Український мед — найдешевший у світі
Український мед — найдешевший у світі

Виробники меду розповіли, яка продукція найменше цінується на світовому ринку. Український мед належить до найдешевшої категорії. Про це йдеться на сайті Асканія-Пак, передає Kurkul.com

Нагадаємо, на Полтавщині створюють перший в Україні медовий кластер.

Мед із низьким співвідношенням фруктози/глюкози (нижче від 1,1) коштує найдешевше. Такий мед, природно, дуже швидко кристалізується. Його використовують рівною мірою в трьох напрямках: у промисловому ринку; на споживчому ринку, але в як дешеве доповнення для зменшення вартості сортового меду; або для виробництва крем-меду.

Український соняшник, на жаль, належить саме до цієї категорії. Відповідно Україна, разом із Китаєм, Аргентиною, Індією та В'єтнамом забезпечують основну частку світового попиту на мед із низьким співвідношенням фруктози/глюкози», — йдеться в повідомленні.

Найбільша частка на світовому ринку належить меду зі співвідношенням фруктози/глюкози понад 1,35. Це так зване різнотрав'я. Цей мед сам по собі повільно кристалізується, а після пастеризації здатний залишатися в рідкому стані до двох років.

Він користується стабільно високим попитом і серед споживачів, і серед виробників. Зокрема й завдяки тому, що разом із хорошими споживчими властивостями має середню ціну. Такий мед постачають Аргентина та Китай.

Дещо вищу цінову категорію займає сортовий мед. Найбільшим попитом користується мед з акації, липи, цитруса. Найдорожчим медом є мед із манука, який виробляють лише в Новій Зеландії та Австралії.

Але не весь сортовий мед має однаковий попит. У більшості країн світу найбільшим попитом користуються світлі сорти меду.

Досить нова категорія, яка динамічно розвивається, — органічний мед. У всьому світі зараз існує тенденція до здорового харчування.

Наявна пропозиція органічного меду повною мірою не задовольняє попит. Тож на цей мед існує стабільна й досить висока ціна.

Все ж, український мед має певні переваги, котрі дозволили створити можливість для зростання експорту:

  • натуральність;
  • досить нейтральний смак і колір, що дає можливість використовувати його в харчовій промисловості, або змішувати з іншими сортами меду для досягнення певних характеристик бленду;
  • ціна;
  • географічна близькість до основного ринку споживання (Європа).

Основною експортною перепоною є видова бідність (99% українського медозбору складає соняшник). Соняшниковий мед не відповідає потребам ринку.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

12 липня 2018
Через податковий тиск пасічники залишаються у тіні
Пасічники відмовляються виходити з тіні через податки, що в свою чергу ускладнює взаємодію з ними державних органів та органів місцевого...
11 червня 2018
Від початку року Україна експортувала до Німеччини меду на $11 млн
Протягом п’яти місяців цього року Україна експортувала меду на суму майже $40 млн, найбільшим імпортером стала Німеччина. Про це свідчать дані...
8 червня 2018
Презентовано Дорожню карту реформування галузі бджільництва
Нова Дорожня карта реформування галузі бджільництва дозволить ефективно комунікувати пасічникам із агровиробниками. Пр це заявив керівник сектору...

Вибір редакції

14 листопада 2019
Іван Чайківський: Я – єдиний «агент» Аграрної партії в парламенті
Секретар аграрного комітету Іван Чайківський – один із небагатьох депутатів Верховної Ради, який не входить до однопартійної більшості зі...
18 листопада 2019
Приватизація аграрних державних підприємств: які активи підуть з молотка
Президент України Володимир Зеленський підписав законопроект 1054-1, який дає старт великій приватизації держпідприємств в Україні. З молотка, за...
14 листопада 2019
Ринок землі в Україні: хронологія земельної реформи (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)
AgroPolit.com запускає постійний моніторинг подій, пов'язаних із земельною реформою та відкриттям ринку землі в Україні. Ми не пропустимо жодної...