Вільні цистерни для олії допоможуть аграріям зберегти врожай кукурудзи та обігові кошти — Укроліяпром

Ритмічне перевезення рослинної олії залізницею та своєчасне проходження харчових танкерів до українських портів допоможуть аграріям швидше отримувати кошти за насіння соняшнику й звільняти елеватори для зберігання кукурудзи. Про це заявив генеральний директор асоціації «Укроліяпром» Степан Капшук.

За його словами, дискусія щодо пріоритетності залізничних і портових перевезень загострилася на тлі пікового навантаження під час збирання врожаю. Водночас перевезення рослинної олії та зерна не конкурують безпосередньо за рухомий склад: для олії використовують спеціалізовані цистерни, а для зернових — вагони-хопери.

Капшук зазначив, що продаж насіння соняшнику українським олійноекстракційним заводам дає виробникам змогу отримувати оплату після відвантаження, уникати частини витрат на експортну логістику та швидше фінансувати закупівлю пального, добрив і виплату зарплат.

За оцінкою, яку наводили представники Всеукраїнської аграрної ради у коментарях для Forbes, за світової ціни на пшеницю близько $180 за тонну логістика до портів і морський фрахт можуть коштувати до $100 за тонну. У такому разі виробнику залишається близько $80 за тонну ще до врахування інших витрат.

За словами Капшука, своєчасна переробка соняшнику особливо важлива під час активного збирання кукурудзи. Насіння соняшнику через високий вміст олії, який може сягати 50%, чутливе до умов зберігання. За підвищеної вологості воно може самозігріватися та втрачати якість.

Якщо переробні заводи працюють безперервно, вони оперативно приймають сировину від аграріїв, звільняючи елеватори й сушильні потужності для кукурудзи. Натомість затримки з вивезенням готової олії можуть призвести до переповнення резервуарів і зупинки виробництва. У такому разі підприємства змушені обмежувати приймання нового насіння.

Капшук наголосив, що олійноекстракційні заводи працюють у безперервному технологічному циклі, а запаси для зберігання готової продукції, за його словами, розраховані приблизно на 5–7 діб роботи. Тому тривале блокування відвантажень може спричинити вимушену зупинку ліній і фінансові втрати.

В «Укроліяпромі» стверджують, що регулярний рух наливних поїздів не забирає зерновози в аграріїв. Крім того, за оцінкою асоціації, один потяг із рослинною олією за обсягом валютної виручки та податковими надходженнями може дорівнювати чотирьом-п’ятьом потягам із зерном.

Окремою проблемою Капшук назвав затримки спеціалізованих харчових танкерів. Вони використовують наливні термінали, тоді як судна для перевезення зерна завантажуються на інших причалах. Тому, за його словами, своєчасне проведення танкерів до готових терміналів не повинно створювати конкуренції із зерновими суднами.

Асоціація закликає «Укрзалізницю» запровадити технологічні графіки руху та забезпечити тягу для маршрутів перевезення рослинних олій у спеціалізованих цистернах. Адміністрацію морських портів України закликають забезпечувати своєчасну лоцманську проводку й заведення харчових танкерів до портів, якщо наливні термінали готові до роботи.

На думку Капшука, узгодження залізничної та портової логістики дасть змогу підтримати безперервну роботу переробних підприємств, забезпечити аграріям швидші розрахунки за сировину та звільнити складські потужності для нового врожаю кукурудзи.