Найбільше завдання і виклик для України в рамках програми декарбонізації – реалізувати на практиці програму Національного визначеного внеску
Найбільше завдання і виклик для України в рамках програми декарбонізації – реалізувати на практиці програму Національного визначеного внеску

Реалізувати на практиці кліматичні зобов'язання, які взяла на себе Україна в рамках Національного визначеного внеску, можна лише за умови системної і скоординованої співпраці між всіма міністерствами і відомствами, які задіяні в цьому процесі. Таку заяву під час круглого столу «Життя після Глазго», організованого Ukrainian Business and Trade Association (UBTA), зробила голова підкомітету з питань зміни клімату та охорони атмосферного повітря комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Леся Василенко.

«Сьогодні дуже важливо, щоб ті запити, які розіслало Міністерство захисту довкілля на цілу низку міністерств, щодо подання даних, інформації і планів з реалізації Національного визначеного внеску (НВВ) були заповнені і подані. Лише за умови координованих спільних зусиль ми зможемо досягти результату. Буде дуже прикро, якщо на наступний СОР Україна приїде лише з деклараціями і до нас виникнуть запитання про вже зроблені кроки», – заявила Леся Василенко.

За словами Василенко, діалог на СОР-26 у Глазго за участі представників уряду, бізнесу, парламенту та громадськості, який був налагоджений і проведений на паритетних умовах, має  продовжуватися і посилюватися. Основою цього діалогу має бути принцип одного на всіх довкілля і однієї на всіх планети. Плану «Б» у нас немає.

Для бізнесу це важливо, адже ми говоримо про стале використання ресурсів. Якщо ресурси будуть вичерпані, бізнес не зможе розвиватися за своїми звичними планами. Тому мова заходить про стале використання ресурсів і про стале ведення бізнес-моделі. Реалізація цього задуму можлива завдяки доступу до новітніх технологій, які ми можемо використовувати. Але щоб бізнес отримав доступ до цих технологій, цей перехід має теж бути сталим та контрольованим, а для цього потрібні ресурси. Наше спільне завдання – вибудувати надійні партнерства із зовнішніми контрагентами. Екологізація бізнесу, суспільства та країни можливі у тому випадку, якщо ми налагодимо сталі фінансово-економічні та торгівельні партнерства з представниками як країн ЄС так і з іншими країнами світу», – заявила Леся Василенко.

Як заявила Василенко, парламент має зіграти особливу роль у цьому процесі, адже він повинен створити регуляторну інфраструктуру для того, щоб всі інші кластери працювали в координованих та виважених умовах. В першу чергу, мова йде про прийняття низки законопроектів про зменшення промислового забруднення, також це мають бути законотворчі ініціативи про екологізацію інвестицій (в тому числі і зміни до закону про промислові парки), законодавчі ініціативи направлені на підвищення енергоефективності і законопроєкти про добровільне кліматичне декларування та планування кліматичних бюджетів.

Нагадаємо, представники уряду України та бізнесу (аграрного у тому числі) на початку листопада представили порядок денний з декарбонізації до 2030 року на саміті ООН з питань глобальної політики щодо зміни клімату. 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

До теми

23 листопада 2021
UBTA вже має готові напрацювання для українського бізнесу в межах глобального тренду з декарбонізації
На СОР26 в Глазго вперше від України було організовано спільну дискусію щодо опрацювання українським урядом та бізнесом ключових завдань у межах...
19 вересня 2020
В МЕРТ пояснили чи варто розраховувати аграріям на спрощення оподаткування через кліматичні проблеми
Представники Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, відповідаючи на запит AgroPolit.com, пояснили чи зможуть аграрії,...

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...