Аграріям радять не продавати зернові через ірансько-американський конфлікт
Аграріям радять не продавати зернові через ірансько-американський конфлікт

Аграріям радять не продавати зернові, а притримати їх, через загострення ірансько-американського конфлікту. Про це розповів у ексклюзивному коментарі AgroPolit.com трейдер з багаторічним досвідом, колишній народний депутат Іван Мірошніченко. Він приєднується до співчуття всім рідним та близьким загиблих.

Зростання цін на нафту й падіння цін на зернові, перерозподіл глобальних ринків – два із п’яти основних наслідків конфлікту між США та Іраном. За його словами, наслідки від цих подій уже відчутні.

Перший наслідок такий: «Нафта і газ вже зростають у ціні. Міра зростання залежатиме від глибини військового конфлікту, широти спектру санкцій та здатності інших країн замістити втрачені або ізольовані санкціями об’єми пального. Це буде зроблено протягом короткострокового періоду, бо в країнах OPEC є відповідні потужності. Також США вже є самостійним і найпотужнішим виробником газу та нафти в світі».

Другий висновок: наслідок ірансько-американського конфлікту стосується безпосередньо агросектору.

«Ринок  зернових уже зреагував в більшості негативно. За умови збереження конфлікту відбудеться зміна вже усталених торгових відносин та товарних потоків на глобальному ринку, насамперед у секторі нафти та газу, а потім – зернових культур. Аграрні ринки вже показують зниження ціни на зернові, зокрема на кукурудзу та сою вони пішли вниз», — пояснює він.

Мірошніченко, спираючись на свій багаторічний трейдерський досвід, пояснює, якими можуть бути масштаби негативного впливу на агросектор.

Нагадаю, що Іран загалом імпортує близько 10 млн т кукурудзи, 3 млн т ячменю, сою, олію та ще є ще одна стаття – часто «приховано» близько 2 млн т імпортної пшениці. Є також імпортна олія. Країни Чорного моря, зокрема Україна, Казахстан та Росія є значними постачальниками зернових до Ірану та Іраку агропродукції. Україна експортує за рік до Ірану близько 1-1,5 млн т зернових та олійних, де ключовими є три групи: кукурудза, ячмінь та соя. Тож вони у зоні першочергового ризику.  У разі ізоляції Ірану та запровадженні жорстких санкцій, Україна не зможе постачати продукцію без дозволу ООН, тож ці ринки займуть країни, які не зважатимуть на політику санкцій. Це, можливо, Росія, Казахстан та інші. Глобальні продовольчі ринки відреагують на нові й додаткові ризики зниженням цін, але після певного часу, коли буде розуміння середньострокової ситуації та масштаби поступового перерозподілу ринків, настане стабілізація. Тож українське зерно знайде собі нові ніші або збільшить свою частку на експортних ринках збуту, де не буде обмеження санкціями»,  — каже він.

Він наголошує, що у цій ситуації аграрії не повинні поспішати.  

А тепер про ключове: буде чи ні стабілізація ситуації  на паливному та аграрному ринку – це можливо лише за умови відсутності відкритої та масштабної війни в регіоні. Звісно, ми побачимо обмін авіа- та ракетними ударами, але сподіваюся, що навіть у сучасному «божевільному» світі вистачить розуму та відповідальності зупинити трагедію. Тож моя порада аграріям: потрібно чекати, щоби зрозуміти – буде тотальна війна чи мир. Якщо війна, то ціни на ринках падатимуть іще, тож продавати поки нічого не варто. Якщо ж у політиків вистачить розуму не допустити такого сценарію, то стартує перерозподіл глобальних ринків і українське зерно тоді розширить свою географію за рахунок країн Африки, Азії чи інших регіонів», — говорить експерт.

На думку Мірошніченка, третій наслідок — активізація військових (гарячих) конфліктів (Ірак, Іран тощо), торгівельні війни (США-Китай), події довкола Brexit — це все ознаки наявної світової кризи, як економічної, так і перерозподілу геополітичних впливів та інтересів. «На цьому тлі зростає й піднімається радикалізм, відбувається розділ і виникають конфлікти між країнами та міжнаціональні конфлікти, легко втілювати неадекватні та вмотивовані військові, політичні та економічні кроки і тому подібне», — вважає він.

Четвертий, що такі трагедії, військові дії та будь-яка інша невпевненість і непередбачуваність, створюють різноманітні ризики, відразу впливають на ринки. Тому вони реагують досить швидко і намагаються навіть відтворювати картину майбутнього на умовах очікувань та дій у майбутньому.

П’ятий, підсумовує Мірошніченко, також зростуть ціни на золото, срібло та інші товари, які купують у період невпевненості та в пошуку номінально можливої стабільності. «Відповідні зміни будуть і на фондових ринках, негативні наслідки для компаній, пов’язаних із сектором та роботою в даному регіоні. Це все негативні наслідки для ділової активності. Глибина падіння валют, фондових і товарних ринків, залежить від багатьох факторів та потужності наростаючого конфлікту», — каже він.

Нагадаємо, що вночі з 7 на 8 січня 2020 року в Ірані при злеті з аеропорту Тегерану розбився з усіма пасажирами на борту літак МАУ за рейсом «Тегеран-Київ». Деталі іранської трагедії та загострення військово-економічного конфлікту між США та Іраном читайте у хронології подій.  

AgroPolit.com проаналізував у спецматеріалі торгівлю між Іраном та Україною за останні роки, а також з'ясував наслідки для агросеткору та глобальних продуктових ринків від загострення військового конфлікту між Іраном та США.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

23 січня 2020
Експорт українських зернових перевищив 34 млн т
З початку поточного маркетингового року Україна відправила на експорт вже понад 34,2 млн т зерна. Про це повідомляє інформаційно-аналітичного...
14 січня 2020
Названо здобутки та провали нового уряду
Український політик, екс-нардеп аграрного комітету Ради попереднього скликання Іван Мірошніченко назвав 4 здобутки нового уряду та...
8 січня 2020
Дональд Трамп озвучив чотири умови Ірану та анонсував нові економічні санкції
Американський президент Дональд Трамп звернувся до американців із роз’ясненням подальших дій США у Іраку та пообіцяв нові економічні санкції,...

Вибір редакції

27 січня 2020
П’ять прогалин законопроекту про землю №2178-10: кордон, банки, переважне право, референдум та земельні трасти
Законопроект № 2178-10 про ринок землі – можливість чи виклик для України? На перший погляд, земельний законопроект «Про внесення змін до...
22 січня 2020
Як виростити в Україні свій Давос: план із залучення інвестицій і бізнесу для Володимира Зеленського
Як привабити в Україну міжнародні інвестиції та повернути ті, котрі вже втекли? Шостому президентові України Володимиру Зеленському та його...
20 січня 2020
Податки-2020: основні зміни для АПК від уряду та парламенту
У 2020 році на аграрний сектор очікує низка змін у системі оподаткування. Такий анонс озвучили міністр фінансів Оксана Маркарова, міністр економіки...