Земельний «мінімум» в одні руки пропонують встановити в розмірі 1,5 тис. га

Мінімальний обсяг володіння сільськогосподарськими землями в ході відкриття ринку потрібно встановити на рівні 1,5 тис. га. Таку цифру озвучив в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com народний депутат («Самопоміч»), член комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Іван Мірошніченко.

Нагадаємо, що прем’єр Володимир Гройсман наполягає на тому, що ця «мінімалка» має становити 200 га. Однак такий порядок, на думку учасників ринку, може спровокувати розрив існуючих агрокомпаній та завдати їх  втрат. 

Не варто робити мінімальний обсяг володіння землею в одних руках дуже малим. Адже це загроза для існування вже сформованого бізнесу. Оскільки багато компаній є публічними, це може боляче по них вдарити і принести чимало клопотів. Очевидно, що дане питання дуже дискусійне. На мій погляд, земельний мінімум може становити 1,5 га, тоді члени однієї сім’ї (2–3 людини) зможуть сформувати ефективне та конкурентне господарство», – пояснює він.

На його думку, варто підрихтувати, але не варто ламати діючу модель  агроринку в Україні, адже вона - ефективна і забезпечує експортні рекорди галузі.

Великі холдинги орендують до 9% всіх чорноземів, але 50% усіх сільгоспземель використовують господарства із земельним банком 2–2,5 тис. га та виробляють понад 50% всієї сільгосппродукції. До того ж саме агрохолдинги забезпечили Україні першість за низкою експортних позицій із сільгоспкультур. Нинішня структура агрокомпаній на внутрішньому ринку дозволяє усьому сектору бути ефективним. Потрібно її підрихтувати, а не ламати. Найперше – допомогти сімейним і дрібним фермерам вийти на ринок, посилити їхню роль, надати їм фінансову підтримку для розвитку. Кредити я б виділяв сімейним фермам, малим і середнім виробникам, які мають в обробітку до 1000 га землі. Це дасть змогу збалансувати розрив між великими та дрібними. Місця на аграрній арені вистачить усім. Але акцент підтримки зараз варто змістити у бік підтримки малих і середніх фермерів. За 3–5 років вони зміцнять позиції, бо вони є хоча і невеликими, проте, динамічними та вмотивованими», – пояснює він, як потрібно діяти.

Серед інших важливих «точок» вільного земельного ринку, Мірошінченко виділяє ще кілька.

Перші 5–10 років потрібно дозоляти купувати землю лише фізичним особам-українцям. Саме вони повинні отримати таку фору, багато держав так робить – нічого страшного у цьому немає. Це буде справедливо. Слід також встановити високі податки за перепродаж землі в перші роки, наприклад, 90% від вартості землі. Іноземців треба пускати на ринок через певний час (10–12 років) з однією поправкою: якщо вони вирішать продати землю, то пріоритетне право мають отримати українці, держава чи місцеві громади», – пояснює він.

Нагадаємо, що він запропонував модель земельної концепції, яка складається  з трьох блоків: перший - запуску механізму оренди землі, другий – розробка державних програм фінансування для середніх і дрібних виробників та фермерів, третій – власне відкриття ринку землі з усіма «запобіжниками».

Усі три блоки концепції ринку земель потрібно приймати у законодавстві «одним пакетом», а їх реалізацію планомірно розвести у часі. Це можна зробити до кінця 2017 року. Щоб дійти до вільного ринку землі потрібно близько 3 років. Але протягом цього часу треба створити надійну законодавчу базу та дати можливість власникам земельних паїв почати власну справу на землі і стати на ноги. Люди повинні отримати право вибору – або працювати самостійно, або здавати в оренду, або продати землю. Лише надання реальної альтернативи продажу землі змусить зняти усі «страхи» перед ринком землі, які зараз панують серед населення. Решта учасників (дрібні фермери та холдинги) також готуватимуться, знаючи правила», – підсумував він.