Агросектор – як Україні в час війни зберегти економічну геополітичну зброю?
Агросектор – як Україні в час війни зберегти економічну геополітичну зброю?

Уряд якнайшвидше має переглянути модель розвитку агросеткору і прийняти ряд кроків для підтримки галузі, якщо ми хочемо зберегти політичний вплив на глобальні продовольчі ринки. Що це означає? Наразі наша країна продовжує  реалізовувати експортну зернову ініціативу Grain from Ukraine («Зерно з України»). Однак непроста ситуація в АПК, невтішні прогнози по посівній ставлять питання, як довго ми зможемо здійснювати цю гуманітарну місію без шкоди для себе та (що важливіше) – чи зможемо втримати свої лідерські позиції на глобальному продовольчому ринку? Аграрні міжнародні ринки – це важливий дієвий важіль глобального політчного впливу, в тому числі, йдеться й про протидію військовій агресії росії. Що потрібно зробити КМУ, аби не втрати цю продовольчу зброю? Перше – посилити повноваження Мінагро в управлінні галуззю та спільно з іншими міністерствами та Нацбанком напрацювати і надати реальну кредитну, експортеру та податку підтримку аграріям та спростити різноманітні дозвільні процедури як для роботи в середині країни, так і за її межами. В умовах війни знайдеться багато критиків такого підходу, але у мене для них є один важливий аргумент!

Нагадаю, що в докризовий 2021 рік із $200 млрд ВВП України частка АПК складала 10%, а разом із переробкою всі 15 %. За майже рік війни економіка втратила 30% і частка агросектору натомість виросла, за моїми оцінками, до 30%. Після закінчення війни вона зросте до 50%. Це означає, що саме через агросектор потрібно буде підіймати та перезапускати ряд промисловостей (хімічну, машинобудівну і переробну). Тож час не різати курку, яка несе золоті яйця, а навпаки, зробити на неї ставку!

Тепер про те, що ми маємо і як нам бути?

Читати до теми: Микола Сольський: Існує великий ризик скорочення, як мінімум на 30% посівних площ під озиму пшеницю
 

Посівна 2023 рік: пшениця, ячмінь, соя, ріпак, кукурудза

В 2021-му році мали рекордний врожай – 108 млн т зернових, а у 2022-му – лише трохи більше 60 млн т. Більшість проєктів з переробки чи розвитку заморожені, відкладені або анульовані. При цьому близько 20% орних земель під окупацією і будуть найбільш заміновані, тобто випадуть на найближчі роки із посівних площ.
За словами розповів міністра аграрної політики та продовольства України Миколи Сольського, фермери вже планують посівну кампанію, але чіткий розподіл за культурами буде зрозумілий ближче до початку робіт. 

Очевидно, вони збільшуватимуть обсяг соняшника та інших олійних. Хотіли би збільшувати кількість кукурудзи, але ця культура дорога у вирощуванні, що буде стримувальним фактором. Всі інші культури — відносно нішеві і на загальну картину суттєво не вплинуть», – розповів він.

За слвоами Миколи Сольського, деокупація частини Херсонської області дає надію на часткове відновлення у 2023 році обсягів овочів, фруктів та ягід, дефіцит яких спостерігався у 2022-му. Минулорічне зменшення посівів озимої пшениці та ячменю пояснив він трьома причинами:

  • ускладнення проведення польових робіт через воєнні дії, міграція працівників, комендантська година та інші фактори.
  • брак коштів через складнощі з отриманням кредитів, низькі ціни на зерно.
  • осінь видалася складною з точки зору погодних умов (було багато дощів) і додаються проблеми з енергетичною інфраструктурою.

Микола Сольський підкреслив, що фермери всіх областей, що перебувають під контролем України, готуються до сезону, який, зрозуміло, буде важким, із обмеженими ресурсами. Проте кожен аграрій хоче, щоб жоден гектар не простоював, підкреслив міністр.

«Кукурудза – культура, яка давала найбільший валовий дохід, частково ще залишається не зібраною через погодні умови, ракетні обстріли, проблеми з електроенергією. Тобто поля залишаються не підготовленими до весняних робіт належним чином. Це означає, що багато фермерів перейдуть на інші культури. Зокрема, на соняшник і сою», — прогнозує він.

Читати до теми: Бюджетна підтримка агросектору та об’єднаних громад у 2023 році  

Свій прооноз по посівній озвучив у коментарі AgroPolit.com генеральний директор HarvEast Дмитро Скорняков:

Стосовно структури посівів – ситуація в цьому році очікувано погіршиться з-за проблем аграріїв із збутом сировини. Зернові культури будуть планово збиткові. Відповідно, усі аграрії будуть намагатися скоротити посівні площі під зерновими та зроблять ставку на олійні культури (сою, ріпак, соняшник, інші нішеві культури). Але такій підхід має достатньо багато ризиків».

