Витрати на будівництво внутрішньо господарських зрошувальних мереж можуть становити $1,5-2 тис/га
Витрати на будівництво внутрішньо господарських зрошувальних мереж можуть становити $1,5-2 тис/га

В Україні витрати на будівництво внутрішньо господарських зрошувальних мереж можуть становити $1,5-2 тис/га. Про це заявив  директор Інституту водних проблем та меліорації НААНУ Михайло Ромащенко під час конференції «Інноваційна іригація. Чи наступить ера відродження?» в рамках ІнтерАгро-2020, повідомляє ІА «Інфоіндустрія». 

За оцінками науковців, прибутковість богарного землеробства на Півдні становить не більше 100-200 дол/га, тоді як будівництво внутрішньо господарських мереж потребує не менше 1,5-3 тис дол/га. Сільгоспвиробники за такого рівня прибутковості не зможуть собі цього дозволити. А тому якщо на рівні держави не буде створено система підтримки розвитку зрошення і доступу аграріїв до довгих і дешевих грошей на 10-15 років під низькі відсотки, умов для розвитку зрошення не буде.

«Ми говоримо про зрошення на півдні, але чомусь забуваємо, що кліматичні зміни вже обумовили формування дефіциту природного вологозабезпечення в Поліській зоні і в Лісостепу. Поза увагою залишається також проблема відновлення та реконструкції 3,3 млн га дренажних систем. Але до відновлення та реконструкції слід додати ще один напрямок — водорегулювання», — сказав Михайло Ромащенко..

Він наголосив, що сьогодні в Україні обговорюється питання організаційної форми управління державними водними системами.

Наукова спільнота давно пропонує створити відповідний суб’єкт господарювання не лише з повноваженнями експлуатації та утримання міжгосподарських мереж, а й з правом залучення інвестицій, в тому числі міжнародних фінансових інституцій на модернізацію та подальший розвиток міжгосподарських мереж. Михайло Ромащенко позитивно оцінює План заходів щодо розвитку водної сфери, затверджений Кабміном 21 жовтня цього року. «Наголошую, створення організації водокористувачів не забезпечить нарощування площ, якщо не буде проведено інституційної реформи і не змінено систему управління зрошенням», — підкреслив Михайло Ромащенко.

Науковець закликав також звернути увагу на заходи щодо поліпшення якості води та розширення джерел водопостачання. Якщо говоримо про розширення площ під зрошенням на Одещині, треба думати про те, як залучити водних ресурсів Дунаю.

Нагадаємо, що уряд на своєму засіданні розглянув та затвердив План заходів із реалізації Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року. 

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

26 жовтня 2020
ЄБРР залучать до реформування системи зрошення та дренажу в Україні
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України та Європейський банк реконструкції та розвитку визначають напрями співпраці у питаннях...
22 жовтня 2020
Уряд ухвалив план заходів для реалізації стратегії зрошення: фермери просять страхування та компенсацію з резервного фонду
Уряд нарешті ухвалив план заходів для реалізації стратегії зрошення та дренажу до 2030 р. Почати обіцяють з аудиту та інвентаризації вже цього року....
12 жовтня 2020
Мінекономіки планує кредитні пільги фермерам на зрошувальне обладнання
У Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України відбулося засідання Координаційної ради з питань розвитку зрошувальних...

Вибір редакції

16 жовтня 2023
Аграрні закони та законопроекти за 2023 рік
Ринок землі, передача державних земель Фонду держмайна, земельні пільги для учасників бойових дій, ринок ГМО, агроекспорт, сухопутні коридори,...
13 листопада 2023
Аграрний експорт з України – уряд змінив правила
Аграрний експорт України з 11 листопада 2023 року почав здійснюватися за новими правилами. Підстава – в дію вступили дві урядові постанови: №...
8 грудня 2023
Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?
Входження України до Євросоюзу радикально оновить реформу Спільної аграрної політики (САП) ЄС, або «розірве» з середини аграрний бюджет...