Державне цінове регулювання завдасть шкоди ринку зерна, — УЗА
Державне цінове регулювання завдасть шкоди ринку зерна, — УЗА

Українська зернова асоціація звернулася до голови комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики та депутатів з листом і пересторогами про те, якої значної шкоди може завдати державне цінове регулювання на ринку зерна. Про це повідомляє прес-служба УЗА.

«Сьогодні Україна виробляє вдвічі-втричі більше зернових та олійних культур, аніж здатна спожити сама. Останніх кілька років підряд виробництво зернових та олійних перевищує 85 млн т, при цьому внутрішнє споживання не перевищує 30 млн т. А минулий маркетинговий рік став рекордним для України як з виробництва — 98 млн т, так й експорту — 62 млн т зернових та олійних», — йдеться в повідомленні.

Таким чином, повідомляється, Україна змушена просто експортувати надлишки зерна та олійних, оскільки не здатна спожити стільки зерна самостійно, а це дає змогу заробити додаткові кошти аграріям та країні: у 2019 році Україна отримала лише від експорту зернових культур понад $9,6 млрд і за цим показником посіла друге місце у світі після США.

Загалом же експорт зернових та олійних культур з продуктами їх переробки приносить близько $16 млрд щорічно, а весь аграрний експорт забезпечує понад 40% валютних надходжень та є основним сьогодні фактором підтримки економіки України. Понад те, Україна має значний потенціал до нарощування обсягів виробництва зерна за рахунок підвищення врожайності культур», — розповідають в УЗА.

У компанії додали, що Україна експортує вдвічі більше зерна, аніж споживає сама, і при цьому зерно — це біржовий товар, то ціни на нього формуються на світових ринках — це основний індикатор для українського зернового ринку. При цьому, для міжнародної торгівлі характерна розмаїтість цін, яка проявляється в тому, що один і той же товар може бути проданий за різними цінами, залежно від часу й місця продажу, від взаємовідносин між продавцем і покупцем, від умов угоди, характеру ринку й джерел цінової інформації.

Понад те, на світовому ринку є постійні цінові коливання, присутня система надбавок і знижок, які встановлюють в залежності від ринкової кон’юнктури, місця і часу торгової угоди тощо. Українське зерно не виняток і ціни на нього формуються на міжнародних ринках, а не виробниками чи постачальниками зерна. Відтак ринок сам регулює чи встановлює мінімальні та максимальні ціни на зернові та олійні культури», — пояснюють експерти.


В УЗА вважають, що в результаті, в умовах ринкових механізмів, будь-яке державне регулювання цін призведе до вкрай негативних наслідків, включно зі зниженням попиту на українське зерно, а відтак формування надлишкових запасів, падіння цін та зрештою зменшення виробництва зерна та стагнації галузі.

Економіка може втратити понад $10 млрд експорту, а це катастрофічно зменшить бюджетні надходження та негативно позначиться на курсовій стабільності української гривні», — наголошують в асоціації.

УЗА безумовно пишається тим, що за останні 30 років вітчизняна аграрна галузь не лише не втратила позиції порівняно з 1991 роком, але стала сильнішою та розвиненішою — суттєво наростила обсяги як виробництва, так і експорту. Так, всього 20 років тому Україна збирала урожай на рівні 35−40 млн, а експорт ледве сягав 10 млн т.

Сьогодні виробництво плавно рухається до позначки 100 млн т щорічно та експорту в 70 млн т. Таких результатів вдалось досягнути в першу чергу через відсутність втручання держави в питання розвитку галузі, працьовитість українських аграріїв, інвестиції в галузь та культуру торгівлі, що була принесена міжнародними компаніями», — додають фахівці.

В компанії наголошують, що, враховуючи європейський вектор руху України до цивілізованих практик ведення бізнесу, вітчизняні парламентарі та урядовці повинні усвідомлювати ті негативні наслідки державного регулювання цін, які пережили європейські країни в минулому столітті.

Державне регулювання цін на зерно чи встановлення мінімальних чи максимальних цін на зернові та олійні культури відкине аграрну галузь України в планово-адміністративні економічні умови, за якими ринкові механізми втратять будь-який сенс. В таких умовах не буде розвиватись галузь, інвестиції наблизяться до нуля, а компанії, що забезпечують ліквідність на вітчизняному ринку зерна та дають можливість українському аграрію обирати кому і за якою ціною продати вирощене зерно, вимушені будуть залишити нашу країну. Такий сценарій однозначно призведе до стагнації аграрної галузі, відновлення якої потребуватиме десятки років та мільярди інвестицій», — стверджують аналітики УЗА.

Крім того, УЗА особливо підкреслює, що на українському ринку зерна відсутні будь-які прояви монополії, понад 20 компаній забезпечують близько 80−90% експорту, а відтак здорова конкуренція між ними дозволяє оптимізувати ведення бізнесу та підвищувати ефективність виробництва і експорту зерна.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

19 листопада 2020
Зерновики закликали уряд адаптувати до норм ЄС використання пестицидів в Україні
Українська зернова асоціація закликає уряд прискорити адаптацію українського законодавства до норм ЄС щодо використання пестицидів хлорпиріфос та...
27 жовтня 2020
ЄБА пропонує змінити регулювання цін на продукти харчування
Європейська Бізнес Асоціація пропонує скоригувати умови обов’язкового для українського бізнесу декларування зміни цін на соціально значущі...
24 жовтня 2020
В Україні запровадять цінове регулювання зернових — новий законопроєкт
Зерновому ринку пропонують встановити законом мінімальні закупівельні ціни на зернові. Про це йдеться у проєкті закону поданому до парламенту,...

Вибір редакції

1 березня 2021
Експорт зернових з України: запаси кукурудзи, пшениці, соняшника – фактор Китаю
За даними ДФС станом на 22 лютого 2021 року Україна експортувала 31 млн тонн зернових та зернобобових культур. Зокрема, пшениці експортовано 13,3 млн...
2 березня 2021
Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС у 2015-2020 роках: експорт, імпорт, квоти, економічні досягнення та провали
Ключові економічні показники дії зони вільної торгівлі між Україною та ЄС з 2015 по вересень 2020 року – Європейський Союз все більше стає...
23 лютого 2021
Іван Чайківський: Першочергове завдання для парламенту – ухвалити пакет земельних законів, аби дати старт безпечній земельній реформі
Парламент якнайшвидше має прийняти два важливі земельні закони (2194 та 2195), аби з 1 липня 2021 року стартував цивілізований вільний ринок землі....