«Господарі» Держгеокадастру завалили президентський варіант децентралізації, щоб зберегти ручний вплив на земельні потоки

«Господарі» Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) завалили президентський варіант децентралізації – законопроект №7363 – щоби зберегти ручний вплив на земельні потоки. Про це в інтерв’ю АgroРolit.com. сказав заступник голови ради Асоціації «Земельна спілка України» Андрій Мартин.

Нагадаємо, що оприлюднено результати роботи Держгеокадастру в 2017 році. Юристи вважають, що ручний, а не автоматичний та погоджений режим роботи Держгеокадастру підтверджує її некомпетентність у роботі та провокує конфлікти серед орендарів земельних ділянок.

Експерт наголосив, що урядовий орган – Держгеокадастр – і надалі залишатиметься реальним «хазяїном всія земель».

Президентський законопроект №7363, за великим рахунком, мав цікаву фішку – він передбачав фактичне «знищення» Держгеокадастру. Зокрема, ним пропонувалося передати реєстрацію земельних ділянок та всі функції із веденням земельного кадастру на місця – виконкомам місцевих рад та місцевими державними адміністраціям (аналогія з децентралізацією реєстрації речових прав на нерухоме майно); скасувати державну експертизу землевпорядної документації, яка вже давно перетворилася просто на елемент ручного маніпулювання", ­– сказав А. Мартин.

За його словами, передбачалося дуже багато хороших речей, які «перетворювали Держгеокадастр із величезного бюрократичного монстра з гігантськими корупційними повноваженнями на маленький компактний столичний орган влади, всі функції якого зводилися б, за великим рахунком, до адміністрування серверу з даними Державного земельного кадастру».

Звичайно, реальні «господарі» Держгеокадастру спершу злякалися, а помилкою Адміністрації Президента стало те, що вони не «продавили» законопроект у грудні 2017 року в парламенті. Тому уряд отримав тайм-аут, який було використано для того, щоб «попрацювати» із народними депутатами та «завалити» законопроект. У Верховній Раді буває важко ухвалювати нові закони, проте зовсім не «валити» законопроекти – достатньо «домовитися» з декількома десятками народних депутатів, щоб вони просто не додали голосів – і навіть за найкращий законопроект не набереться 226 голосів. Водночас аргументацію, чому за нього не будуть голосувати, можна придумувати яку завгодно", – зауважив Андрій Мартин.

Також він наголосив, що у Президента є можливість по-новому провести його в Раду.

Будь-який президентський законопроект, котрий вноситься як невідкладний, можна розглядати за скороченою процедурою з відступанням від абсолютно всіх норм регламенту щодо часу. За великим рахунком, законопроект можна навіть за день проголосувати і прийняти в цілому. Питання – чи зможе президентська гілка влади мобілізувати необхідну кількість народних депутатів і змусити парламентську більшість дати необхідну кількість голосів. На початку Президент був налаштований децентралізацію проштовхувати, але, очевидно, «не все можуть королі» в нашій державі. Хоча, можливо, й сама АПУ в цьому винна: вони, як на мене, недостатньо активно просували цей законопроект", – наголосив заступник голови ради.

Експерт додав, що Президент був дуже незадоволений, коли його законопроект провалили.

 Після провалу, наскільки мені відомо, Президент мав неприємну розмову із прем’єр-міністром. Думаю, що основні положення з президентського законопроекту – цілком чи частинами – все ж потраплять у парламент, а Держгеокадастр рано чи пізно буде ліквідовано", – уточнив А. Мартин.