На Вінниччині картоплю по-уланівськи хочуть зробити об’єктом нематеріальної культурної спадщини

На Вінниччині винаходу кухарки із с. Уланів Хмільницького району – картоплі по-уланівськи – хочуть надати статус об’єкта нематеріальної культурної спадщини, присвятити їй фестиваль і встановити пам’ятник. Про це повідомила інспектор з розвитку туризму та збереження культурної спадщини Хмільницької РДА Лілія Крамар, передає Укрінформ. 

Нагадаємо, що через спеку в Україні урожай картоплі, моркви, столового буряка і капусти – під загрозою.  

«Ми у квітні цього року подали винахід нашої землячки – рецепт кухарки Глафіри Дорош «Картоплю по-уланівськи», як один з цікавих елементів, який ми віднайшли у районі, на здобуття статусу об’єкта нематеріальної спадщини обласного рівня. Нині ці документи перебувають на розгляді», – повідомила Крамар.

За її словами, задля цього громада села та фахівці РДА спільно створили ініціативну групу. У перспективі картоплю по-уланівськи хочуть зробити центральним елементом гастрономічного фестивалю, який планують проводити в Уланові. Окрім того, у селі хочуть встановити страві, яка його прославила, пам’ятник.

Авторка оригінального рецепту, який за радянських часів здобув всесоюзну славу, мешкала у с. Уланів Хмільницького району. Вона готувала їжу для колгоспників, які працювали у полі, згодом – кафе.

За місцевими переказами, картоплю по-уланівськи Глафіра випадково винайшла в середині минулого століття. Місцевий голова колгоспу був в опалі у районного керівництва. Аби його знищити, з московської газети запросили кореспондента, щоби той написав розгромну статтю. Йому показали господарство, і нічого поганого в селі він не побачив. А позаяк мусив щось писати, то вирішив поділитися захватом від страви, якою його пригощала на обід подільська кухарка.

За легендою, візит столичного гостя до сільського закладу був позаплановим, отож довелося Глафірі готувати їжу з того, що було під руками. Відтоді картоплю по-уланівськи готують, використовуючи дрібні бульби. Їх чистять, миють, просушують і обсмажують до рум’яної кірки у великій кількості олії. Солять вже у готовому вигляді, подаючи з підливою з часнику та олії, часом трішки розведеної водою.