В уряді назвали три основні фактори, які забезпечать сталий розвиток аграрного експорту

Державі необхідно знизити залежність від сировинного аграрного експорту за рахунок збільшення в його структурі частки продукції з високою доданою вартістю. Про це в інтерв'ю для УНН повідомив генеральний директор Директорату стратегічного планування та євроінтеграції Міністерства аграрної політики і продовольства України Олександр Жемойда.

Нагадаємо, українські птахівники заробили за 2018 рік для країни $503,015 млн, експортувавши на зовнішні ринки 329,253 тис. т м’яса птиці. Раніше ми публікували екслюзивні дані рейтингу основних експортерів птахівничої продукції за 2018 рік. Перше місце серед експортерів м'яса птиці посів Миронівський хлібопродукт.  Ознайомитися з рейтингом можна за посиланням.

«Логіка рішення: стимулювання розвитку інтегрованих виробничо-збутових структур, а також горизонтальної та вертикальної кооперації суб'єктів господарювання АПК/ забезпечення доступу до фінансових інструментів експортної торгівлі/підтримка процесу модернізації переробних підприємств/подолання галузевого дисбалансу в сільському господарстві за рахунок стимулювання розвитку тваринництва. В даному контексті хочу відзначити створення в Україні Експортно-кредитного агентства. Основна роль агентства — кредитування і страхування експортних операцій, коли держава фактично дає іноземному замовнику кредит на покупку української продукції», — зазначив Жемойда.

Друге завдання — диверсифікація цільових експортних аграрних ринків, а також подальша інтеграція вітчизняного аграрного сектора в світовий ринок.

Логіка рішення: активізація процесу підготовки та ратифікації міжурядових торгово-економічних угод/відстоювання преференцій для української аграрної продукції/відкриття доступу для української продукції на нових експортних ринках (прискорення процедур національної сертифікації, ліцензій тощо). Усунення можливих бюрократичних перепон і мінімізація людського втручання", — додав Жемойда.

Третя мета — наближення українських стандартів якості та безпеки продовольства до міжнародних вимог. Для досягнення результату експерт пропонує наступні кроки:

• гармонізація вітчизняних стандартів якості й безпеки продовольства європейським нормам
• впровадження базової складової системи менеджменту безпеки харчової продукції НАССР
• усунення бюрократичних перепон і спрощення процедури сертифікації продукції.