Оприлюднено позитивні та негативні наслідки скасування мораторію

Представлено результати дослідження майбутнього України після зняття мораторію на продаж сільськогосподарської землі. Про це повідомив форсайт-партнер проекту «Земельна відповідь» Валерій Пекар у своєму блозі на «Економічній правді».

Нагадаємо, що раніше були оприлюднені й інші результати досліджень земельної теми, за якими майже 70% українців виступили проти скасування мораторію на землю.

За результатами дослідження можна виокремити наступні категорії:

Позитивні економічні фактори — приплив інвестицій, доступність дешевших кредитів, зростання ступеню переробки продукції внаслідок доступу до фінансових ресурсів, зростання продуктивності праці, капіталізації бізнесу і доходів пайовиків, розвиток сільської інфраструктури та кооперації, підвищення родючості землі через більш дбайливе ставлення та інвестиції для запобігання деградації ґрунтів.

Позитивні соціально-політичні фактори — відновлення конституційних прав власників паїв, посилення місцевих громад через посилення місцевого бізнесу, зростання середнього класу та поширення модерних цінностей, зменшення корупції через ліквідацію тіньових схем, звуження простору для популізму.

Негативні економічні фактори: ризик значної концентрації власності на землю, концентрація виробництва та посилення ринкової влади агрохолдингів, занепад фермерства, можливість первинної концентрації землі для спекулятивних цілей, можливість виникнення хаосу в земельних відносинах та поширення рейдерства, хвиля банкрутств, виснаження землі заради короткого прибутку.

Негативні соціально-політичні фактори — зростання популізму та соціальна нестабільність, зростання корупції, люмпенізація та обезземелення селян, зростання радикалізму, соціальні конфлікти, використання адміністративного й політичного ресурсу для скупки землі, криміналізація агросектору, зниження ефективності децентралізації, вимирання сіл, занепад інфраструктури.

Аналіз наслідків свідчить, що одні й ті ж негативні наслідки очікуються прихильниками мораторію у випадку його скасування та противниками мораторію у випадку його збереження: зростання корупції та криміналізації села, концентрація власності, занепад фермерства, виснаження землі», — констатує Пекар.

На його думку, це свідчить про сумнівність прямого причинно-наслідкового зв'язку між мораторієм та цими наслідками та про вплив інших потужних факторів, які одна сторона схильна недооцінювати, а інша — переоцінювати.

Форсайт-партнер проекту наголошує, що потрібно врахувати фактори, які лежать поза межами аналізу позитивних та негативних наслідків скасування мораторію: час грає проти України.

Технологічні прориви разом з інвестиціями змінюють структуру світових ринків, і Україна ризикує рано чи пізно стати нікому не потрібною разом зі своїми родючими чорноземами. Країна може просто не встигнути у майбутнє. Традиційне українське «якось воно буде» веде суспільство у глухий кут. Страх змін, бо вони, зазвичай, лише на гірше, тримає країну на короткій шворці. Україні потрібна динаміка, інакше їй не вирватися із стагнації. Пасторальна картинка селянина, котрий проливає піт від важкої ручної праці на власній, Богом даній і тому невідчужуваній землі, застаріла на століття», — підсумовує Валерій Пекар.