Відсутність спецлабораторій не сприяє виходу українських гібридів на зовнішні ринки
Відсутність спецлабораторій не сприяє виходу українських гібридів на зовнішні ринки

В Україні відсутня база для сертифікації насіння за вимогами ІСТА та ОЕСР, через відсутність спеціальних лабораторій, що практично не дозволяє вийти з нашими гібридами на зарубіжні ринки.

Про це повідомив завідувач відділу селекції і на­сінництва зернових культур Інституту сільського господарства степо­вої зони НААН Борис Дзюбецький.

За словами академіка, український ринок насіння є одним із найбільших в Європі і споживає біля 110-140 тис т насіння гібридів першого покоління та надзвичайно економічно привабливий. Ціна необхідного насіння при площі посіву 4,5 млн га складає біля 3 млрд грн. за вітчизняними цінами (при середній ціні 700 грн за посівну одиницю), а за цінами провідних зарубіжних компаній біля 20 млрд грн.

Крім того вартість насіння батьківських форм навіть при площі ділянок гібридизації 40 тис. га складає біля 110 млн грн. за вітчизняними цінами і біля 1 млрд грн. за цінами зарубіжних компаній.

"Виходячи з реалій сьогоднішнього дня, є декілька шляхів впливу на впровадження нових гібридів, враховуючи відсутність кукурудзообробних заводів. Це, в першу чергу, реалізація насіння батьківських форм за ліцензійними договорами сертифікованим насіннєвим господарствам. Інститутом таким чином доведена площа посівів ділянок гібридизації наших гібридів до понад 14 тис. га (приблизно 30-35 %від їх загальної площі. В останні роки вирощуванням їх займаються від 80 до 100 господарств у різних зонах України від яких отримано понад 5 млн грн. платежів у 2016 р", - говорить науковець.

Дзюбецький додає, що такі насіннєві господарства зацікавлені в інтенсивному впровадженні нових гібридів. "Зокрема, тільки в 2016 р. ми змогли розпочати насінництво 8 нових гібридів, занесених до Державного реєстру на 2014-2016 рр. на площі 2178 га, що дасть можливість уже в 2017 р. висівати їх на площі біля 100 тис га", - зазначив він. 

Другий напрямок цієї роботи – це продаж ліцензій на гібриди або окремі лінії, що особливо ефективно при заключенні договорів з іноземними компаніями. Проте найкращим, на думку академіка, є створення селекційно-насінницьких компаній з повним циклом виробництва від селекції для реалізації насіння, оскільки дві перші схеми не дозволяють у повній мірі контролювати якість і кількість виробленого насіння.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

9 липня 2018
Реєстрацію за кордоном пройшли понад 100 українських сортів гібридів, – НААН
Державну реєстрацію за кордоном пройшли понад 100 сортів гібридів НААН. Про це в інтерв’ю «Бізнес Цензор»Президент Національної...
17 липня 2017
Фінансування лабораторних досліджень зросте до 10 тис. відсотків
Цьогоріч науковці на розвиток галузі (проведення лабораторних випробувань, вимірювань, досліджень тощо) отримають від держави у 100 разів більше...
10 листопада 2016
НААН створює робочу групу з напрацювання земельного законодавства
Вчені Академії (НААН) дійшли висновку, що запровадження повноцінного обігу земель сільськогосподарського призначення в Україні можливе за умови...

Вибір редакції

16 жовтня 2023
Аграрні закони та законопроекти за 2023 рік
Ринок землі, передача державних земель Фонду держмайна, земельні пільги для учасників бойових дій, ринок ГМО, агроекспорт, сухопутні коридори,...
13 листопада 2023
Аграрний експорт з України – уряд змінив правила
Аграрний експорт України з 11 листопада 2023 року почав здійснюватися за новими правилами. Підстава – в дію вступили дві урядові постанови: №...
8 грудня 2023
Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?
Входження України до Євросоюзу радикально оновить реформу Спільної аграрної політики (САП) ЄС, або «розірве» з середини аграрний бюджет...