Аграрії прилеглих до АТО територій скаржаться на бездіяльність уряду та Мінагро
Аграрії прилеглих до АТО територій скаржаться на бездіяльність уряду та Мінагро

Аграрії з прифронтової зони біля лінії АТО не отримують від уряду та міністерства аграрної політики та продовольства України достатньої підтримки у вирішенні поточних питань. Про це пише AgroPolit.com у матеріалі «За кілька метрів від АТО — як працюють господарства біля лінії вогню».

За словами консультанта селян від міжнародної організації ФАО у Луганської області Віталія Горбатих, наразі аграрії прифронтової зони зіткнулися з низкою проблем, зокрема, зі збутом продукції.

«Раніше возили молоко продавати у великі міста, в Луганськ. Зараз ці ринки для нас закриті, везуть до Сєверодонецька. Але там міські жителі частіше купують продукти в супермаркетах, приватні продавці їх менше цікавлять. Підприємств, які займаються розведенням рогатої худоби, практично не стало. У моєму районі залишилося 2. У населення поголів’я зменшилося десь учетверо. Пенсіонери стають слабшими, починають потихеньку різати корів, а молоді виїжджають на заробітки до Сєверодонецька та Харкова», — каже він.

Не відчувають на собі у регіоні виробники дії державних програм із підтримки АПК і в них складається враження, що регіон фінансується за залишковим принципом.

Якщо агрохолдинги самі якось справляються, то приватні фермери дуже потребують підтримки. Але дотаційної допомоги не отримують. Навіть якщо подивитися на об’єми за кредитами у підтримку фермерських господарств, наша Луганська область найменше профінансована. Ніхто не хоче кредитувати. У державних програмах на підтримку садівництва брати участь немає можливості – основні масиви садів в області зараз перебувають на лінії розмежування, у них неможливо працювати. Деяким фермерам пощастило отримати трактори в рамках підтримки від міжнародної організації ФАО. Обробляють ними землю», — розповідає консультант селян із Новоайдара в Луганській області.

Окрім цього набору є й інші проблеми — читайте про них більше у тексті.

Не вірять люди і в подальшу допомогу влади, бо місцеві чиновники нічого фактично не роблять для вирішення їхніх проблем.

В районних управліннях є спеціалісти, в обласних управліннях. Збір інформації у них налагоджений відмінно. Знають, яке тут поголів’я худоби, чим люди займаються, які обробляють поля. Можуть зробити запит із кабінету — і за кілька годин отримають. Інше питання — скільки відсотків для підтримки нашого регіону в їхніх програмах? Вони, в основному, розраховані на центральні області. Немає ніякого плану щодо того, як розвивати цю територію. Іще одна проблема — що сьогодні вони керують, а завтра їх замінять. І чи будуть на наступний рік на цих місцях працювати — невідомо. Стабільності немає. Як і розуміння, яка програма чи допомога буде в найближчі роки. Хотілося б прозорості у плануванні. Навіть якщо програми не буде, чи складно буде продати продукцію, то хоч знати про це. Тоді селяни не будуть сіяти чи садити, а займуться чимось іншим», — пояснює Віталій Горбатих.

AgroPolit.com поцікавився цим у Міністерства аграрної політики та продовольства, попросивши прокоментувати ситуацію з аграріями прифронтової зони. Втім, наразі відповіді від них немає.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus