4 аргументи, чому не можна допустити дефолту в Україні, – Мірошніченко
4 аргументи, чому не можна допустити дефолту в Україні, – Мірошніченко

Заява наближеного до президентських кіл олігарха Ігоря Коломойського у Financial Times породжує катастрофічну загрозу для нашої економіки та навіть, як наслiдок, ризик втрати державності. Про це у своєму блозі на сайті ГО «Бізнес-Варта» написав народний депутат Іван Мірошніченко.

Нагадаємо, що радник президента Володимира Зеленського Олександр Данилюк спростував заяви Коломойського про дефолт і обіцяв продовжити співпрацю з МВФ. Також голова партії «Слуга народу» Дмитро Разумков заявив, що у четвер планується зустріч Володимира Зеленського із місією МВФ, при цьому будуть переглянуті умови співпраці. Також він заявив, що ринок землі слід відкрити. Лідерка «Батьківщини»  Юлія Тимошенко заявила, що у жодному разі не можна допустити дефолту України, бо для цього немає жодних передумов.

«Сьогодні зранку на авторитетному ресурсі світового рівня Financial Times вийшло інтерв’ю українського олігарха Ігоря Коломойського. Він заявив, що Україна повинна обрати модель поведінки з кредиторами, яку вже демонструвала Греція, і відмовитися виконувати свої зовнішні фінансові зобов’язання. Таким чином, олігарх недвозначно натякнув, що новообраний глава держави має взяти на озброєння курс на оголошення нашою державою дефолту», – написав Мірошніченко.

Він вважає, що нинішній стан справ та взаємовідносин із МВФ та іншими зовнішніми кредиторами не може повністю нас влаштовувати і потребує широкомасштабного перегляду.

Країна, яка воює, має глибоку внутрiшню економічну кризу, відсутність значних внутрішніх та зовнішніх інвестицій, високий рівень інших ризиків, не може існувати в режимі очікування по 1-1,5 року $1,5-2 млрд, які й так ідуть не в економіку, а в національні резерви та на покриття дефіциту бюджету і виплату старих боргів", – переконаний народний депутат.

Далі – текст без змін.

Вважаю, що оголошена в інтерв’ю заява породжує катастрофічну загрозу для нашої економіки та навіть, як наслiдок, ризик втрати державності.

По-перше, я переконаний, що люди, які висловлюють ці ідеї, ставлять під загрозу суверенітет і саме існування України як держави, цілеспрямовано провокують і, можливо, навіть не розуміють на чию користь можуть грати такими деструктивними пропозиціями. Такі заяви є абсолютно неприйнятними зі складними й непередбачуваними для України наслідками.

По-друге, приклади дефолту зарубіжних держав у даному випадку є недоречними. Грецію у 2015 році максимальними зусиллями рятував увесь Євросоюз, а Аргентину після 2001 року «витягували» з боргової кризи США. Чи буде мати Україна рятівників такого рівня після того як знехтує своїми борговими зобов’язаннями та оголосить дефолт? Думаю, що ні. Ми можемо повністю втратити мiжнародну пiдтримку країн-партнерів. У таких умовах єдиний, хто оперативно й «безкоштовно» захоче нам простягнути руку допомоги – це наш східний сусід, який нині веде з нами неприхований військовий конфлікт. Я гадаю, що всі розуміють якою буде ціна даної допомоги. Така «ведмежа послуга» з боку Росії нестиме із собою загрозу втрати економічного та навіть територіального суверенітету.

По-третє, такими заявами Україну прагнуть повести неправильним шляхом та дестабілізувати. Наша нинішня економіка і люди не витримають дефолту та курсу долара США по 50+ грн, важко буде навіть спрогнозувати, на якій позначці курс зупиниться. Ми на довгі роки знову впадемо у глибоку яму, вибиратися із якої прийдеться самотужки.

По-четверте, як я і зазначав у своїй економічній доктрині, нам не потрібно руйнувати стосунки з МВФ та іншими зовнішніми кредиторами. Нам слід лише переглянути наші взаємовідносини, максимально посилити переговорну позицію, вибудувати чітку лінію нової стратегії співпраці та розширити допомогу в економіку. В умовах війни ми повинні й надалі мати погоджений довгостроковий пакет макроекономічної підтримки на прийнятних для нас умовах. Проте, необхідно домогтися справедливої та адекватної системи повернення боргів в умовах внутрішньої та зовнішньої кризи, із врахуванням того, що позичені нами кошти не ідуть у реальний сектор економіки, а лише в національні резерви та на покриття дефіциту бюджету, виплату старих боргiв. Тут потрібно домовлятися і професійно працювати задля підтримки своєї обороноздатності та розбудови економіки, а не оголошувати дефолт.

P.S. Можливо, хтось і звик не віддавати борги. Але наразі ми маємо значно вищі ставки. Слід не забувати, що «троянський кінь» у вигляді таких заяв може створити величезну зовнішньополітичну загрозу для України. І всі демократичні сили України повинні консолідуватися вже зараз, щоб цього не допустити.

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

8 червня 2019
Колишній аграрний депутат від «Самопомічі» Іван Мірошніченко перейшов у партію Смешка
Партія «Сила і честь» Ігоря Смешка оголосила список кандидатів у народні депутати на вибори до Верховної Ради. Серед них — колишній...
29 травня 2019
Бізнес відреагував на можливість дефолту в Україні
Оголошення Україною дефолту порушить макроекономічну стабільність, яка є запорукою для інвестицій та зростання економіки. Замість цього органам влади...
25 квітня 2019
ЄБРР не інвестуватиме в економіку України до обрання нового парламенту — заява
У цьому році Європейський банк реконструкції і розвитку не буде інвестувати в економіку України до обрання нового парламенту. Про це під час...

Вибір редакції

10 жовтня 2019
Бюджет України на 2020 рік для агросектору — чотири сюрпризи
Бюджет України на 2020 рік парламент почав розглядати у профільних комітетах. Перше читання проекту бюджету може відбутися наступного тижня, після...
7 жовтня 2019
Комплексний законопроект про ринок землі — 27 основних положень документа
Комплексний законопроект про вільний ринок землі (№2194) зареєстрували у парламенті.  Його повна назва — «Про внесення змін до...
8 жовтня 2019
Аналіз 9 законопроектів про запуск ринку землі
У Верховній Раді зареєстровано 9 законопроектів про запуск ринку землі. Один із них урядовий, два – від аграрного комітету і три...