Український мед — найдешевший у світі
Український мед — найдешевший у світі

Виробники меду розповіли, яка продукція найменше цінується на світовому ринку. Український мед належить до найдешевшої категорії. Про це йдеться на сайті Асканія-Пак, передає Kurkul.com

Нагадаємо, на Полтавщині створюють перший в Україні медовий кластер.

Мед із низьким співвідношенням фруктози/глюкози (нижче від 1,1) коштує найдешевше. Такий мед, природно, дуже швидко кристалізується. Його використовують рівною мірою в трьох напрямках: у промисловому ринку; на споживчому ринку, але в як дешеве доповнення для зменшення вартості сортового меду; або для виробництва крем-меду.

Український соняшник, на жаль, належить саме до цієї категорії. Відповідно Україна, разом із Китаєм, Аргентиною, Індією та В'єтнамом забезпечують основну частку світового попиту на мед із низьким співвідношенням фруктози/глюкози», — йдеться в повідомленні.

Найбільша частка на світовому ринку належить меду зі співвідношенням фруктози/глюкози понад 1,35. Це так зване різнотрав'я. Цей мед сам по собі повільно кристалізується, а після пастеризації здатний залишатися в рідкому стані до двох років.

Він користується стабільно високим попитом і серед споживачів, і серед виробників. Зокрема й завдяки тому, що разом із хорошими споживчими властивостями має середню ціну. Такий мед постачають Аргентина та Китай.

Дещо вищу цінову категорію займає сортовий мед. Найбільшим попитом користується мед з акації, липи, цитруса. Найдорожчим медом є мед із манука, який виробляють лише в Новій Зеландії та Австралії.

Але не весь сортовий мед має однаковий попит. У більшості країн світу найбільшим попитом користуються світлі сорти меду.

Досить нова категорія, яка динамічно розвивається, — органічний мед. У всьому світі зараз існує тенденція до здорового харчування.

Наявна пропозиція органічного меду повною мірою не задовольняє попит. Тож на цей мед існує стабільна й досить висока ціна.

Все ж, український мед має певні переваги, котрі дозволили створити можливість для зростання експорту:

  • натуральність;
  • досить нейтральний смак і колір, що дає можливість використовувати його в харчовій промисловості, або змішувати з іншими сортами меду для досягнення певних характеристик бленду;
  • ціна;
  • географічна близькість до основного ринку споживання (Європа).

Основною експортною перепоною є видова бідність (99% українського медозбору складає соняшник). Соняшниковий мед не відповідає потребам ринку.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

12 липня 2018
Через податковий тиск пасічники залишаються у тіні
Пасічники відмовляються виходити з тіні через податки, що в свою чергу ускладнює взаємодію з ними державних органів та органів місцевого...
11 червня 2018
Від початку року Україна експортувала до Німеччини меду на $11 млн
Протягом п’яти місяців цього року Україна експортувала меду на суму майже $40 млн, найбільшим імпортером стала Німеччина. Про це свідчать дані...
8 червня 2018
Презентовано Дорожню карту реформування галузі бджільництва
Нова Дорожня карта реформування галузі бджільництва дозволить ефективно комунікувати пасічникам із агровиробниками. Пр це заявив керівник сектору...

Вибір редакції

20 серпня 2019
Земельний вакуум — за крок до реформи у влади немає бачення її змісту
На днях я переглянув прямий ефір одного з провідних українських телеканалів, де виступали різні експерти з питань реформи земельних відносин, зокрема...
21 серпня 2019
Олександр Солонтай: «Сире» зняття мораторію стане початком кінця Зеленського
9-те скликання Ради! Чи стане воно ефективним завдяки моноїстичній більшості зелених? Чим займатиметься у ній аграрне лобі? Та чи здетонує земельна...