Аграрії вимагають від влади відродити вівчарство

Регіональні організації Аграрного союзу України звернулися до Асоціації органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати-Україна», до якої входять Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська та Чернівецька області, щоби через депутатів Верховної Ради від цих регіонів порушити відповідні питання в парламенті, прийняти закон про розвиток вівчарства в гірських районах Карпат. Про це повідомляє Seeds.org. 

Нагадаємо, що урядовці прозвітували, як розподілили кошти на підтримку галузі тваринництва.

Повідомляється, що декілька років тому поголів’я овець в Україні налічувало майже 10 млн голів. Рентабельність галузі підтримувалась за рахунок відносно високих цін на вовну, її потреб для виробництва в легкій промисловості. 

З переходом на ринкові умови в АПК поголів’я овець скоротилося у дев’ять разів. Колись великотоварна галузь перетворилася на дрібнотоварну і налічує 1 млн 100 тис. голів. У господарствах із поголів’ям більш як 500 голів нині утримується їх 172,5 тис.

Це зумовлено низкою чинників. Передусім за роки незалежності знизились ціни на вовну, а ткацький комбінат у Чернігівській області припинив приймати цю сировину. Вести рентабельно вівчарство можна б і за рахунок покращення годівлі молодняку на м’ясо, посприяли б бюджетні дотації на корми. Вівчарство в зоні Карпат розвивається століттями. Тут є справді чудові люди, котрі знають і вміють професійно вести цю галузь. Що надихає їх майже півроку проводити на випасанні отар, далеко від сім’ї, терпіти несприятливі погодні умови з майже ненормованим робочим днем. Традиції горян, високий від діда-прадіда фаховий рівень у цій справі ще зберігають вівчарство як галузь у тваринницькому товарному виробництві. Вони, хай і в незначних обсягах, продовжують забезпечувати зростаючий з кожним роком попит на бринзю, сир, масло й вурду", – ідеться в повідомленні.

Експерти наголошують, що без державного втручання складно підтримувати позитивну рентабельність вівчарства — через надмірну вартість кормів і низькі ціни реалізації виробленої продукції. Вирішення цих проблем призвело б до зростання поголів’я овець і, відповідно, створення робочих місць у депресивних гірських районах, а також до наповнення місцевих бюджетів.