В Україні необхідно змінити пропорції та структуру екологічного податку, — думка
В Україні необхідно змінити пропорції та структуру екологічного податку, — думка

Для вирішення складної кліматичної ситуації в Україні одним із простих шляхів є зміна пропорцій і структури екологічного податку. Про це розповів Дмитро Васильєв, керівник комітету Європейського зеленого курсу UBTA, у блозі на AgroPolit.com.

За його словами, зараз кошти надходять у такому форматі:  45% — до загального фонду держбюджету, 30% — до спецфонду обласного бюджету, 25% — до спецфонду місцевого бюджету. Такі заходи, як направлення коштів екоподатку замість загального фонду до спеціального, зміна пропорції на користь місцевих бюджетів, а також розробка підзаконного акту, який би якісно визначав порядок витрачання коштів і подальший моніторинг їх ефективності — вже значно покращили б ситуацію.

«Цікава позиція Міндовкілля щодо питання екологічного оподаткування: вони просувають ідею створення «кліматичного фонду» — окремої юридичної особи, що має власну структуру управління, яка акумулюватиме кошти екоподатку і буде ними розпоряджатися, направляючи на природоохоронні проєкти, а також буде використовувати їх для залучення міжнародного фінансування», — зазначивт експерт.

Своєю чергою, представники промисловості пропонують створення «Фонду декарбонізації». Відмінність від проєкту Міндовкілля полягає у тому, що, на думку бізнесу, першочергово потрібно провести екомодернізацію підприємств, оскільки найбільше забруднення довкілля відбувається саме через їх діяльність.

Виробники готові змінювати підходи і планувати відповідні видатки, адже вони зацікавлені зберегти попит на свою продукцію на міжнародних ринках. Бізнес вважає, що через «нецивілізовані підходи» у виробництві, їх товари можуть стати неконкурентоздатними. Позиція щодо фонду заснована на досвіді країн-сусідів, які вже пройшли цей етап. В них держава стимулювала процеси переходу на нові технології і надавала підприємствам підтримку у вигляді податкових канікул, зниження податкових ставок, пільгового кредитування», — резюмував Дмитро Васильєв.

Тому, він вважає, що в Україні доцільно використати кошти цього Фонду саме для надання підтримки підприємствам, щоб вони швидко змогли модернізуватися без втрат для економіки країни. А сама ідея створення Фонду, який би став джерелом екомодернізації, є цілком зрозумілою.

Нагадаємо, наслідками законопроекту №4167 щодо екологічного контролю стане закриття промислових підприємств України.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

7 червня 2021
Мінфін пропонує удвічі збільшити ставку єдиного податку для платників 4-ї групи
Міністерство фінансів України на чолі з Сергієм Марченком із подачі прем’єра Дениса Шмигаля ініціює збільшення податків для...
2 червня 2021
Наслідками законопроекту №4167 щодо екологічного контролю стане закриття промислових підприємств України
Законопроект №4167 «Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності» несе великий...
14 травня 2021
У законі про екологічний контроль потрібно збалансувати приватні та публічні інтереси –  UBTA
Поточна версія проєкту Закону України «Про державний екологічний контроль» №3091 не може бути підтримана. Причина  –...

Вибір редакції

16 жовтня 2023
Аграрні закони та законопроекти за 2023 рік
Ринок землі, передача державних земель Фонду держмайна, земельні пільги для учасників бойових дій, ринок ГМО, агроекспорт, сухопутні коридори,...
13 листопада 2023
Аграрний експорт з України – уряд змінив правила
Аграрний експорт України з 11 листопада 2023 року почав здійснюватися за новими правилами. Підстава – в дію вступили дві урядові постанови: №...
8 грудня 2023
Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?
Входження України до Євросоюзу радикально оновить реформу Спільної аграрної політики (САП) ЄС, або «розірве» з середини аграрний бюджет...