Держрибагенство готує "чіпізацію" для української риби

Держрибагентство розпочало пошук риборозвідних підприємств для селекції та зариблення річок  і використовуватиме для цього  чіпи. Про  це ідеться у сюжеті 24 каналу. У ньому сказано, що у кожну рибу вживлюватимуть персональний чип, що у людському вимірі як прізвище, ім’я і по-батькові. Вводять його у спинний м’яз. 

За допомогою чипу можна ідентифікувати рибу та відстежувати, як вона розвивається. А отже вкладені гроші не підуть за течією. Щоб відновити популяцію, в наші водойми щороку треба запускати по 100 мільйонів рибинок.

“Якщо ми один рік не зариблюємо водойму, то ми втрачаємо повернення промислового потомства на 13%. Множимо це на 4 – це майже 40% риби”, – зауважила керівниця прес-служби Держрибагентства Діана Кладова.

Вперше за чотири роки на зариблення з держбюжету виділили 40 мільйонів гривень. Мальків купуватимуть у приватних підприємців. Однак, ті співпрацюють неохоче. За одну рибу держава платить одну гривню. Ринкова ціна у кілька разів вища.

За процесом селекційного відбору слідкують і науковці. За їх словами, мільйонних витрат на відновлення біоресурсів можна було б уникнути, якби екологи ситуацію контролювали по-справжньому, а не лише на папері.

“Щоб відбулося нормальне відтворення в річках і водосховищах, необхідно прибрати два основні фактори – це браконьєрство і неконтрольовані скиди води. Тоді й не буде необхідності викидати мільйони на зариблення в таких сховищах”, – вважає науковець Білоцерківського НАУ Олександр Олежко.

Щоб закуплені мальки дійсно потрапили у водойму, а не зникли по дорозі, Держрибагенство впроваджує нову систему контролю. За два тижні до випуску у воду буде публічно оголошувати про місце і час зариблення. Кожен охочий зможе прийти і самостійно проконтролювати, куди ж пішли державні гроші.