У ФАО презентували сільськогосподарський прогноз на 2020-2029 роки
У ФАО презентували сільськогосподарський прогноз на 2020-2029 роки

У ФАО опублікували черговий прогноз Організації економічного співробітництва та розвитку і Світової продовольчої організації щодо трендів в сільськогосподарському виробництві та на ринках аграрної продукції на наступні десять років – із 2020 по 2029 рік. Про це повідомляє сайт організації.  

На думку фахівців ФАО, аграрії, в тому числі, українські, мають бути готовими до наступних трендів в агросектор.

1. При збуті слід шукати країни зі зростанням населення.

Попит на продовольство буде формуватись передусім за рахунок зростання кількості населення, в той час як споживання на душу населення в більшості країн буде відносно стабільним, хоча і суттєво відрізнятиметься від стану розвитку кожної країни. Витрати на продукти харчування на душу населення в світі зростуть (хоча і знизиться їх частка в структурі витрат), особливо в країнах із середніми доходами населення.

2. Структура споживання буде змінюватись.

Очікується подальше зростання споживання продукції тваринного походження та жирів. В країнах із середнім рівнем доходів споживачі будуть спрямовувати додаткові витрати на трансформацію раціону харчування в бік збільшення споживання продукції із більшою доданою вартістю. В країнах із високими доходами мотивація щодо покращення здоров’я та охорони природи  буде зумовлювати  перехід споживачів від тваринного протеїну до альтернативних джерел, а також перехід від червоного м’яса до м’яса птиці і риби.

3. Попит на корми зростатиме лише в країнах із низькими та середніми доходами.

Кормове споживання зростатиме переважно за рахунок зростання кількості поголів’я та виробництва продукції аквакультури в країнах із низькими та середніми доходами. Інтенсивність тваринництва і рибництва зростатиме, що стримуватиме зростання попиту на протеїнові корми.

4.  Використання сільгосппродукції на біопалива суттєво не зросте.

Роль біопалив в зменшенні  емісії вуглецю знижується, так само як зменшиться споживання  палива із використанням біокомпонентів на двох основних ринках – США та ЄС.

5. Технології = врожай.

Близько 85% зростання врожаю  сільськогосподарських культур в світі забезпечуватиметься  за рахунок інтенсифікації використання ресурсів, кращих практик вирощування та інвестицій в технології. Ще 10% припадатиме на отримання декількох врожаїв в рік на одній земельній ділянці, а на розширення  площ  припадатиме лише 5% зростання врожаїв.

6. Птиця домінуватиме в тваринництві.

Зростання виробництва продукції тваринництва за наступну декаду очікується на рівні 14%. Передумовами вбачаються  порівняно низькі ціни на корми при стабільних цінах на продукцію тваринництва. Найбільші темпи зростання очікуються в секторі птахівництва, за рахунок якого очікується отримати половину від зростання виробництва. Темпи розвитку свинарства залежатимуть  від ситуації із африканською чумою свиней в Китаї, де очікується відновлення до 2025 року.  Очікується також зростання сектору аквакультури.

7. Реальні ціни на аграрні товари знизяться.

Як очікується, більшість аграрних товарів подешевшає в перерахунку на порівняні  ціни. Фактори, що сприяють зниженню реальних цін (зокрема зростання продуктивності), як очікується, домінуватимуть над чинниками зростання цін  (обмеженість ресурсів  і зростання попиту). 

Через вплив COVID-19 в базовому сценарії ціни на аграрні товари можуть суттєво  знизитись, як реакція на падіння доходів, особливо в країнах з низьким рівнем добробуту. Як очікується, це спричинить зменшення споживання, навіть незважаючи на зниження цін. Основний сценарій передбачає зниження попиту на рослинні олії та тваринницьку  продукцію, із паралельним зростанням базових продуктів харчування – злакових та бобових. Соціальні і політичні проблеми в країнах, уражених пандемією, можуть спричинити додаткові ускладнення.

Іншими чинниками обмеження попиту будуть дієтичні уподобання, занепокоєння щодо впливу здоров’я або екологічного впливу агровиробництва, і навіть політична реакція на проблему ожиріння.

8. Хворіють не лише люди.

Обсяги пропозиції сільгосппродукції будуть знаходитись під впливом  багатьох факторів невизначеності – нових спалахів хворіб тварин, зокрема африканської чуми свиней, нашестя сарани, зростаючих рівнів антимікробної резистентності, регуляторних обмежень для нових технологій в рослинництві, а також реакцією на екстремальні  погодно-кліматичні події. 

9. Цифровізація і торгівельні угоди.

Цифрова трансформація матиме значний вплив на динаміку як пропозиції, так і попиту. Торгівельні угоди між важливими гравцями аграрних ринків можуть мати значний вилив на торгівлю.

Нагадаємо, що за прогнозами ФАО, у 2020 році у світі очікується рекордний врожай зернових.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

3 липня 2020
Світове виробництво зерна зросте до рекордного рівня — прогноз ФАО
Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) підвищила прогноз світового виробництва зерна у 2020 році до рекордних 2,79 млрд т. Про це...
17 травня 2020
Через посуху надходження України від агроекспорту у 2020 році зменшаться, – експерт ФАО
У 2020 році Україна зменшить надходження від експорту аграрної продукції, тому що сьогодні в грундах – найменше вологи за всю історію. Про це в...
5 квітня 2020
У квітні-травні можливі збої поставок продовольства, – ФАО
Збої у глобальних ланцюжках поставок продовольства можуть відбутися вже в квітні-травні 2020 року. Про це заявили в ФАО (Продовольчій і...

Вибір редакції

16 жовтня 2023
Аграрні закони та законопроекти за 2023 рік
Ринок землі, передача державних земель Фонду держмайна, земельні пільги для учасників бойових дій, ринок ГМО, агроекспорт, сухопутні коридори,...
13 листопада 2023
Аграрний експорт з України – уряд змінив правила
Аграрний експорт України з 11 листопада 2023 року почав здійснюватися за новими правилами. Підстава – в дію вступили дві урядові постанови: №...
8 грудня 2023
Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?
Входження України до Євросоюзу радикально оновить реформу Спільної аграрної політики (САП) ЄС, або «розірве» з середини аграрний бюджет...