Пандемія COVID-19 може каталізувати розвиток сільських територій, – експерт
Пандемія COVID-19 може каталізувати розвиток сільських територій, – експерт

Масова міграція українців внаслідок запровадження у світі карантинних заходів, пов’язаних із пандемією коронавірусу COVID-19, може сприяти розвитку сільських територій в Україні та прискоренню впровадження там інновацій, здатних зменшити негативний вплив наслідків карантину. Про це заявив завідувач відділу організації наукових досліджень та інноваційного розвитку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Мирослав Козак, повідомляє сайт інституту. 

На його думку, цьому сприятимуть два чинники: вимушене повернення селян-заробітчан з-за кордону, а також приплив міських жителів, які на час карантину перебрались в село.

«За різними оцінками, чисельність трудових мігрантів складає 1-2 млн українців, тобто 15% від всього сільського населення. Усі вони, отримавши досвід стандартів якості європейського життя, мають більш прогресивні погляди та власні вмотивовані потреби, а також володіють необхідним рівнем знань і навичок для створення нових бізнес-проектів вже на сільських територіях. Такі люди безумовно можуть стати лідерами, здатними змінити сільський світогляд власним прикладом, адже дана сільська місцевість є їхньою домівкою, місцем проживання їх предків та дітей», – зауважив експерт.

За його словами, крім того, на час карантину в село – до родинних домівок – перебралась частина міських жителів. Наразі складно підрахувати точну кількість, проте можна виділити дві категорії населення, які залишаться в селі й після завершення карантину: люди, які втратили роботу в місті і проживатимуть в селі в цілях економії, а також спеціалісти, які вже зараз працюють дистанційно.

Запровадження карантинних заходів прискорило існуючі тенденції дистанційної роботи, а також поширення її на нові сфери, зазначив він. Компанії та працівники вже вклали інвестиції у необхідне обладнання, інфраструктуру, програмне налаштування, а також здобули нових навичок. Після скасування карантину деякі підприємства свідомо залишать частину співробітників на дистанційному режимі. Нагальним завданням влади у сфері розвитку сільських територій є створення для цих груп людей необхідних преференцій, які стимулювали б їх створювати та розвивати бізнес саме в Україні. Це дасть можливість запустити такі механізми розвитку сільських територій, які не лише зменшать негативний вплив наслідків карантину, але й матимуть довготерміновий ефект розвитку сільських територій», — наголосив Мирослав Козак.

Основою таких змін, вважає науковець, мають стати інфраструктурні інновації з урахуванням викликів сьогодення.

Вже нині такі елементи інфраструктури, як швидкісний інтернет, інтернет-банкінг, хмарні технології, інноваційні поштові служби дали змогу ефективно організувати велику кількість робочих місць вдома.

Насамперед слід зосередити увагу на елементах інфраструктури, які формують комфортні умови проживання (роботи). Нині є велика кількість інновацій, що можуть швидко, якісно та за помірну ціну вирішити будь-які організаційно-побутові питання.

Таке покращення інфраструктури сприятиме і подальшому розвитку сільського туризму, який набуває нових перспектив», — зауважив Мирослав Козак.

Оскільки країни традиційного туризму після закінчення карантину не одразу відкриють кордони, 2020 року велика кількість населення України місцем відпочинку оберуть територію власної країни.

Тому слід взяти до уваги, що цьогорічний турист – це не містянин, який максимально хоче втекти від міста і всіх його благ до «дикого» села, а скоріше навпаки – це люди, що звикли до використання благ цивілізації. Отже, зростуть і вимоги до якості помешкань, тобто до комфорту перебування, від задоволення яких у свою чергу залежатиме, чи надаватимуть українці перевагу відпочинку в Україні після завершення пандемії. Також інфраструктурні інновації сприятимуть збільшенню сфер диверсифікації зайнятості на сільських територіях та розвитку малого й середнього бізнесу з формуванням локалізованих закритих продовольчих ланцюгів – просування інноваційної концепції слоуфуд (slow food) та крафтового виробництва», – підсумував Мирослав Козак.

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

22 травня 2020
Зеленського просять виправити вже ухвалені перспективні плани формування територій громад
Звернення щодо необхідності забезпечення об’єктивності та справедливості у процесі реформування територіальних громад схвалено правлінням...
12 травня 2020
Український агросектор потребує уповноваженого з питань розвитку сільських територій, – експерт
Селяни України потребують уповноваженого з питань розвитку сільських територій – його функції та завдання. Про це у своєму блозі на ...
14 червня 2019
ФАО може допомогти Україні розвивати тваринництво та сільські території
У Міністерстві аграрної політики та продовольства України відбулася зустріч заступника міністра Олени Ковальової з регіональним координатором...

Вибір редакції

2 липня 2020
Чим закінчиться відставка Смолія з посади голови НБУ: інфляція, дефолт чи завищений курс долара
Вчора, 1 липня, голова Національного банку України Яків Смолій написав і подав президентові України заяву про звільнення у зв’язку з відставкою...
2 липня 2020
18 аграрних законів нового парламенту: держпідтримка, земля, соєві правки та карантин
З осені 2019 року Верховна Рада України ухвалила 18 законів, які повернулися з підписом президента та почали діяти. Це закони економічного та...
30 червня 2020
Черговий раунд у боротьбі з тінню – у Верховній Раді зареєстровано законопроект про зменшення ставки ПДВ для агропродукції
За підрахунками фахівців аграрного ринку близько 40 % зернових в Україні реалізується за готівку, а різного штибу ділки завдяки «сірим...