Завдяки «соєвим правкам» аграрії наростили продукцію з вищою доданою вартістю
Завдяки «соєвим правкам» аграрії наростили продукцію з вищою доданою вартістю

Наслідки реалізації «соєвих ПДВ-правок» – зміни порядку справляння ПДВ за здійснення операцій із експорту соєвих бобів – виявилися суттєво м’якшими для сільгоспвиробників, ніж це прогнозувалось аграрними експертами на етапі їхнього запровадження. Про це заявив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, за результатами оцінювання ефективності дії відповідної податкової новації у 2018/2019 маркетинговому році, повідомляє сайт інституту. 

Нагадаємо, що 30 серпня 2018 року президент України Петро Порошенко підписав закон №7403-д про «соєві правки». 

Свого часу, нагадав він, очікування учасників соєвого ринку від запровадження аналізованої податкової новації кардинально різнились: від моделювання позитивних ефектів внаслідок збільшення обсягів переробки сої та, відповідно, доданої вартості, до прогнозування значних втрат доходів виробників, і, як наслідок, зниження посівних площ під соєю.

Завдяки зміні порядку справляння експортного ПДВ вдалося досягти позитивних зрушень на ринку переробки сої, обсяги якого суттєво зросли, зауважив експерт. Ці процеси також сприяли сформуванню у галузі нових трендів, які в перспективі матимуть позитивний вплив на розвиток агропромислового виробництва в Україні, наголосив науковець.

Насамперед, у 2018 році, попри наявність «соєвих правок», посівні площі під соєю зросли, а зібраний урожай став рекордним за всю історію України, сягнувши майже 4,5 млн т. Цього року, за прогнозами науковців Інституту аграрної економіки, також очікується незначне збільшення площ під соєю. Отже, зміна порядку справляння ПДВ при здійсненні експортних поставок соєвих бобів суттєво не вплинула на мотивацію аграріїв займатись вирощуванням даної культури", – вважає Леонід Тулуш.

Крім того, із початку 2019 року в Україні суттєво зросли обсяги переробки соєвих бобів. Зокрема, у лютому 2019 року обсяг переробки сої зріс на 60% проти лютого 2018 року, а у березні 2019-го – на 72% проти березня минулого року. За І півріччя цього року обсяг переробки сої збільшився майже в 1,5 разу проти відповідного періоду 2018 року. Загалом за 2018/2019 МР обсяги переробки сої в Україні зросли більш як на 26% проти показників попереднього року.

Ще одним позитивним наслідком зміни порядку справляння ПДВ стало суттєве – більш ніж на 17% – зменшення обсягів експортних поставок соєвих бобів у непереробленому вигляді. Якщо у 2016/2017 МР було експортовано понад 3,0 млн т, у 2017/2018 МР – 2,8 млн т, то у 2018/2019 МР – лише 2,3 млн т соєвих бобів, при тому, що урожай сої у 2018 році був рекордним і на 14,5% перевищував показник 2017 року.

Паралельно сформувався тренд щодо суттєвого збільшення обсягів експорту продуктів переробки соєвих бобів.

Зокрема, 2018/2019 МР обсяги експорту соєвої олії зросли проти 2017/2018 МР в 1,7 разу; проти 2016/2017 МР – в 1,9 разу. Ще більш відчутно збільшилися у 2018/2019 МР обсяги експорту соєвого шроту: проти 2017/2018 МР – більш як у 2 рази; а проти 2016/2017 МР – у 2,1 разу.

Таких показників вдалося досягти внаслідок суттєвого нарощення експортних поставок продуктів переробки сої на вже освоєні ринки. Це дозволило зменшити їх надмірну пропозицію на внутрішньому ринку та уникнути значного обвалу цін на сою.

Адже саме з ціновим фактором були пов’язані найбільші побоювання сільгосптоваровиробників після запровадження нового механізму оподаткування ПДВ експортних поставок соєвих бобів – з огляду на те, що до 2018/2019 МР значна частка вирощеної в Україні сої спрямовувалась на експорт саме у непереробленому вигляді.

Ключовим показником, який дає можливість комплексно оцінити вплив певного державного рішення на діяльність суб’єктів господарювання, є зміна рентабельності регульованого виду діяльності до та після прийняття відповідного державного рішення", – зазначив Леонід Тулуш.

Результати проведеного науковцями Інституту аграрної економіки аналізу показують, що незважаючи на зростання виробничих витрат на вирощування сої у 2018 році в розрахунку на 1 га більш як на 20%, завдяки тому, що урожайність сої також значно (+27,5%) зросла, виробнича собівартість 1 ц сої у 2018 році зменшилась проти рівня 2017 року лише на 4,2%. Завдяки цьому, в умовах зниження восени 2018 року цін на сою більш ніж на 6,5% проти їх рівня восени 2017 року, рентабельність діяльності із вирощування сої знизилась несуттєво – із 29% у 2017 році до 21,5% у 2018 році.

В цілому, наслідки зміни порядку оподаткування ПДВ експортних поставок сої виявились значно м’якшими, ніж очікувалось, а, відповідно, негативні прогнози окремих експертів щодо багатомільярдних втрат доходів сільгосптоваровиробників, які вирощують сою, не справдилися.

Натомість, внаслідок прийняття такого рішення вдалося суттєво наростити обсяги доданої вартості, яка формується даною галуззю.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

30 вересня 2019
Соєво-ріпакові правки пропонують відмінити
Соєві правки потрібно відміняти, особливо, зважаючи на відкриття ринку землі. Про це на своїй сторінці у facebook написав економіст Олег...
25 травня 2019
В Україні посіяно сої на 75% від прогнозованої площі
Станом на 24 травня українські аграрії провели сівбу сої на площі 1,4 млн га або 75% від прогнозованої площі. Про це повідомляє Міністерство аграрної...
13 лютого 2019
Через «соєві правки» аграрії втрачають $10 на кожній тонні реалізованої сої
Український малий та середній аграрний бізнес втрачає більш ніж 10 доларів на кожній тонні реалізованої сої в результаті соєвих правок, які...

Вибір редакції

10 жовтня 2019
Бюджет України на 2020 рік для агросектору — чотири сюрпризи
Бюджет України на 2020 рік парламент почав розглядати у профільних комітетах. Перше читання проекту бюджету може відбутися наступного тижня, після...
7 жовтня 2019
Комплексний законопроект про ринок землі — 27 основних положень документа
Комплексний законопроект про вільний ринок землі (№2194) зареєстрували у парламенті.  Його повна назва — «Про внесення змін до...
8 жовтня 2019
Аналіз 9 законопроектів про запуск ринку землі
У Верховній Раді зареєстровано 9 законопроектів про запуск ринку землі. Один із них урядовий, два – від аграрного комітету і три...