Херсонщина має намір розвивати промислове виробництво меду, – ОДА
Херсонщина має намір розвивати промислове виробництво меду, – ОДА

Цього року бджолярі включені до списку учасників однієї з державних програм підтримки галузі АПК і сьогодні «Херсонська обласна спілка бджолярів» працює над розробленням пропозицій щодо програм підтримки галузі. Про це заявив директор Департаменту агропромислового розвитку ОДА Олександр Паливода, повідомляє сайт Херсонської ОДА.

Нагадаємо, що закупівельні ціни на український мед – у 2-3 рази нижчі за світові.

На думку Паливоди, Україні потрібно підтримувати та розвивати напрямок промислового виробництва меду, оскільки, тільки за таких умов можна забезпечити належну технологію виробничого процесу, маючи сучасне обладнання та техніку і вийти із брендованою та фасованою продукцією на експорт.

Херсонська область має всі умови для розвитку бджільництва — географічне положення, природно-кліматичні умови, достатки медоносів у лісах, степах та на полях Херсонщини. Мед із південних медоносів має особливі смакові якості та ніжну структуру. У нашій області дуже потрібно мати розвинену бджільницьку галузь, адже добре організоване бджолозапилення підвищує на 30-60% врожайність плодових та баштанних культур, соняшнику, ріпаку тощо", – сказав чиновник.

У свою зергу голова громадської організації «Херсонська обласна спілка бджолярів» Юрій Лавриненко розповів що останнім часом інтерес до бджільництва в Херсонській області зростає. За його словами ті, хто займається розведенням та реалізацією бджолосімей, мають багато замовлень.

Як повідомив Олександр Паливода, зараз в області лише 400 бджолосімей утримуються в сільськогосподарських підприємствах проти 45000 бджолосімей у господарствах населення. За 2017 рік сумарне виробництво меду в області становило 1325 тонн, що на 473 тонни більше, ніж у минулому році, проте у сільськогосподарських підприємствах – 8,1 тонни, залишається на рівні минулого року.

Україна є третьою в світі країною по експорту меду, але реалізує його лише як сировину. В той же час ті, хто закуповують український мед фактично за безцінь, фасують та реалізують наш мед під власними брендами, заробляючи на цьому більше, ніж самі пасічники. Проблему можна вирішити, якщо наші виробники почнуть самі фасувати та маркувати власний мед.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

14 серпня 2018
Чи зміняться ціни на мед, – експерт
Протягом останіх місяців ціни на мед не підвищилися. Про це в коментарі Agronews розповів директор Української асоціації постачальників...
12 липня 2018
Через податковий тиск пасічники залишаються у тіні
Пасічники відмовляються виходити з тіні через податки, що в свою чергу ускладнює взаємодію з ними державних органів та органів місцевого...
1 липня 2018
Експерти пояснили, чому якісний український мед продають за кордоном дешево
Українські виробники меду мають експортувати свою продукцію не як сировину, а як готовий продукт з доданою вартістю. Таку думку висловила голова...

Вибір редакції

16 жовтня 2023
Аграрні закони та законопроекти за 2023 рік
Ринок землі, передача державних земель Фонду держмайна, земельні пільги для учасників бойових дій, ринок ГМО, агроекспорт, сухопутні коридори,...
13 листопада 2023
Аграрний експорт з України – уряд змінив правила
Аграрний експорт України з 11 листопада 2023 року почав здійснюватися за новими правилами. Підстава – в дію вступили дві урядові постанови: №...
8 грудня 2023
Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?
Входження України до Євросоюзу радикально оновить реформу Спільної аграрної політики (САП) ЄС, або «розірве» з середини аграрний бюджет...