Експорт кукурудзи та соняшникової олії до Китаю за п’ять років зріс на 30%

Зараз право на експорт ячменю до Китаю має 51 виробник, сої – 52, кукурудзи – 273. Десять компаній отримали право поставляти заморожену лохину та чорницю. Соняшниковий шрот поставляють 36 виробників, ріпаковий шрот – дев'ять, буряковий жом – два. Право на експорт замороженої яловичини мають три підприємства, молочних продуктів – 35. Триває процедура акредитації українських підприємств для експорту до КНР меду. Про це йдеться у колонці Голови Держпродспоживслужби Владислави Магалецької для видання «Економічна правда».

«Головний капітал для будь-яких дружніх та партнерських взаємовідносин – це, звичайно, довіра. Без цього неможлива будь-яка співпраця. Спілкуючись з представниками бізнесу, я завжди наголошую, що недостатньо вийти на новий ринок, потрібно тримати високу планку якості продукції, що експортується», — зазначила Владислава Магалецька.

За перші два місяці цього року українські експортери відправили в Китай товарів більш ніж на 1 млрд дол. При цьому ріст становив 44%. Збільшення українських поставок до Піднебесної відбувся насамперед завдяки значному збільшенню експорту української аграрної продукції.

За словами Владислави Магалецької, Китай став беззаперечним лідером з імпорту кукурудзи, шроту соняшника, ячменю, ріпакової олії, м'яса великої рогатої худоби, молочної сироватки. КНР також купувала великі об'єми соняшникової та соєвої олії.

Крім того, Держпродспоживслужба активно працює над відкриттям китайських ринків м'яса птиці, борошна, риби і рибних продуктів, яєць та яєчних продуктів, пшениці, ріпаку, сорго, соєвого шроту, яблук, лохини, гороху, квасолі, черешні, кормів для домашніх тварин, комбікормів для тварин, птиці, солоду.

За словами Владислави Магалецької, для розширення поставок потрібні не лише прямі дії компетентних органів із скасування обмежень та отримання дозволів, а й розширення логістичних можливостей і взаємні інвестиції.

Держпродспоживслужба відіграє важливу роль у ефективності українського експорту. Її завданням є подолання технічних перешкод в торгівлі та забезпечення державних гарантій щодо дотримання вимог країн-партнерів.

Нагадаємо, у 2021 році товарообіг між Україною і Китаєм зріс на 18,4%.