У суспільстві існує певна пересторога щодо параметрів впровадження ринку землі, однак немає жодного потенційного ризику, який не міг би бути нівельований у рамках архітектури земельної реформи. Про це сказав перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк під час панельної дискусії «Чого чекати від осені реформ», організованої Центром економічної стратегії, повідомляє Мінагрополітики.

«Експертна група, яка працювала над законопроектом про обіг земель, аналізувала всі острахи та ризики, за винятком відверто популістичних, та напрацювала вичерпний інструментарій для запобігання їм», —зазначив він.

Зокрема, впровадження обмеження на концентрацію в 200 га/людина унеможливлює надмірну скупку земель, а обмеження кола покупців фізичними особами та пряма заборона на участь іноземців дасть пріоритетний доступ до ринку землі дрібним фермерам і створить стимул для розвитку підприємництва на селі. Крім того, здійснюються заходи для підвищення гарантій непорушності права власності на землю. Зокрема, Державний земельний кадастр було переведено на систему Blockchain, яка є найбільш досконалою на сьогодні технологією захисту даних, та впроваджено функціонал зовнішнього аудитора транзакцій.

Звісно, ринок у форматі all in all справить більший економічний ефект, однак залишить за бортом соціальні чинники та не створить стимулів для формування середнього класу на селі», — пояснив перший заступник міністра.

Він підкреслив, що 17 років міфотворчості на тему земельного мораторію не можуть бути нівельовані в один момент, однак, завдяки активній урядовій комунікації протягом двох останніх років, соціологічні дослідження фіксують поступове зміщення суспільної думки в бік ринку землі. Водночас, фальстарт із внесенням відповідного законопроекту може відстрочити реформу на невизначений термін.