Експерти розповіли, як перезимують озимі зернові

Погода у кінці третьої декади листопада-на початку першої декади грудня була нестійкою. Майже на всій території країни середня температура повітря була вищою за норму на 1-7ºС і становила 0,8-8ºС.  Про це повідомляє пресслужба Національної академії наук України.

«За звітний період погода у південних областях внаслідок проходження теплих повітряних мас із Атлантики — теплою, як для цієї пори року; у західних — холодною, з незначними опадами у вигляді снігу; на решті території — прохолодною, хмарною (з незначними проясненнями в деякі дні) і вологою, відносна вологість повітря становила 84−90%», — йдеться в повідомленні.

Зазначається, що ґрунт промерзав на глибину 1−5 см, середня температура ґрунту на глибині 5 і 40 см відповідно становила 2ºС і 4,2ºС. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої (3 см) під час найбільшого похолодання не була нижчою 1−6ºС морозу.

Розрахункові критичні температури вимерзання цієї культури на 30 листопада для середньозимостійких сортів у фазі «кущіння» становили мінус 14,4ºС, за наявності 3-х листків — мінус 12,4ºС, у фазі «сходів» — мінус 11,4ºС.

Опади, які спостерігалися протягом останнього тижня, були у вигляді дощу, мокрого снігу, снігу. Їх кількість становила від 0,4 до 22 мм. Майже на всій території країни, крім південного регіону, тимчасово утворився сніговий покрив висотою 0,5−4,2 см, який внаслідок підвищеного температурного режиму погоди зруйнувався і на кінець третьої декади листопада вже був відсутній», — додають науковці.

На жаль, опади не покращили ситуацію з вологозапасами ґрунту, тобто, забезпечення ґрунту вологою не відбулося, а, навпаки, вона втрачалась на транспірацію при проходженні рослинами ростових процесів.

У цілому, погодні умови були задовільними для перезимівлі озимих зернових культур. Разом з тим, на незначній частині посівів відмічається затримка росту і розвитку рослин через гострий дефіцит вологи як в орному, так і підорному горизонтах ґрунту. На момент припинення осінньої метеорологічної вегетації, більшість посівів мали фазу розвитку „початок кущіння“, значна частина посівів перебувала у фазі „2−3 листків“, а подекуди „шилець“», — зауважили експерти.

Загальновідомо, що для доброї перезимівлі пшениці озимої рослини перед входом у зиму повинні пройти 2-й етап органогенезу, сформувати по 2−3, а сильнокущисті сорти — 3−4 стебла і загартуватися. Для цього необхідно 50−55 днів осінньої вегетації (залежно від сорту) та близько 460−580ºС активного тепла (сума активної температури вище +5ºС) за умови достатнього вологозабезпечення.

За таких умов формуються найстійкіші до несприятливих умов перезимівлі рослини озимих колосових культур. Більшу небезпеку низькі температури нестимуть рослинам озимих зернових, які увійшли в зиму у фазі „1−3 листків“.

Адже найвища кількість розчинних вуглеводів акумулюється у вузлах кущіння, менша — у листках», — наголошують у НААН.

Однак, в останні роки спостерігаємо неодноразові перепади температур від мінусових до плюсових, невисокий, нестійкий або відсутній сніговий покрив, від незначного промерзання ґрунту чи його талий стан. Під час відлиг, які тривають більше ніж 5 діб поспіль, озимі тимчасово відновлюють вегетацію.

Таке неодноразове порушення зимового спокою знижує морозостійкість рослин, веде до втрат ними запасних пластичних речовин (цукрів) і на час відновлення весняної вегетації вони будуть виснаженими й вразливими до будь-яких стрес-факторів», — підсумовують науковці.

Нагадаємо, що раніше повідомлялося. що лише 60-65% площ в Україні мають достатню кількість вологи для вегетації озимих.