Україна може перейняти досвід Туреччини і знизити свою залежність від імпорту мінеральних добрив, — експерти
Україна може перейняти досвід Туреччини і знизити свою залежність від імпорту мінеральних добрив, — експерти

Україні слід уважно вивчити досвід Туреччини в підходах до обігу аміачної селітри, особливо в контексті нещодавнього вибуху цієї речовини в порту Бейрута. Про це пишуть експерти Українського інституту майбутнього Ілля Куса і Юрій Романенко в доповіді «Чому вчить Україну вибух у порту Бейрута», передає Уніан.

Автори доповіді відзначають, що високі техногенні, терористичні та екологічні ризики, пов'язані з аміачною селітрою, стали хорошим приводом для деяких держав диверсифікувати свою економіку й відмовитися від зовнішньоекономічних залежностей. Зокрема, експерти звертають увагу на досвід Туреччини, яка кілька років тому повністю заборонила імпорт аміачної селітри (нітрату амонію) на свою територію.

Як один із найбільших у регіоні імпортерів нітрату амонію (400-800 тисяч тонн на рік), Туреччина давно виношувала плани щодо позбавлення свого агропромислового комплексу залежності від закордонних поставок, передусім російських, відзначають експерти.

Протягом останніх 10 років турецький уряд видав величезний карт-бланш вітчизняним хімікам, максимально сприяючи розширенню, розвитку й оновленню турецьких підприємств із виробництва аміачної селітри та інших мінеральних добрив», — повідомляють автори доповіді.

Відзначається, що Міністерство сільського господарства Туреччини видало циркуляр про істотні обмеження в імпорті селітри в лютому 2015 року, а на початку червня 2016 року турецький уряд прийняв рішення повністю заборонити імпорт будь-яких добрив, у складі яких є аміачна селітра.

На думку експертів, даний крок вплинув не тільки на безпеку країни, а й призвів до зростання виробництва добрив в країні.

До теперішнього моменту Туреччина є одним із найуспішніших експортерів міндобрив у регіоні», — повідомляють Ілля Куса та Юрій Романенко.

Таким чином, Туреччина, заборонивши імпорт аміачної селітри, наклавши істотні обмеження на її перевезення всередині держави, істотно розширивши власну базу виробництва і оновивши її інфраструктуру, зуміла вирватися із залежності від зовнішніх поставок хімікатів для свого сільського господарства.

Експерти відзначають, Україна, зі своїми розвиненими хімічними підприємствами, сьогодні до 40% необхідного країні річного обсягу аміачної селітри імпортує.

Щорічний обсяг споживаної аміачної селітри становить понад 2 мільйони тонн. Україна може виробляти весь цей обсяг, але імпортує близько 700 тисяч тонн на рік», — повідомляють аналітики.

За словами експертів, найслабшим місцем в питанні імпорту аміачної селітри є українська портова інфраструктура, яка не розрахована на прийом, зберігання і перевалку подібного вантажу.

Ще десять років тому було складно собі уявити, що ми будемо морем приймати до 40% необхідного країні річного обсягу аміачної селітри. Зрозуміло, що необхідної портової інфраструктури в Україні просто немає», — наголошується в доповіді.

«У розпал посівних кампаній через українські порти щомісяця може перевалюватися близько 100 тисяч тонн нітрату амонію. Це продукція, яка заходить до нас із тієї ж Туреччини, Грузії, Румунії, Болгарії. Водночас, майже кожна з цих країн є або країною-прокладкою для російських виробників агрохімії, або підприємства перебувають у тісній кооперації з російськими компаніями», — пишуть автори доповіді, наводячи за приклад грузинський «Руставіазот», який у власності російського олігарха Євтушенкова.

Водночас імпортом аміачної селітри, згідно з доповіддю, займаються «десятки приватних компаній, яких не «бачить» ні уряд, ні правоохоронні структури.

На думку авторів доповіді, такий стан речей веде до величезних ризиків безпеки, особливо в умовах війни на Донбасі, близькості Донбасу і Криму до основних українських портів, на складах яких зберігаються тисячі тонн селітри. Експерти вважають, що Україна може перейняти досвід Туреччини і позбутися залежності від поставок добрив з-за кордону. Для цього держава повинна виступити арбітром і модератором між НАК «Нафтогаз», хімічною промисловістю і АПК.

Але Україна наполегливо нарощує імпорт добрив, поки та ж Туреччина нарощує їхній експорт», — констатують автори доповіді. 

Нагадаємо, в Україні запустили виробництво рідких комплексних добрив.

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

16 жовтня 2020
Україна і Туреччина вийшли на фінішну пряму у процесі підготовки до ЗВТ, – Зеленський
Україна и Туреччина перебувають на фінішній прямій щодо угоди про вільну торгівлю, вона може бути підписана найближчим часом. Про це Президент...
15 жовтня 2020
У Кривому Розі запустили завод з виробництва міндобрив
Компанія «Українські мінеральні добрива» ввела в експлуатацію комплекс з виробництва мінеральних добрив в м. Кривий Ріг. Про це йдеться в...
8 жовтня 2020
Петрашко прокоментував свій зв'язок із Фірташем у питанні хімзаводу та мінеральних добрив
Ігор Петрашко назвав більшими монополістами трейдерів, які реалізують закордонні добрива в Україні, аніж місцевого виробника, більшість потужностей...

Вибір редакції

15 жовтня 2020
Указ президента Володимира Зеленського про передачу державних сільськогосподарських земель об’єднаним територіальним громадам
Текст указу президента Володимира Зеленського про передачу державних сільськогосподарських  земель об’єднаним територіальним...
14 жовтня 2020
Представники тваринництва поставили уряду чіткі вимоги для розвитку галузі
Представники молочної галузі звернулися до уряду з проханням відреагувати на спад виробництва та зниження поголів'я худоби та здійснити ряд заходів...
7 жовтня 2020
Молочна галузь на межі колапсу, або Як зберегти тваринництво та захистити внутрішній ринок від експансії молочного імпорту?
Представники молочної галузі презентували концепцію розвитку молочного тваринництва на наступні 10 років. Її обговорення відбулося під...