Витрати на будівництво внутрішньо господарських зрошувальних мереж можуть становити $1,5-2 тис/га
Витрати на будівництво внутрішньо господарських зрошувальних мереж можуть становити $1,5-2 тис/га

В Україні витрати на будівництво внутрішньо господарських зрошувальних мереж можуть становити $1,5-2 тис/га. Про це заявив  директор Інституту водних проблем та меліорації НААНУ Михайло Ромащенко під час конференції «Інноваційна іригація. Чи наступить ера відродження?» в рамках ІнтерАгро-2020, повідомляє ІА «Інфоіндустрія». 

За оцінками науковців, прибутковість богарного землеробства на Півдні становить не більше 100-200 дол/га, тоді як будівництво внутрішньо господарських мереж потребує не менше 1,5-3 тис дол/га. Сільгоспвиробники за такого рівня прибутковості не зможуть собі цього дозволити. А тому якщо на рівні держави не буде створено система підтримки розвитку зрошення і доступу аграріїв до довгих і дешевих грошей на 10-15 років під низькі відсотки, умов для розвитку зрошення не буде.

«Ми говоримо про зрошення на півдні, але чомусь забуваємо, що кліматичні зміни вже обумовили формування дефіциту природного вологозабезпечення в Поліській зоні і в Лісостепу. Поза увагою залишається також проблема відновлення та реконструкції 3,3 млн га дренажних систем. Але до відновлення та реконструкції слід додати ще один напрямок — водорегулювання», — сказав Михайло Ромащенко..

Він наголосив, що сьогодні в Україні обговорюється питання організаційної форми управління державними водними системами.

Наукова спільнота давно пропонує створити відповідний суб’єкт господарювання не лише з повноваженнями експлуатації та утримання міжгосподарських мереж, а й з правом залучення інвестицій, в тому числі міжнародних фінансових інституцій на модернізацію та подальший розвиток міжгосподарських мереж. Михайло Ромащенко позитивно оцінює План заходів щодо розвитку водної сфери, затверджений Кабміном 21 жовтня цього року. «Наголошую, створення організації водокористувачів не забезпечить нарощування площ, якщо не буде проведено інституційної реформи і не змінено систему управління зрошенням», — підкреслив Михайло Ромащенко.

Науковець закликав також звернути увагу на заходи щодо поліпшення якості води та розширення джерел водопостачання. Якщо говоримо про розширення площ під зрошенням на Одещині, треба думати про те, як залучити водних ресурсів Дунаю.

Нагадаємо, що уряд на своєму засіданні розглянув та затвердив План заходів із реалізації Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року. 

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

22 лютого 2021
В Україні збільшать площу зрошуваних земель на третину
Державне агентство водних ресурсів України цього року планує збільшити площу зрошуваних земель на третину до 624,8 тис. га. Про це повідомив глава...
21 грудня 2020
В Кабміні затвердять план заходів Стратегії зрошення на період до 2030 року 
В Кабміні підготували план заходів з реалізації Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року. Про це ідеться у розпорядженні уряду,...
10 грудня 2020
У реанімацію зрошення українського Півдня потрібно вкласти $5 млрд
Для відновлення мережі зрошення на 2 млн га на півдні України потрібно близько $5 млрд. Про це в  інтерв’ю АgroРolit.com заявив депутат...

Вибір редакції

1 березня 2021
Експорт зернових з України: запаси кукурудзи, пшениці, соняшника – фактор Китаю
За даними ДФС станом на 22 лютого 2021 року Україна експортувала 31 млн тонн зернових та зернобобових культур. Зокрема, пшениці експортовано 13,3 млн...
2 березня 2021
Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС у 2015-2020 роках: експорт, імпорт, квоти, економічні досягнення та провали
Ключові економічні показники дії зони вільної торгівлі між Україною та ЄС з 2015 по вересень 2020 року – Європейський Союз все більше стає...
23 лютого 2021
Іван Чайківський: Першочергове завдання для парламенту – ухвалити пакет земельних законів, аби дати старт безпечній земельній реформі
Парламент якнайшвидше має прийняти два важливі земельні закони (2194 та 2195), аби з 1 липня 2021 року стартував цивілізований вільний ринок землі....