Законопроект про деривативи не дасть розвиток біржового ринку в Україні — прес-служба
Законопроект про деривативи не дасть розвиток біржового ринку в Україні — прес-служба

Україна вже давно потребує нормативного удосконалення біржової торгівлі, проте запропонована редакція законопроекту № 3498 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регульованих ринків та деривативів)» містить положення, які викликають чимало побоювань та протиріч, зокрема з боку учасників аграрного сектору економіки. Про це повідомляє прес-служба Аграрної біржі України.

Закон «Про товарну біржу» був прийнятий в Україні ще у 1991 р. І лише зараз, через 25 років, напрацьовано принципово новий нормативно-правовий акт, метою якого є, у тому числі, удосконалення засад функціонування товарних біржових ринків.
Ба навіть більше — проект містить такі умови, за яких навіть та невелика частина гравців, що здійснює торгівлю на біржі, відмовиться від біржових контрактів і буде укладати угоди поза організованим ринком, який так намагаються «розвинути». І, як ви розумієте, такі обставини не сприятимуть ліквідності.

«Для товарного біржового ринку, а я буду говорити виключно про нього, насправді, зміниться дуже багато. Є позитивні моменти, проте законопроект містить чимало норм, які примусять ринок регресувати», — коментує директор Аграрної біржі України Олександр Марюхніч.

Плюси законопроекту: вимоги до статутного капіталу товарних бірж, який буде збільшено до 15 млн. грн. Це дозволить ліквідувати номінальні кишенькові біржі, які не мають нічого спільного з біржовою торгівлею (а таких понад 550), та залишити реальні біржі, кількість яких навряд чи сягне більше 10. Таке рішення дозволить, по-перше, консолідувати біржовий ринок, а по-друге, підвищити рівень відповідальності учасників торгів та біржової інфраструктури, запровадивши дієвий арбітраж, систему гарантування виконання угод, кліринг тощо;намагання врегулювати в Україні питання похідних фінансових інструментів, базовим активом яких є товар, що дозволить у подальшому побудувати біржу світового рівня в Україні, в першу чергу для торгівлі зерном.

Мінуси законопроекту: надмірна зарегульованість ринку з боку Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР): ліцензування, численні дозвільні процедури та права на втручання в діяльність учасників ринку, чимало відсилочних норм, якими закон дозволяє НКЦПФР встановлювати окремі вимоги до учасників ринку, надмірні вимоги до торгових посередників; не достатньо чітке розмежування між угодами на організованому та позабіржовому ринках, у результаті чого контракт, який містить ознаки, притаманні фінансовому інструменту та укладений не на біржі, - може бути визнаний недійсним, а контрагенти за угодою — притягнуті до відповідальності; неможливість виробників здійснювати торгівлю власними товарами на біржі без участі посередників; відсутність механізмів формування ліквідності на організованому ринку, що не вирішує питання переваг торгівлі на біржі та спонукає продавців і покупців укладати прямі угоди чи торгувати «з поля», як на аграрному ринку.
Потрібно, перш за все, зосередити увагу на кращих світових практиках та зрозуміти, у чому полягає сама суть біржі, — а це: можливість вільно купувати та продавати, доступ до інформації про ціни на відповідних базисах поставки, механізми гарантування виконання угод, кліринг, зниження транзакційних витрат, арбітраж, ну, і звісно можливість захистити себе від ризиків, зокрема цінових та непоставки товару.

За словами директора Аграрної біржі Олександра Марюхніча, сьогоднішній проект закону відповідні питання не вирішує саме через намагання зарегулювати ринок, який навпаки потребує дерегуляції, що і ставить за мету Уряд. При цьому, такий підхід розробників проекту не приносить користі, перш за все бізнесу, який працює у відповідній сфері.

«Цей закон насправді потрібен, але не в тому варіанті, який є. Необхідно, перш за все, створити умови та можливості, а не обмеження та перепони. Україна одна із лідерів-експортерів зерна на світовому ринку, а поміж інших — єдина, хто не має власного біржового центру», — висловив свою позицію Олександр Марюхніч.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter та підписуйтесь на канал в Telegram. Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

23 червня 2016
Україні необхідно перейняти польський досвід кластерної економіки — експерт
У плані розвитку Україні треба переймати досвід Польщі і впроваджувати кластерну економіку, або так звані зони процвітання. Про це у ексклюзивному...