Бахматюк розповів, як Україна може залучити  $50 млрд від Всебічного регіонального економічного партнерства
Бахматюк розповів, як Україна може залучити  $50 млрд від Всебічного регіонального економічного партнерства

Створення найбільшої світової економічної спільноти, так званої ВРЕП (Всебічне регіональне економічне партнерство)  відкриває вікно можливостей для багатомільярдних інвестицій в Україну. Про це в інтерв’ю 112 каналу розповів Олег Бахматюк, власник одного з найбільших в Україні агрохолдингів  «Укрлендфармінг».

За його словами, новина про створення найбільшої світової економічної спільноти – Всебічного регіональне економічне партнерства, – пройшла майже непоміченою для українських ЗМІ, хоча це було створення вільної економічної зони 16 країнами  Азії, про що було оголошено 15 листопада 2020 року в Ханої.

Партнерство відкриває вікно можливостей для України в залученні багатомільярдних інвестицій.

В чому суть цього економічного союзу (показово, що він відбувся в момент, коли вибори в США вже відбулися, але переможця ще не визначили)? В світі з'явився величезний центр економічного і політичного впливу. Це порядку 2,2 млрд людей, які живуть на цих територіях, це порядку 30% світової економіки, а головне — цей регіон значно менше за інші регіони світу страждає від наслідків пандемії. Він розпочав період росту, і цей регіон називають єдиним драйвером світового зростання ВВП», – зазначає Олег Бахматюк.

За його словами, поява цього конгломерату несе певну загрозу нашим товарам, тому що будуть відповідні преференції для тих територій, які входять в це об’єднання.

Але є і інша сторона, яку треба враховувати: це об’єднання найбільших суверенних фондів. Китай – це 3,7 трильйони доларів, Японія – 700 мільярдів, Сінгапур – 750, Корея – 600. Сукупно суверенні фонди, або фонди національної стабільності, управляють приблизно 10 трильйонами доларів. Враховуючи, що пандемія стимулювала емісію грошей для підтримки економіки, в світову фінансову систему влита величезна кількість ресурсу. Відповідно, ці суверенні фонди будуть знецінюватись», – зазначив Бахматюк.

Він додав, що є ще одна сторона:

Якщо подивитись на структуру експорту України, ми перетворюємось на експортера залізної руди (переважно в Китай), кукурудзи, пшениці і соняшникової олії. Ми перетворюємося на сировинну державу, скоріш за все сировина наступні два роки складатиме до 80% ВВП. І ці суверенні фонди, а я це знаю безпосередньо від їхніх менеджерів, у них постає питання вкладати інвестиції під території, які будуть постачати важливий сировинний ресурс для їхніх держав. Ми повністю потрапляємо в тренд».

Бізнесмен оцінює експортні можливості для України на цих ринках в 5-10 млрд доларів на рік.

Під такий товарний потік можна спокійно взяти 20-30 млрд доларів, а можливо, і до 50, інвестування  в державні папери. Єдине, треба гарантувати стабільний потік і якість, навіть ціна не має значення. Але Україну на сьогоднішній день на цих ринках не представляють модератори. Не можна увійти до приміщення, не відкривши двері. На цьому напрямку не працює команда людей, яка б вела політичні і економічні переговори. Але зараз вікно можливостей для України відкрите, і ситуація сприятлива для нас», – заявив Олег Бахматюк.

Також він зазначив, що такі ж можливості для України можуть надати і ринки Близького Сходу, зокрема Саудівської Аравії, де також можливо проводити переговори щодо залучення фінансів під поставки продовольства з України. Бахматюк заявив, що готовий працювати волонтером на державу в таких переговорах. 

Мені шкода буде, якщо Україна не залучить цю можливість. Бо від цього виграє кожен українець», – заявив бізнесмен.

Нагадаємо, що Україна «посадила себе на голку» кредитів і їй слід придивитися до досвіду Грузії у співпраці з МВФ та займати більш жорстку позицію по відношенню до Міжнародного валютного фонду. 

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

9 грудня 2020
Нацполіція відмовила НАБУ про подання Бахматюка до баз Інтерполу, – джерело
Департамент міжнародного поліцейського співробітництва Нацполіції України повідомив Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) про...
19 листопада 2020
Китай дозволив ще 6 українським виробникам експортувати ріпаковий та соняшниковий шрот
Китай акредитував українське підприємство-виробник соняшникового шроту та 5 підприємств-виробників ріпакового шроту для експорту на китайський ринок....
15 листопада 2020
У бюджеті на 2021 рік закладена можливість залучення 1 млрд грн закордонних інвестицій на АПК
У бюджеті на 2021 рік закладена можливість залучення 1 млрд 176 млн грн закордонних інвестицій на АПК. Про це свідчить аналітика...

Вибір редакції

16 жовтня 2023
Аграрні закони та законопроекти за 2023 рік
Ринок землі, передача державних земель Фонду держмайна, земельні пільги для учасників бойових дій, ринок ГМО, агроекспорт, сухопутні коридори,...
13 листопада 2023
Аграрний експорт з України – уряд змінив правила
Аграрний експорт України з 11 листопада 2023 року почав здійснюватися за новими правилами. Підстава – в дію вступили дві урядові постанови: №...
8 грудня 2023
Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?
Входження України до Євросоюзу радикально оновить реформу Спільної аграрної політики (САП) ЄС, або «розірве» з середини аграрний бюджет...