постанова № 1133.

Ідеться про таку групу товарів:

• Пшениця і суміш пшениці та жита (меслин)
• Жито
• Ячмінь
• Овес
• Кукурудза
• Соєві боби, подрібнені або неподрібнені
• Насіння ріпаку або кользи, подрібнене або неподрібнене
• Насіння соняшнику, подрібнене або неподрібнене
• Олія соєва та її фракції, рафіновані або нерафіновані, але без зміни їх хімічного складу
• Олії соняшникова, сафлорова або бавовняна та їх фракції, рафіновані або
• нерафіновані, але без зміни їх хімічного складу
• Олії ріпакова (із ріпака або кользи) або гірчична та їх фракції, рафіновані або нерафіновані, але без зміни їх хімічного складу
• Макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час добування рослинних або мікробних жирів і олій, за винятком відходів товарної позиції 2304 або 2305, мелені або немелені, негранульовані або гранульовані

Розгляд заявок на одержання експортних ліцензій здійснюється у встановленому МЕРТом порядку.

Експортер повинен подати Мінекономрозвитку заявку на одержання ліцензій на експорт товарів за формою, затвердженою наказом Мінекономіки від 9.09.2009 № 991, разом з такими документами:

1. лист-звернення щодо оформлення ліцензії;

2. копія зовнішньоекономічного договору (контракту), усі додатки та специфікації до нього, засвідчені в установленому законодавством порядку;

3. експертний висновок (оригінал) з визначенням  країни походження  та коду товару відповідно до УКТ ЗЕД, який видається Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою;

4. діюче свідоцтво платника податку на додану вартість;

5. довідка про відкриття банківського рахунка нерезидентом (покупцем товару).

Якщо все в порядку, тоді Мінекономіки протягом 10 робочих має видати таку заявку.

Якщо ідеться про експорт агротоварів за кодами згідно з УКТЗЕД 1001 99 00 00, 1005 90 00 00, 1205 10 90 00, 1205 90 00, 1206 00 91 00, 1206 00 99 00 до Республіки Болгарія, Румунії, Словацької Республіки, Угорщини та Республіки Польща, то видача ліцензій МЕРТом здійснюється у 30-денний строк.

Терміни повернення валютної для АПК виручки скоротили 

Втім це не всі експортні сюрпризи для аграріїв. Національний банк України також вирішив прикрутити гайки експортерам у питанні термінів повернення валюти. Постановою №145 від 10 листопада Нацбанк зменшив зі 180 до 90 календарних днів граничні строки розрахунків за операціями з експорту аграрних товарів. 

Нововведення стосується товарів з такими кодами:

• 1001 (пшениця)
• 1002 (жито)
• 1003 (ячмінь)
• 1004 (овес)
• 1005 (кукурудза)
• 1201 (соя)
• 1205 (ріпак)
• 1206 00 (насіння соняшнику)
•  1507 (олія соєва)
• 1512 (олія соняшникова)
• 1514 (олія ріпакова)
• 2306 (макуха).

Як і випадку передніх двох урядових постанов  підстава – боротьба з кешем на ринку закупки сільськогосподарських товарів.

«Відповідне рішення ухвалено за поданням Кабінету міністрів України... Воно покликано посилити дисципліну дотримання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів та забезпечити повернення валютної виручки в установлені граничні строки розрахунків за окремими операціями з експорту товарів», — зазначили в НБУ.