 

Детально по культурах картину спрогнозував у розмові з AgroPolit.com заступник голови ВАР Денис Марчук. На його думку, скорочення площ під пшеницею складе приблизно 40-43%. Так, ще будуть сіяти яру, але, зазвичай, українські аграрії засівають не більше 200-250 тис. га ярою пшеницею. Тому, в загальному, яровий посів пшениці глобально не вплине на структуру площ. Також, суттєве скорочення фіксується під озимим ячменем: посівні площі з 0,9-1 млн га знизилися до 0,6 млн га.

Ключові проблеми цих двох культур (пшениці і ячменю) – низькій рівень рентабельності. Озимину почали сіяти ті агровиробники, хто вміє отримувати високу врожайність (пшениці від  50 ц/га, ячменю від 47 ц/га). Також проблемою є – висока вартість логістики. Якщо господарство знаходиться на півночі країни, пшениця/ячмінь збиткові для поставки в порти. Далі є ріпак, який показав себе, як прибуткова культура для більшості фермерів. При врожайності від 30 ц/га, можна було продавати в українській порти, в Польщу, Румунію, Німеччину і в усіх направленнях отримувати прибуток. Тому, площі під озимим ріпак майже не змінилися у порівнянні з минулим роком. За даними Мінагро, в Україні посівна площа під врожай 2023 рік складає 1 млн га. В минулі роки вона була у межах 1,1-1,4 млн га», — прогнозує він.

Стосовно ярих культур, то за словами Марчука, найбільшим аутсайдером стає наша цариця полів – кукурудза. «Скоріше за все, аграрії будуть скорочувати площі посіву кукурудзи. В поточному сезоні кукурудзою було засіяно 4,6 млн га… У кого зерна кукурудза дала більше 80 ц/га, теоретично будуть сіяти. Це північні та західні області України. По іншим областям, очікуємо скорочення площ. Посівна під кукурудзою буде у межах 3 – 3-5 млн га. Це десь приблизно – 30% від площі 2022 року», — пояснює він.

 

А от соняшник і соя в поточному сезоні дають прибуток, на думку Марчука. «У поточному сезоні, отримавши 20 ц/га сої, можна вже було покрити всі затрати. До 2 млн га можна очікувати розширення під олійною. Можливо, це буде 1,7-1,8 млн га у 2023 році…Соняшник не такий прибутковий, але в поточних умовах, хороший попит і при врожайності від 20 ц/га давав прибуток. Тому, частина площ, яка буде вивільнюватися від кукурудзи, піде саме під цю олійну культуру.  У 2022 році, соняшником було засіяно 4,7 млн га. Бачимо, що по озимим (пшениці і ячменю) у нас суттєвий недосів і по кукурудзу очікується,  що площі також будуть скорочуватися, тому спокійно припустити, що соняшника буде від 5 млн га і більше. Хоча, не думаю, що повернемося на довоєнні рівні, до 6,5 млн га. Зберігання, логістика, фінансовий ресурс – це все, що обмежує українського фермера. Тому, він буде дуже обережно заходити у посівну кампанію 2023 року», — прогнозує він.

Читати до теми: Як власники паїв сплачуватимуть мінімальне податкове зобов'язання на землю?
 

Ціна зернових

У ФАО кажуть, що світові ціни на багато основних продуктів харчування близькі до рекордних максимумів.  

Доки у світі зростає – у нас на внутрішньому ринку тримається як у період штилю – все на одному рівні.

Ось як оцінює  у розмові з виданням ситуацію з закупівельними цінами аграрій із земельним банком в 10 тис га:

Аграрії нічого наразі не заробляють. Закупівельна ціна майже рік стоїть на одному рівні (піднялася лише на рівень собівартості) – не більше 13 тис. га за тонну при купівлі і 15,5 тис. грн при безналі.  Ціна «стоїть» і таке відчуття, що це якась картельна  змова». При цьому він визнає вплив фактору війни, логістики, але навіть з врахуванням їх ціна мала би бути іншою, обурюється представник середньої ланки аграріїв.

Як бути у цій ситуації?

Виходом може бути створення на базі ДПЗКУ компанії із закупівлі зернових у середніх та дрібних аграріїв. Цій компанії слід передати 1000 вагонів та дайте експортну квоту на зернові (умовно на 5 млн т) – і ми побачимо як внутрішній ринок логістики, трейдингу та фінансових операцій струткуризується і цивілізується!

