Компромісний «соєво-ріпаковий» законопроект може порушити конкурентні умови в галузі, – Інститут аграрної економіки
Компромісний «соєво-ріпаковий» законопроект може порушити конкурентні умови в галузі, – Інститут аграрної економіки

Прийняття компромісного варіанту врегулювання порядку оподаткування ПДВ експортних поставок сої та ріпаку, запропонованого Податковим комітетом ВРУ, може зумовити цілу низку негативних наслідків: порушення конкурентних умов, розвиток оптимізаційних схем постачання продукції, посилення заходів податкового контролю і, як наслідок, формування корупціогенних ризиків. Про це заявив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи ухвалення 22 травня 2018 року Верховною Радою України законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур» №7403-д від 4 квітня 2018 року, повідомляє АgroРolit.com.

Нагадаємо, що Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) звернулася до Президента України Петра Порошенка з проханням накласти вето на ухвалений Верховною Радою  проект закону №7403-д, від якого дрібні агровиробники сої та ріпаку зазнають збитків.

Леонід Тулуш вважає, що набуття чинності положеннями законопроекту №7403-д означатиме, що представники великого аграрного бізнесу продовжать здійснювати поставки сої та ріпаку на світові ринки у звичайному режимі справляння ПДВ, тоді як представники малого та середнього змушені будуть наповнювати переробні потужності підприємств олійно-жирової промисловості.

Такі норми є дискримінаційними щодо представників малого та середнього аграрного бізнесу. Вони суперечать положенням частини третьої статті 42 Конституції України, відповідно до яких держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності, не допускає неправомірне обмеження конкуренції", – зазначив він.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, обсяги вирощування сої у сільгосппідприємств, які зможуть самостійно організувати поставки на експорт, становлять 2/5 загальних обсягів її вирощування – близько 1,7 млн т.

Натомість виробники 3/5 обсягів соєвих бобів в Україні будуть змушені спрямовувати свої поставки на переробні підприємства. Внаслідок цього обсяги переробки сої зростуть більш як утричі проти нинішнього обсягу, що негативно позначиться на рівні закупівельних цін – принаймні, до того часу, доки переробники не налаштують нові канали збуту виробленої продукції. А це означає, що представники малого та середнього бізнесу недоотримуватимуть частину потенційно можливих доходів", – зауважив Леонід Тулуш.

За його словами, різновекторний механізм справляння ПДВ для різних категорій сільгосппідприємств потребуватиме посилення заходів податкового контролю.

Адже, прогнозує науковець, вже восени 2018 року може розпочатися формування оптимізаційних схем, спрямованих на те, щоб вирощена представниками малого та середнього бізнесу соя реалізовувалася великими сільгосппідприємствами, які самостійно організовують експортні поставки.

Ще однією загрозою, на думку експерта, є збільшення обсягів виробництва сої та ріпаку «в тіні» – на офіційно не зареєстрованих землях. Реалізація такої продукції може здійснюватись як шляхом її «заведення» на сільгосппідприємства, здатні забезпечити експортні поставки, так і безпосередньо трейдерам. В останньому випадку відшкодовувати буде нічого, оскільки виробник не зареєстрований платником ПДВ.

Водночас, зауважив Тулуш, переваги власників переробних підприємств також не є очевидними – за умов нераціонального законодавчого рішення бізнес сам визначить правила гри на даному ринку, внаслідок яких переробні потужності можуть так і залишитися незавантаженими.

Слід також врахувати, нагадав Леонід Тулуш, що у Держбюджеті-2018 ресурсу на бюджетне відшкодування ПДВ по операціях із поставки сої взагалі не було передбачено.

З огляду на всі ці фактори, ухвалення «компромісного» законопроекту 7403-д може посилити протистояння сільгосппідприємств різних масштабів діяльності та контролюючих органів", – зауважив експерт.

Отже, існує висока ймовірність того, що законопроект 4703-д не є останнім рішенням щодо «соєвих правок». Не виключено, що після кількох місяців адміністрування ухваленого порядку Податковий комітет ВРУ буде змушений повернутися до його розгляду знову і пристати на пропозицію товаровиробників, як це вже було, зокрема у 2014 році, спрогнозував експерт.

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

3 серпня 2018
300 аграріїв звернулися до Петра Порошенка з резолюцією негайно підписати соєво-ріпаковий законопроект
Щойно учасники ІІ Антирейдерського форуму одноголосно проголосували за резолюцію-звернення до Президента Петра Порошенка з проханням терміново...
3 липня 2018
Президент 40 днів «блокує» підписання соєво-ріпакових правок – аграріїв чекають збитки
Депутати звернулися до Президента України Петра Порошенка із проханням негайно підписати закон №7403-д. Про це ідеться у зверненні, яке знаходиться в...
24 травня 2018
Перелік депутатів, які здали переробникам інтереси половини агросектору
Складено перелік парламентських груп та окремих депутатів, які віддали свої голоси за соєво-ріпаковий законопроект, котрий завдає майже половині...

Вибір редакції

20 серпня 2019
Земельний вакуум — за крок до реформи у влади немає бачення її змісту
На днях я переглянув прямий ефір одного з провідних українських телеканалів, де виступали різні експерти з питань реформи земельних відносин, зокрема...
21 серпня 2019
Олександр Солонтай: «Сире» зняття мораторію стане початком кінця Зеленського
9-те скликання Ради! Чи стане воно ефективним завдяки моноїстичній більшості зелених? Чим займатиметься у ній аграрне лобі? Та чи здетонує земельна...