Закупівельні ціни на український мед – у 2-3 рази нижчі за світові, – експерт
Закупівельні ціни на український мед – у 2-3 рази нижчі за світові, – експерт

З 2011 по 2017 рік закупівельна ціна на український мед зменшилась на 30% і в 2017 році склала 1,98 доларів/кг, і через це ми перебуваємо в ціновому сегменті неякісного китайського меду. Про це в колонці на сайті «Економічна правда» пише голова ГО «Спілка пасічників Черкащини» Володимир Друмашко.

Нагадаємо, що Україна може заробити втричі більше на експорті меду.

Він порівнює ціни на український мед з експортними цінами інших країн: за даними ФАО, середня експортна ціна меду в Аргентині – 2,61 долара/кг, Бразилії – 4,48 долара/кг, Німеччини – 5,81 долара/кг, Болгарії – 3,63 долара/кг.

Виробляючи меди, які відповідають найвищим світовим стандартам якості, фактично ми перебуваємо в ціновому сегменті неякісного китайського меду. Експортний потенціал українського меду достатньо великий, експортна виручка в 2017 році від реалізації меду склала 133,7 млн доларів, що становить 0,31% від всього українського експорту і при правильній маркетинговій стратегії цей показник можна збільшити. По-друге, основною метою підтримки та розвитку бджільництва в Європі, США та інших країнах є запилення, – наголосив експерт.

Він зауважує, щ в розвинених країнах вже давно порахували, що запилення є ефективним інструментом значного підвищення врожайності та якості сільськогосподарської продукції, зокрема плодово-ягідних культур, соняшника, ріпаку, коріандру та інших, збільшення врожайності може досягати від 25% до 300%.

Враховуючи, що Україна займає перше місце в світі по експорту соняшникової олії (в 2017 році загальна сума експорту склала 4,3 млрд доларів), то підвищення продуктивності виробництва насіння соняшника хоча б на 25% дасть можливість додатково виробити і продати продукції ще на 1 млрд доларів при тих же посівних площах. Запилення є критично важливою умовою для отримання добрих врожаїв в секторі органічного виробництва сільськогосподарської продукції, – пише Друмашко.

І додає, що у багатьох країнах аграрії сплачують пристойні гроші за запилення своїх полів та садів, саме тому запилення, а не мед, є основною статтею доходів бджолярів за кордоном.

В Україні є повне нерозуміння цього факту аграріями та чиновниками, доходить навіть до того, що деякі аграрії вимагають від бджоляра, який став біля їхнього поля, дати меду за «дозвіл розміщення пасіки». В окремих випадках за «дозвіл» розмістити вулики агровиробники намагаються нав’язати бджолярам договори, в яких прописана безкарність фермера за потраву бджіл. Такий підхід до бджолярів не можна назвати співпрацею з боку агровиробників, а контрольна роль держави в цих процесах, на жаль, взагалі відсутня, – наголосив Друмашко.

Також, на його думку, відсутність підтримки держави в галузі бджільництва та низькі економічні вигоди в цьому секторі не дають можливість бджолярам інвестувати кошти в модернізацію обладнання, збільшення кількості бджолосімей та переходу до промислового методу виробництва.

Саме тому Україна досі залишається країною, в якій мед виробляють пасічники «вихідного дня», а професійно запилювати поля майже немає кому. Якщо Україна хоче зміцнити свої позиції на зовнішніх ринках саме час розробити і затвердити стратегію розвитку галузі бджільництва, – наголосив він.

Ця стратегія обов’язково має давати відповіді на питання не лише щодо захисту бджіл від отрутохімікатів та сприти розвитку ринку запилення, але і на питання щодо покращення експортних позицій України, розширення географії збуту, покращення іміджу українського меду та збільшення його вартості.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

14 серпня 2018
ТОП-10 країн, куди Україна експортує мед
За перші  5 місяців 2018 року  українські виробники меду експортували цього продукту на $33,9 млн. Про це пише Міністерство економічного...
16 липня 2018
Через зарегульованість 98% вітчизняних пасічників працюють нелегально
В Україні легальними є лише 2% від всіх 400 тисяч господарств України, що мають пасіки через зарегульованість. Про це заявила експерт напряму...
12 липня 2018
Через податковий тиск пасічники залишаються у тіні
Пасічники відмовляються виходити з тіні через податки, що в свою чергу ускладнює взаємодію з ними державних органів та органів місцевого...

Вибір редакції

16 жовтня 2023
Аграрні закони та законопроекти за 2023 рік
Ринок землі, передача державних земель Фонду держмайна, земельні пільги для учасників бойових дій, ринок ГМО, агроекспорт, сухопутні коридори,...
13 листопада 2023
Аграрний експорт з України – уряд змінив правила
Аграрний експорт України з 11 листопада 2023 року почав здійснюватися за новими правилами. Підстава – в дію вступили дві урядові постанови: №...
8 грудня 2023
Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?
Входження України до Євросоюзу радикально оновить реформу Спільної аграрної політики (САП) ЄС, або «розірве» з середини аграрний бюджет...