Український мед — найдешевший у світі

Виробники меду розповіли, яка продукція найменше цінується на світовому ринку. Український мед належить до найдешевшої категорії. Про це йдеться на сайті Асканія-Пак, передає Kurkul.com

Нагадаємо, на Полтавщині створюють перший в Україні медовий кластер.

Мед із низьким співвідношенням фруктози/глюкози (нижче від 1,1) коштує найдешевше. Такий мед, природно, дуже швидко кристалізується. Його використовують рівною мірою в трьох напрямках: у промисловому ринку; на споживчому ринку, але в як дешеве доповнення для зменшення вартості сортового меду; або для виробництва крем-меду.

Український соняшник, на жаль, належить саме до цієї категорії. Відповідно Україна, разом із Китаєм, Аргентиною, Індією та В'єтнамом забезпечують основну частку світового попиту на мед із низьким співвідношенням фруктози/глюкози», — йдеться в повідомленні.

Найбільша частка на світовому ринку належить меду зі співвідношенням фруктози/глюкози понад 1,35. Це так зване різнотрав'я. Цей мед сам по собі повільно кристалізується, а після пастеризації здатний залишатися в рідкому стані до двох років.

Він користується стабільно високим попитом і серед споживачів, і серед виробників. Зокрема й завдяки тому, що разом із хорошими споживчими властивостями має середню ціну. Такий мед постачають Аргентина та Китай.

Дещо вищу цінову категорію займає сортовий мед. Найбільшим попитом користується мед з акації, липи, цитруса. Найдорожчим медом є мед із манука, який виробляють лише в Новій Зеландії та Австралії.

Але не весь сортовий мед має однаковий попит. У більшості країн світу найбільшим попитом користуються світлі сорти меду.

Досить нова категорія, яка динамічно розвивається, — органічний мед. У всьому світі зараз існує тенденція до здорового харчування.

Наявна пропозиція органічного меду повною мірою не задовольняє попит. Тож на цей мед існує стабільна й досить висока ціна.

Все ж, український мед має певні переваги, котрі дозволили створити можливість для зростання експорту:

• натуральність;
• досить нейтральний смак і колір, що дає можливість використовувати його в харчовій промисловості, або змішувати з іншими сортами меду для досягнення певних характеристик бленду;
• ціна;
• географічна близькість до основного ринку споживання (Європа).

Основною експортною перепоною є видова бідність (99% українського медозбору складає соняшник). Соняшниковий мед не відповідає потребам ринку.