Український мед — найдешевший у світі
Український мед — найдешевший у світі

Виробники меду розповіли, яка продукція найменше цінується на світовому ринку. Український мед належить до найдешевшої категорії. Про це йдеться на сайті Асканія-Пак, передає Kurkul.com

Нагадаємо, на Полтавщині створюють перший в Україні медовий кластер.

Мед із низьким співвідношенням фруктози/глюкози (нижче від 1,1) коштує найдешевше. Такий мед, природно, дуже швидко кристалізується. Його використовують рівною мірою в трьох напрямках: у промисловому ринку; на споживчому ринку, але в як дешеве доповнення для зменшення вартості сортового меду; або для виробництва крем-меду.

Український соняшник, на жаль, належить саме до цієї категорії. Відповідно Україна, разом із Китаєм, Аргентиною, Індією та В'єтнамом забезпечують основну частку світового попиту на мед із низьким співвідношенням фруктози/глюкози», — йдеться в повідомленні.

Найбільша частка на світовому ринку належить меду зі співвідношенням фруктози/глюкози понад 1,35. Це так зване різнотрав'я. Цей мед сам по собі повільно кристалізується, а після пастеризації здатний залишатися в рідкому стані до двох років.

Він користується стабільно високим попитом і серед споживачів, і серед виробників. Зокрема й завдяки тому, що разом із хорошими споживчими властивостями має середню ціну. Такий мед постачають Аргентина та Китай.

Дещо вищу цінову категорію займає сортовий мед. Найбільшим попитом користується мед з акації, липи, цитруса. Найдорожчим медом є мед із манука, який виробляють лише в Новій Зеландії та Австралії.

Але не весь сортовий мед має однаковий попит. У більшості країн світу найбільшим попитом користуються світлі сорти меду.

Досить нова категорія, яка динамічно розвивається, — органічний мед. У всьому світі зараз існує тенденція до здорового харчування.

Наявна пропозиція органічного меду повною мірою не задовольняє попит. Тож на цей мед існує стабільна й досить висока ціна.

Все ж, український мед має певні переваги, котрі дозволили створити можливість для зростання експорту:

  • натуральність;
  • досить нейтральний смак і колір, що дає можливість використовувати його в харчовій промисловості, або змішувати з іншими сортами меду для досягнення певних характеристик бленду;
  • ціна;
  • географічна близькість до основного ринку споживання (Європа).

Основною експортною перепоною є видова бідність (99% українського медозбору складає соняшник). Соняшниковий мед не відповідає потребам ринку.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

12 липня 2018
Через податковий тиск пасічники залишаються у тіні
Пасічники відмовляються виходити з тіні через податки, що в свою чергу ускладнює взаємодію з ними державних органів та органів місцевого...
11 червня 2018
Від початку року Україна експортувала до Німеччини меду на $11 млн
Протягом п’яти місяців цього року Україна експортувала меду на суму майже $40 млн, найбільшим імпортером стала Німеччина. Про це свідчать дані...
8 червня 2018
Презентовано Дорожню карту реформування галузі бджільництва
Нова Дорожня карта реформування галузі бджільництва дозволить ефективно комунікувати пасічникам із агровиробниками. Пр це заявив керівник сектору...

Вибір редакції

6 січня 2023
Ринок оренди сільськогосподарських земель – що чекати цього року?
Як зміниться вартість оренди гектару сільськогосподарські землі у 2023 році? Детально у ексклюзивному блозі на AgroPolit.com розповів співзасновник...
4 січня 2023
Бюджетна підтримка агросектору та об’єднаних громад у 2023 році  
Державна підтримка агросектору та об’єднаних територіальних громад (ОТГ) у 2023 році – зріз програм та субвенцій у бюджеті-2023...
8 грудня 2022
Реєстрація однорічних договорів оренди землі – юридичні колізії
Як перереєструвати та зареєструвати однорічні договори оренди землі - у блозі на AgroPolit.com розповів експерт із земельних питань Ігор...