Відсутність спецлабораторій не сприяє виходу українських гібридів на зовнішні ринки
Відсутність спецлабораторій не сприяє виходу українських гібридів на зовнішні ринки

В Україні відсутня база для сертифікації насіння за вимогами ІСТА та ОЕСР, через відсутність спеціальних лабораторій, що практично не дозволяє вийти з нашими гібридами на зарубіжні ринки.

Про це повідомив завідувач відділу селекції і на­сінництва зернових культур Інституту сільського господарства степо­вої зони НААН Борис Дзюбецький.

За словами академіка, український ринок насіння є одним із найбільших в Європі і споживає біля 110-140 тис т насіння гібридів першого покоління та надзвичайно економічно привабливий. Ціна необхідного насіння при площі посіву 4,5 млн га складає біля 3 млрд грн. за вітчизняними цінами (при середній ціні 700 грн за посівну одиницю), а за цінами провідних зарубіжних компаній біля 20 млрд грн.

Крім того вартість насіння батьківських форм навіть при площі ділянок гібридизації 40 тис. га складає біля 110 млн грн. за вітчизняними цінами і біля 1 млрд грн. за цінами зарубіжних компаній.

"Виходячи з реалій сьогоднішнього дня, є декілька шляхів впливу на впровадження нових гібридів, враховуючи відсутність кукурудзообробних заводів. Це, в першу чергу, реалізація насіння батьківських форм за ліцензійними договорами сертифікованим насіннєвим господарствам. Інститутом таким чином доведена площа посівів ділянок гібридизації наших гібридів до понад 14 тис. га (приблизно 30-35 %від їх загальної площі. В останні роки вирощуванням їх займаються від 80 до 100 господарств у різних зонах України від яких отримано понад 5 млн грн. платежів у 2016 р", - говорить науковець.

Дзюбецький додає, що такі насіннєві господарства зацікавлені в інтенсивному впровадженні нових гібридів. "Зокрема, тільки в 2016 р. ми змогли розпочати насінництво 8 нових гібридів, занесених до Державного реєстру на 2014-2016 рр. на площі 2178 га, що дасть можливість уже в 2017 р. висівати їх на площі біля 100 тис га", - зазначив він. 

Другий напрямок цієї роботи – це продаж ліцензій на гібриди або окремі лінії, що особливо ефективно при заключенні договорів з іноземними компаніями. Проте найкращим, на думку академіка, є створення селекційно-насінницьких компаній з повним циклом виробництва від селекції для реалізації насіння, оскільки дві перші схеми не дозволяють у повній мірі контролювати якість і кількість виробленого насіння.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

9 липня 2018
Реєстрацію за кордоном пройшли понад 100 українських сортів гібридів, – НААН
Державну реєстрацію за кордоном пройшли понад 100 сортів гібридів НААН. Про це в інтерв’ю «Бізнес Цензор»Президент Національної...
17 липня 2017
Фінансування лабораторних досліджень зросте до 10 тис. відсотків
Цьогоріч науковці на розвиток галузі (проведення лабораторних випробувань, вимірювань, досліджень тощо) отримають від держави у 100 разів більше...
10 листопада 2016
НААН створює робочу групу з напрацювання земельного законодавства
Вчені Академії (НААН) дійшли висновку, що запровадження повноцінного обігу земель сільськогосподарського призначення в Україні можливе за умови...

Вибір редакції

20 серпня 2019
Земельний вакуум — за крок до реформи у влади немає бачення її змісту
На днях я переглянув прямий ефір одного з провідних українських телеканалів, де виступали різні експерти з питань реформи земельних відносин, зокрема...
21 серпня 2019
Олександр Солонтай: «Сире» зняття мораторію стане початком кінця Зеленського
9-те скликання Ради! Чи стане воно ефективним завдяки моноїстичній більшості зелених? Чим займатиметься у ній аграрне лобі? Та чи здетонує земельна...