Дослідження ринку праці агросектору – великі зарплати вже не рятують

Український агросектор відчуває нестачу кадрів не через малі зарплати, а через нерозвинену інфраструктуру в селах. Такі висновки містяться у дослідженні BakerTilly «Брак фахівців в агросекторі: чому великі зарплати — не вихід».

«І малі фермерські господарства і великі агрохолдинги мають спільну проблему — гострий брак не тільки фахівців, але й робочих рук. Причина полягає у відсутності в селах інфраструктури та перспектив. Майже третина населення України проживає в сільській місцевості, однак питання кадрового голоду відоме багатьом агрокомпаніям», - сказано у дослідженні. В ньому наводиться ще кілька причин кадрового голоду на селі.

Перша - сільське населення постійно зменшується через погані умови проживання.

Кількість селян за роки незалежності скоротилася на 2,5 млн чоловік, за цей же період з мапи України зникли 350 сіл. Люди, особливо молодь, тікають із сіл через відсутність будь-яких перспектив, адже навіть наявність роботи не гарантує нормальних умов життя. В більшості сіл практично немає доріг та дуже погане транспортне сполучення з районними чи обласними центрами. Крім того в багатьох населених пунктах відсутні школи та медичні заклади і взагалі недостатньо коштів для інвестицій у розвиток господарства», - йдеться у статті.

Друга – не розвинена соціальна інфраструктура:

Спеціалістів на селі не вистачає не тільки в аграрному, а і в соціальному секторах — потрібні агрономи, ветеринари, фахові механізатори, лікарі, вчителі, працівники культури. Агрономам та ветеринарам пропонують гарну заробітну плату, але випускники аграрних навчальних закладів України не хочуть повертатися в село».

Третя - держзамовлення не відповідає реаліям ринку праці.

Особливо – це стосується робочих професій, адже зараз таких фахівців фактично не готують: ці спеціальності вважаються непрестижними, а технікуми, які перейменувалися на коледжі, займаються підготовкою бухгалтерів та менеджерів», - викладено суть третьої причини.

На думку експертів BakerTilly, перший крок для виправлення ситуації було зроблено в листопаді минулого року, коли Кабмін затвердив перелік пріоритетних професій на 2017 рік.

До нього ввійшли слюсар з ремонту дорожньо-будівельних машин та тракторів, токар, фрезерувальник, виноградар, бджоляр тощо. По багатьом з цих професій ситуація є критичною: наприклад, існує потреба у 2600 верстатниках деревообробних верстатів, а навчається за цією спеціальністю лише 1426 учнів. З виноградарством ще гірше: лише 44 учня по всій країні при наявності 1622 відкритих вакансій», - підсумовується у дослідженні.