Понад 100 сортів пшениці, яка вирощується в Україні, – основна причина низької врожайності, – НААН
Понад 100 сортів пшениці, яка вирощується в Україні, – основна причина низької врожайності, – НААН

Занадто велика кількість сортів пшениці – понад 100, – яку висівають на полях України, є основною причиною низької врожайності. Про це в інтерв’ю propozitsiya.com розповів завідувач відділу фізіології живлення рослин Інституту фізіології рослин і генетики НААН України, член-кореспондент НАН України Віктор Швартау, повідомляє АagroРolit.com.

Нагадаємо, що експорт пшениці з України з початку 2017—2018 МР становив 12,6 млн т.

Він каже, що вітчизняним аграріям поки що не вдалося істотно підвищити врожайність пшениці – подолати поріг у виробництві в 9–9,5 т/га. 

Одна з причин такого стану – те, що на сьогодні у провідних областях України висівається надмірна кількість сортів пшениці – понад 100. Це катастрофічна ситуація для України, за якої втрачаються неймовірні ресурси, а про жодне насінництво не може бути й мови", – вважає Віктор Швартау.

За словами вченого, в провідних країнах, де розуміють, що таке досягнення генетики, зароблені гроші спрямовують саме на сорти, оскільки бачать хорошу віддачу.  

У нас же всі кошти спрямовують на добрива, а до вибору сортів підходять із позицій «сарафанного радіо», тобто, керуючись порадами колег та знайомих. Видатний учений-генетик Микола Іванович Вавілов колись сказав, що рівень врожайності залежить не від родючості ґрунту, а від культури нації", – зазначає Віктор Швартау. 

І додає: 

Мені доводиться багато спілкуватися з обласним керівництвом, їздити по країні, і коли бачиш, що у нас в провідних областях висівається понад 100 сортів пшениці, розумієш, що це стан катастрофи. Яке насінництво 100 сортів?"

За словами вченого, для досягнення високої врожайності Україні слід зосередитися на сортах, які мають репутацію. 

Адже ефективність поглинання елементів живлення, стійкість сортів до шкідників, патогенів, бур’янів – це генетично детермінована ознака, і не кожен сорт здатен окупити урожаєм витрати на технології", – вважає вчений. 

Для ефективного землеробства, вважає Віктор Швартау, достатньо 15-20 сортів – 10 вітчизняних і 10 західних. Вони й сформують увесь зерновий клин.

Щоб зрозуміти, підійде певний сорт пшениці чи ні, учений радить власнику упродовж 2-3 років висівати його на 10 сотках. Це дасть змогу зрозуміти, чи варто його поширювати на великі ділянки. Якщо зі свого виробництва господар отримує 5 тонн і мріє про 8, та якщо експериментальний сорт два роки поспіль забезпечує 8 тонн, його можна переводити на великі площі.

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

21 червня 2018
В Україні закладуть 4,5 тисячі га нових садів
Україна має всі шанси збільшити вдвічі обсяги виробництва аграрної продукції. Про це повідомив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під...
19 червня 2018
Передумов для дефіциту пшениці немає, – Мінагрополітики
Попри те, що деякі області на півдні та сході країни тривалий час залишаються без опадів, прогноз цьогорічного врожаю залишається на рівні минулого...
26 квітня 2018
НААН сплатила до бюджету в 2,5 разу більше, ніж отримала з нього, – Гладій
Установи, підприємства та організації Національної аграрної академії України в 2017 році сплатили до бюджету в 2,5 разу більше, ніж НААН отримали з...

Вибір редакції

16 жовтня 2023
Аграрні закони та законопроекти за 2023 рік
Ринок землі, передача державних земель Фонду держмайна, земельні пільги для учасників бойових дій, ринок ГМО, агроекспорт, сухопутні коридори,...
13 листопада 2023
Аграрний експорт з України – уряд змінив правила
Аграрний експорт України з 11 листопада 2023 року почав здійснюватися за новими правилами. Підстава – в дію вступили дві урядові постанови: №...
8 грудня 2023
Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?
Входження України до Євросоюзу радикально оновить реформу Спільної аграрної політики (САП) ЄС, або «розірве» з середини аграрний бюджет...