Через зволікання уряду Україна може втратити ринок ріпаку та кукурудзи в ЄС
Через зволікання уряду Україна може втратити ринок ріпаку та кукурудзи в ЄС

Через зволікання уряду Україна може втратити ринок ріпаку та кукурудзи в ЄС і валютні надходження. Про це у своїй колонці на biz.censor.net.ua написав в.о. виконавчого директора Української зернової асоціації Сергій Іващенко.

«Стрімкий розвиток ринку біопалива в ЄС через впровадження заохочувальних механізмів та жорстких вимог щодо парникових викидів створив попит на ринку ЄС на український ріпак та кукурудзу у виробників біопалива.За даними УЗА, у 2019/2020 маркетинговому році Україна вже експортувала 2,9 млн т ріпаку (в сезоні 2018/19 МР експорт склав – 2,5 млн т), зокрема до ЄС – 2,8 млн т – 97% від загального обсягу експорту ріпаку», – написав Іващенко.

Він зазначив, що що експорт української кукурудзи у 2018/2019 маркетинговому році становив 30,4 млн т, в т.ч. до ЄС близько 16 млн т., що становить 53% від загального обсягу експорту кукурудзи. Цього маркетингового сезону, Україна вже встигла експортувати до ЄС 6,7 млн т кукурудзи.

Але, за словами автора, через зволікання уряду Україна може втратити ринок ріпаку та кукурудзи в ЄС.

Далі – текст без змін. 

Європейський попит на ріпак та кукурудзу регулюється Директивою Європейського парламенту та Ради ЄС 2009/28/ЄС від 23 квітня 2009 року про заохочення використання енергії, виробленої з відновлюваних джерел.

Основні вимоги Директиви – необхідно підраховувати викиди парникових газів і звітувати про ці викиди протягом усього життєвого циклу сільгоспкультур, з яких буде виготовлятися біопаливо – під час вирощування та збирання врожаю, його подальшої сушки, зберігання та відвантаження.

Такі підрахунки здійснюються для конкретної країни ЄС чи її регіону. У спрощеному вигляді такі звіти виглядають таким чином: сільськогосподарська культура, країна виробництва (чи розподіл за регіонами), обсяг викидів парникових газів.

З року в рік у країнах ЄС обмеження на викиди парникових газів стають жорсткішими при виробництві біопалива. І така тенденція посилення вимог до зниження обсягів даних викидів буде тривати й надалі.

Один з екологічних критеріїв директив ЄС передбачає що за використання біопалива обсяг викидів парникових газів має бути на 50% меншим, аніж при використанні викопного палива.

Конкуренти українських агровиробників – експортери ріпаку з Австралії та Канади ще позаминулого року підготували звіти щодо обсягів викидів парникових газів в розрізі штатів (регіонів), які схвалені Європейською комісією.

На сьогодні в Україні звітності та розрахунків щодо відповідної кількості викидів парникових газів при виробництві сільгосппродукції практично немає, зокрема і щодо кукурудзи.

Проведені пілотні розрахунки викидів парникових газів (ПГ) на основі реальних даних фермерських господарств з виробництва кукурудзи та ріпаку в Україні, виконані в 2017 році Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій у межах проекту GIZ: Підтримка сталого виробництва та використання біомаси в Україні, показали перевищення допустимих викидів парникових газів при вирощуванні кукурудзи та ріпаку.

Більше того, нова Директива Європарламенту та Ради ЄС 2018/2001 від 11 грудня 2018 року з відновлюваних джерел енергії (її також називають RED II), яка набуде чинності в червні 2021 року, вимагає зменшити об’єми викидів парникових газів у порівнянні з викопним паливом при виробництві біодизелю з ріпаку (показник за замовчуванням зріс від 38% до 47%), а для етанолу з кукурудзи залишається на досить високому рівні – близько 50%.

При цьому значення викидів парникових газів за замовчуванням зростають для вирощування ріпаку з 29 до 32 г екв. CO2/МДж та кукурудзи з 20 до 25 г екв. CO2/МДж. Це матиме негативний вплив на рівні викидів парникових газів, які вітчизняні виробники ріпаку та кукурудзи можуть запропонувати своїм клієнтам – виробникам біопалива як в Україні, так і в ЄС.

Отже, якщо уряд та українські виробники ріпаку та кукурудзи хочуть й надалі мати доступ до європейського ринку біопалива потрібно знижувати свої викиди парникових газів.

Окрім цього, наявність значень викидів парникових газів для ріпаку та кукурудзи з України, визнаних Єврокомісією, які були б нижчими за нові значення за замовчуванням, допомогли б досягти 50% економії викидів та запропонувати кращі рівні викидів парникових газів переробникам українського ріпаку та кукурудзи на біопаливо.

