Інвентаризації земель держпідприємств заважає конфлікт інтересів

Проблема інвентаризації земель полягає в тому, що, як правило, землі держпідприємствам надавалися на початку 1990-их років. Деякі з них мають акти ще з радянських часів. Звісно, за цей час дуже багато змін відбулося у землекористуванні. Таку заяву в коментарі AgroPolit.com зробив заступник Голови Ради Асоціації «Земельна спілка України» Андрій Мартин.

За його словами, десь ці землі по краях «понадкушували», десь ці землі були людям роздані і т.д. Тож коли постає питання про інвентаризацію, виникає нестиковка інтересів, адже директор державного підприємства ніколи не підпише документи на реєстрацію ділянки, якщо у нього площа земельної ділянки менша за ту, яка значиться в попередньому державному акті.

Якщо він таке зробить, його відразу ж звинуватять у розбазарюванні землі. А з іншого боку, значна частина цих земель перебуває у приватній власності, тут вже реєстратор відмовиться реєструвати те, що було раніше. Тому, на жаль, процедури вирішення цієї проблеми на рівні законодавства у нас немає. Підприємства наполягають, що у них інша кількість землі, ніж є по факту», – пояснив ситуацію Мартин.
Також він повідомив, що деякі підприємства інвентаризують свою землю, але якогось швидкого і однозначного рецепту для вирішення цього питання тут немає», – пояснив Мартин..

На думку Мартина, ситуацію ускладнює той факт, що зазвичай такі землі мають чимало суміжників, що призводить до межових спорів. Наприклад, ділянку приватної особи в сотню га і з трьома сусідами проінвентаризувати не дуже складно, а коли підприємство має декілька тисяч гектарів землі і сотні суміжників, виникають проблеми.

«Там можна 90 % межі узгодити, а на 10 % застрягти, і реєстрації так і не відбудеться. Інвентаризація потрібна для того, щоб мати змогу нормально закріпити землю за підприємством», – повідомив Андрій Мартин.

Детальніше про це читайте у матеріалі: Майбутнє сільськогосподарських земель у користуванні державних підприємств