Тим часом міжнародні аналітики припускають, що ціни на зерно та інші сировинні товари впадуть у 2023 році. За словами головного економіста із сировинних товарів лондонської Capital Economics Керолайн Бейн, на початку 2023 року на піку глобальної рецесії та посилення монетарної політики в багатьох великих економіках, ціни на більшість сировинних товарів знизяться. Китай, як провідний світовий споживач зерна, також вплине на перспективи сільськогосподарських ф’ючерсів у 2023 році. Країна нещодавно заявила, що скасовує суворі заходи щодо контролю за поширенням Covid-19.

У 2023 році в Китаї очікується період значного економічного зростання, але в першій половині року це зростання буде обмежене швидким поширенням Covid-19», — зауважив головний економіст StoneX Group з сировинних товарів Арлан Судерман.

Водночас аналітики зазначають, що значні операційні витрати фермерів на добрива та інші ТМЦ можуть підтримувати високі ціни на зерно.

«Зернові, як правило, торгуються на рівні або близько до собівартості виробництва, але історично рідко торгуються нижче собівартості виробництва», — розповів керуючий директор і старший портфельний спеціаліст компанії Teucrium Trading Джейк Хенлі.  Згідно з даними дослідницької компанії DTN, ціни на такі компоненти добрив, як сечовина, знизилися з рекордно високих значень на початку 2022 року, але залишаються значно вищими за 5-річний середній показник. Ціни на природний газ та іншу сировину для виробництва добрив різко впали за останній місяць.

Перехідні запаси – близько 16 млн т зерна: як вони вплинуть на внутрішні ціни та продбезпеку?

Як розповів у коментарі AgroPolit.com операційний партнер торгово-аналітичної компанії «Barva Invest» Богдан Костецький, негативного впливу перехідних залишків на внутрішній ринок не буде, як власне не варто очікувати і проблем із продзабезпеченням зерном у зв’язку із зменшенням посівних площ під ярі та озимі.

Продовольча безпека країни складається з фуражних культур (таких як кукурудза, пшениця 4 класу тощо), адже це корми для тваринницької галузі. Україна вирощує 6 major crops (кукурудза, пшениця, ячмінь, соя, ріпак, соняшник), який переробляє всередині на соняшникову олію. Всі ці культури є експортоорієнтовані, тобто країна вирощує значно більше, ніж самі споживаємо. Щоб дізнатись, в скільки разів більше, маємо просто поділити врожай на внутрішнє споживання. Ця ж цифра показує на скільки років вистачить одного врожаю, якщо закрити експорт і споживати лише всередині країни. Для кукурудзи в «мирний» сезон коефіцієнт  був 6.3. Цього разу Україна отримає значно менший врожай (ми оцінюємо в 26.8-28.4 млн т), але і споживання впало. Тому коефіцієнт з 6.3 впав до 5.4. Для пшениці показник зараз 2.6, для ячменю 2.0, для сої 3.3, для ріпаку 20, для соняшникової олії близько 10. Тобто якщо держава з певної причини вирішить «перестрахуватись» та зупинити експорт, щоб зерна вистачило в країні, більша частина врожаю б з часом просто згнила — настільки Україна багато вирощує проти споживання», — каже він.

За словами експерта,  у цьому власне і полягає наша перевага — Україна може собі дозволити експортувати зерно, не боячись голоду чи навіть спекулятивного росту цін.

«На жаль, поки що маємо зворотню ситуацію. В межах «зернової ініціативи» (відкриття частини глибоководних портів України для експорту зерна), росія наполягла на своренні інспекційних груп в Босфорі, що перевіряють судна на предмет «контрабанди». По факту росія використовує ці інспекції щоб в рази сповільнити експортні можливості України, збільшити видатки, що несуть торгові компанії та фермери, а також знизити зацікавленість країн-імпортерів купувати наше зерно (адже воно може тижнями стояти в Босфорі, а не лежати вже на складі імпортера). Тому ми очікуємо на те, що Україна по всіх зернових навіть не зможе експортувати весь надлишок, який нам в середині країни не потрібен. І мова може йти про 5-10 млн т для кукурудзи, 5+ млн т для пшениці та 1.5+ млн т для ячменю. Ці нереалізовані запаси залишаться в країні та суттєво компенсують наслідки недосіву зернових, якщо це станеться навесні та влітку. Тож що стосується найближчого року, то в України немає жодних приводів для занепокоєння, принаймні щодо зазначених культур», — розповідає Богдан Костецький.

