Підвищення якості молока розширить експортні можливості виробників

Вітчизняні виробники молока та молочних продуктів мають бути зацікавленими у підвищенні якості своєї продукції, оскільки це розширює експортний потенціал України. Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа наголосив, щоби нарощувати обсяги поставок молока та молочних продуктів до країн світу та розширювати перелік підприємств-експортерів, необхідно відповідати високим вимогам з безпечності та якості цих продуктів.

Лапа зазначив, що, наприклад, до країн ЄС можна експортували молоко виключно екстракласу, бо воно виробляється за сучасними технологіями, які дозволяють забезпечити відповідність високим стандартам за кількістю мікроорганізмів та соматичних клітин.

В Україні виробляється молоко ґатунку «Екстра», вищого, першого, другого ґатунків і, навіть, неґатункове. Але експортувати українські фермери можуть лише молоко «Екстра» та вищого ґатунків, залежно від вимог країни призначення», — уточнив він.

Наразі 18 українських підприємств отримали право експорту цієї продукції на європейський ринок. Ці підприємства впровадили у себе систему НАССР, що дозволяє контролювати усі небезпечні фактори, які можуть бути у харчовому продукті, і ефективну простежуваність.

Однак перспективним ринком експорту української молочної продукції є Китайська Народна Республіка — право експорту до цієї країни отримали 27 українських підприємств. Також вітчизняне молоко та молокопродукти постачаються в країни СНД, ПАР, Марокко, Ірак, Чорногорія.

За словами голови Держпродспоживслужби, процес переходу на виробництво молока та молочних продуктів тільки з сирого коров’ячого молока ґатунку «Екстра» в Україні просувається досить повільно, оскільки він вимагає не лише серйозних капіталовкладень та організації належних умов при заготівлі та транспортуванні, а й формування відповідної суспільної думки серед виробників та споживачів.

Цей процес потребує часу, бо тут важливо готувати суспільну думку, не кажучи вже про потужності. Така робота повинна проводитися насамперед на рівні профільних асоціацій, а також на рівні держави через певні заходи підтримки та стимулювання», — підсумував Володимир Лапа.