У повідомленні йдеться, що ігнорування урядом проблеми потреби підготовки звітності щодо викидів парникових газів при виробництві продукції та відсутність реальних кроків до зниження обсягів викидів парникових газів уже найближчим часом може зупинити більше майже весь український експорт ріпаку та більше половини експорту кукурудзи на преміальній ринок ЄС.

Падіння доходів українських фермерів за такого сценарію неминуче, як і валютних надходжень до країни.

За оцінками фахівців, вивчення ситуації та розробка такого звіту по викидах парникових газів може коштувати $100-150 тис. для двох культур, тоді як втрати від дисконтування цін чи навіть відмови імпорту до ЄС оцінюються в десятки разів більше. Ми можемо приблизно оцінити потенційні загальні втрати України від припинення експорту ріпаку та кукурудзи на ринок ЄС в $2,5 млрд на рік.

Адже, якщо взяти нинішній обсяг експорту ріпаку до Європи (близько 2,8 млн тонн) та середню ціну (близько 420 дол./т), то втрати тільки за цією статтею експорту можуть скласти $1,2 млрд на рік. Щодо кукурудзи, то за обсягу експорту в ЄС близько 16 млн тон (2018/2019 МР) і ціні 170 дол/т, (навіть якщо припустити, що тільки 35-40% від цього обсягу йде на виробництво етанолу) втрати можуть скласти ще близько $1,3 млрд.

Уряд повинен бути зацікавленим в утриманні позицій вітчизняних експортерів на ринках ЄС, які потребують не стільки зниження викидів парникових газів, скільки для початку визначити та обрахувати такі викиди під час виробництва зерна в різних регіонах країни.

Однак вирішення проблеми впирається в розробку і прийняття відповідних рішень урядом України.

Уряд та відповідні державні органи повинні підготувати національний звіт щодо викидів парникових газів при вирощуванні та обігу сільгоспкультур, що використовуються для виробництва біопалива із врахуванням регіональної складової: сільськогосподарська культура – регіон виробництва в Україні (область) – обсяг викидів парникових газів.

Звіт має включати показники по областях і районах по кожній з культур : ріпак, кукурудза, соя. Наступним кроком має бути проведення переговорів із Євросоюзом щодо визнання ним даних показників як індикативних для сировини, що надходить з України.

Окрім того, Україні потрібна стратегія зниження викидів парникових газів. Першочерговими об’єктами контролю повинні стати метан та оксид азоту як основні парникові гази у секторі сільського господарства України.

Зокрема, потрібне вдосконалення процесу поводження з похідними продуктами тваринного походження; оптимізація систем підживлення добривами сільськогосподарських культур та підвищення ефективності використання добрив.

Подальше зволікання з підготовкою звіту про викиди парникових газів та відсутність стратегії зниження викидів матиме негативні наслідки для економіки країни в цілому.

Довідково: Українська зернова асоціація (УЗА) – це об’єднання виробників, переробників та найбільших експортерів зерна, які щорічно експортують близько 90% української зернової продукції. У 2019 році Україна експортувала зернових на суму $9,6 млрд.

Основною метою діяльності УЗА є сприяння формуванню та розвитку загальнонаціонального ринку зерна в Україні, а також, створення необхідних організаційних, економічних, правових та соціальних умов в інтересах розвитку бізнесових структур ринку зерна в Україні.

Нагадаємо, що Тимофій Милованов презентував економічну стратегію України. 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

15 травня 2020
Саакашвілі: Найближчим часом соєво-ріпакові поправки скасують
Соєво-ріпакові поправки для аграріїв будуть скасовані найближчим часом, бо в силу вступить законопроект №1210, підписаний президентом Володимиром...
10 квітня 2020
Експерти розповіли 10 секретів вирощування ріпаку
Оптимальний час внесення регуляторів рості на ріпак залежить від фази розвитку рослини. Про це розповіли експерти Антон Штадлер (NU Agrar)...
13 березня 2020
В Україні збільшились площі посівів ріпаку
За останні 10 сезонів у 20 областях України  площі посівів ріпаку збільшились на 412 тис. га. Про це свідчать дані динамічної інфографіки...

Вибір редакції

2 грудня 2020
«Масло немасляне» на полицях магазинів, або чому потрібно приймати законопроект 3516 про «відбілення» ринку молочних продуктів
На початку листопада цього року в інтернет-виданнях з’явилося повідомлення, що Антимонопольний комітет України наклав штрафні санкції на...
1 грудня 2020
Закон про держпідтримку та аграрний реєстр: які зміни запровадив парламент
Верховна рада ухвалила закон України № 3295, який запроваджує ряд змін для забезпечення аграріїв державною підтримкою. Зокрема, йдеться про створення...
27 листопада 2020
Олена Корогод: Я очікую появу Реєстру виробників органічної продукції у лютому-березні 2021 року
Уряд затвердив нові правила сертифікації  органічного виробництва та продукції, парламент схвалив закон 3295 про держпідтримку органічного...