Що стосується наступних років, каже аналітик, то в України вже є досвід підписання т.з Меморандумів про взаєморозуміння. Документ передбачає граничні обсяги експорту, при досягненні яких можуть бути ініційовані обмеження. Враховуючи великий обсяг експорту, це грає Україні на руку — «випадково» вивезти зерно та створити продовольчу кризу просто неможливо через логістичні обмеження.

Єдина зона ризику для України, на його думку, це співвідношення продовольчого та фуражного зерна.

Через недосконалу статистику, яка є у відкритому доступі, неможливо порахувати скільки пшениці на борошно є в країні. Відтак — основне завдання Мінагро та Мінекономіки  може полягати в контролі та обчисленні щорічних потреб України в умовах воєнного часу, а також у моніторингу запасів, що є в розпорядженні країни», — підсумовує він.

 

Каскад аграрних дефолтів чекає на Україну

Всі відсіються – і ми побачимо перші дефолти, говорить у розмові з AgroPolit.com один із операційних директорів великого агрохолдингу. Він переконаний, що вже пройшов час зерновиків і виживуть диверсифіковані агрокомпані, які мають у своїй структурі тваринництво, переробку агросировини.

Перші великі дефолти побачимо після посівної – на весні, а до кінця 2023 року спостерігатимемо дефолтний каскад. В зоні ризику 50 тис. га плюс – до десяти компаній. Витягуватимуть середнього та малого – це класична західна модель, – говорить наш співрозмовник.

Претенденти вже очевидні, але не будемо їх називати. Сподіваємося, що можливо, комусь із них вдасться оминути цієї участі.

І тепер найголовніше – із чого я починала.

Читати до теми: Галина Янченко: DFC готова страхувати воєнні ризики та кредитувати український бізнес на $1 млрд
 

Як Україні зберегти економічну глобальну агрозброю?

AgroPolit.com поспілкувався із багатьма учасниками агроринку.

Втім дуже чітку, повну і коротку картину того, що треба зробити у коментарі AgroPolit.com озвучив генеральний директор HarvEast Дмитро Скорняков.

Пропоную наступні кроки уряду за для збереження економічного потенціалу АПК: Перший – стимулювання розвитку зрошення. Другий – розвиток залізничної логістики та вирішення питань із ефективністю Укрзалізниці. Третій – стимулювання реалізації будь-яких довгострокових проектів (садівництва, ягідництва, переробки сільхозпродукції) шляхом надання податкових пільг. Четвертий – наведення ладу на ринку добрив (тут важливо покінчити із монополією на внутрішнє виробництво добрив та залучити ефективних власників). П’ятий – прийняття програми розвитку біоенергетики, яка буде стимулювати виробництво біогазу, біометану, біодизеля та вирощування енергетичних агрокультур», — говорить він.

На його думку, у  можна спрогнозувати укрупнення агровиробників. Після війни аграрії будуть більше прагнути до вертикальної інтегрованої бізнес моделі. Велике майбутнє чекає біоенергетику у всіх її проявах – це очевидно вже сьогодні.

Наталія Білоусова головний редактор AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

14 січня 2023
Рада прийняла в цілому законопроєкт щодо повернення валютної виручки при експорті зерна
Верховна Рада України прийняла в цілому законопроєкт про повернення валютної виручки при експорті зерна №8166-д. Про це повідомляє...
8 січня 2023
Микола Сольський розповів про держпідтримку агросектору на цей рік
Державна підтримка АПК із бюджету у цьому році складе 1,56 млрд грн та ще $432 млн кредити від Світового банку. Такі цифри розповів міністр аграрної...
5 січня 2023
Агросектор заробив за рік $20 млрд – Микола Сольський
За 2022 рік Україна експортувала агропродукції на більше $20 млрд. Про це розповів міністр аграрної політики та продовольства України Микола...

Вибір редакції

5 грудня 2022
Удосконалення механізму видачі міжнародних сертифікатів – ще один крок до євроінтеграції
Оновлений механізм видачі міжнародних сертифікатів для бізнесу від Держпроспоживслужби у  ексклюзивному блозі на AgroPolit.com розповіла...
2 грудня 2022
Реєстрація договір оренди земельної ділянки – в орендарів паїв залишилося три місяці
Основні зміни у державній реєстрації речових прав на земельні ділянки – важливий елемент земельної політики в час війни. У зв’язку з...
3 листопада 2022
Мінагрополітики напише новий порядок видачі міжнародних сертифікатів на харчові продукти
Українські експортери харчової та тваринницької продукції б’ють на сполох – відсутність узаконеного механізму отримання міжнародних...