Кутовий розповів про три вектори експортної стратегії
Кутовий розповів про три вектори експортної стратегії

Провідне місце в «Експортній стратегії на 2017-2021 роки», презентованій урядом належить харчовій промисловості. Про це написав у своєму Facebook міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Кутовий.

За його словами, минулого року експортовано майже половину української аграрної продукції. Та потенціал не вичерпаний повністю. Одним із напрямків збільшення експорту агропродукції стане нарощеня поставок іншим країнам недостатніх товарів.

«Протягом багатьох років Україна залишається лідером з експорту соняшникової олії, тримає міцні позиції щодо зернових, зокрема ячменю, пшениці та кукурудзи. Вже цього року аграрії на 130% перевищили план з посіву зернобобових, щоб забезпечити потребу експорту», – написав він.

Другий вектор – здобуття нових ринків та збільшення поставок на вже існуючих. Так, наприклад, окрім традиційних країн-споживачів української аграрної продукції (країни Африки та Азії), Мінагрополітики працює над збільшенням поставок товарів до ЄС та інші держав з високою купівельною спроможністю.

Наразі ведемо активні перемовини з КНР, Йорданією, Єгиптом, Сербією, Японією, Канадою, Сінгапуром, Кореєю, США, В’єтнамом, Малайзією, Індонезією та Індією щодо експорту до їхніх країн», – додав міністр.

Та нагадав, що наразі Україна ратифікувала угоду про вільну торгівлю з Канадою, та очікує на  укладання подібних договорів з Ізраїлем, Туреччиною та Сербією. А ось третім вектором для збільшення експорту стане добрий імідж українських аграрних продуктів.  

Третій вектор нашої діяльності – забезпечення якості та безпечності сільськогосподарської продукції. Для цього ми переглядаємо українське законодавство, адаптуючи його до вимог ЄС, регулярно проводимо семінари з питань харчового законодавства. Заходи відбуваються у всіх регіонах України, щоб кожен охочий міг взяти участь у створенні нового законодавства, спілкуючись з експертами та надаючи свої пропозиції», – наголосив Тарас Кутовий.

На його думку, наповнювати експортну складову має малий та середній бізнес.

Для нього, згідно зі стратегією, створимо експортно-кредитну агенцію та інститут торгових і аграрних аташе в найбільших регіонах країни. Маю надію, що збільшення експортного потенціалу країни торкнеться не тільки агропромислового комплексу. Разом ми створимо нові робочі місця, збільшимо обсяги виробництва української продукції, покращимо економіку держави та добробут кожного українця», – підсумував міністр агарної політики та продовольства України.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

Вибір редакції

8 липня 2020
Програми держпідтримки для агросектору на 2021-2023 роки: тваринництво, рослинництво, фермерство, кредитування, сільгосптехніка
Уряд показав середньострокові програми держпідтримки агросектору на 2021-2023 роки. МЕРТ діє за принципом Мінфіну: замість плану програм на наступний...
7 липня 2020
Як відредагувати земельну реформу в Україні, скориставшись досвідом країн ЄС та США
Вже з 1 липня 2021 року в Україні запрацює ринок сільськогосподарської землі для фізичних осіб, а з 1 січня 2023 року — для юридичних (лише...
6 липня 2020
Реформа районних рад — законопроєкт №3485: парламент, президент і уряд створюють районних феодалів
Експерт з політики та місцевого самоврядування Олександр Солонтай розповідає про наслідки прийняття парламентом законопроєкту №3485: феодалізація...